Мяммі: відмінності між версіями

Професор теології Даніель Юсленіус з академії м. [[Турку]] в 1700 році описав кашу, приготовану на печі в берестяному посуді, яку споживали в південно-західній Фінляндії таким чином: «Вона на колір достатньо чорна, але на диво солодка. Її їдять на Пасху як уособлення тіста, що не встигло скиснути». Історик Х.Г. Портану зазначив, що в основному її споживають у провінції ХямеГяме та частково в південній та північно-західній Фінляндії, але невідома в Саво та Остробоснії, стала відома в Південній Карелії<ref>[http://yle.fi/uutiset/myammi_yavlyaetsya_nastoyashchim_superfudom/6601578 Мямми является настоящим суперфудом], 3-4-2012, // Сайт телерадіокомпанії [[Yle]]</ref> та Лапландії тільки після 1930-х років. Споживали її холодною за допомогою дерев'яних трісок.