|
Не знаю
{{Ґрунт
| Назва =Підзолисті ілювіально-залізисті ґрунти
| Зображення профілю =Файл:Podzols.JPG
| Підпис зображення =Південна [[тайга]], [[Карельський перешийок]]
| Реферативна ґрунтова група =Підзоли
| Індивідуальна назва одиниці ґрунту =Podzols Rustic
| WRB код =PZrs
| Будова профілю =Hл — E — I — P
| Ґрунтоутворююча порода =
| Умови ґрунтоутворення =
| Географія =
| Використання =
|}}
'''Підзо́листі ґрунти́ (Підзо́ли)''' — тип [[ґрунт]]ів, що формуються в областях бореальних і [[Помірно континентальний клімат|помірних]] поясів під [[Хвойний ліс|хвойними]] і [[Мішаний ліс|змішаними лісами]] з [[мох]]овим, мохово-[[трава|трав'яним]] і мохово-[[чагарник]]овим покриттям. Підзоли займають близько 485 млн га, в основному в північній півкулі (північно-західний регіон Європи, Канада). У вологих тропіках під світлими лісами (північна та південна Австралія, вздовж Ріо-Негро) на площі близько 10 млн.га поширені тропічні підзоли<ref>''Польчина С. М.'' [http://bib.convdocs.org/v17504/?download=1 Основні типи ґрунтів у системі WRB]: навч. пос. — ч. 2. — Чернівці: Рута, 2007. — С. 55-60.</ref>.
Вперше були описані російським [[вчений|вченим]] [[Докучаєв Василь Васильович|В. В. Докучаєвим]] в [[1879]] році. Розвиток обумовлений утворенням грубого, сильно кислого гумусу і комбінацією процесів переміщення і накопичення метало-гумусових комплексів, завдяки яким формується ілювіальний горизонт (''spodic''), що залягає під горизонтом, схожим на ''золу''.
Ґрунти мають кислу реакцію, розвиваються в умовах промивного режиму і періодичного перезволоження. В результаті опідзолення ґрунтів верхня частина профілю збіднена [[мул]]ом, фізичною [[глина|глиною]], полуторними окисами і відносно збагачена [[кремнезем]]ом. Під [[лісова підстилка|лісовою підстилкою]] (з вмістом 2—4% [[гумус]]у) знаходиться освітлений підзолистий (елювіальний) горизонт, нижче, збагачений [[оксиди заліза|окисами заліза]] і гумусом більш темний і важчий за гранулометричним складом горизонт вмивання (ілювіальний), що до низу переходить у материнську породу.
Підзолисті ґрунти із сильно вираженою диференціацією профілю за морфологічними ознаками називаються '''підзолами'''. Серед підзолистих ґрунтів виділяють ''глеєво-підзолисті'' і ''дерново-підзолисті ґрунти''.
Підзолисті ґрунти головним чином поширені в північних районах помірних широт [[Європа|Європи]], [[Західний Сибір|Західного Сибіру]], [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], а також в [[Північна Америка|Північній Америці]].
[[Землеробство|Землеробське освоєння]] підзолистих ґрунтів стримується малою тривалістю [[Вегетаційний період|вегетаційного періоду]] і нестачею в ґрунтах поживних речовин (як правило потребують вапнування, внесення [[органічні добрива|органічних]] та [[мінеральні добрива|мінеральних]] [[добрива|добрив]], інколи [[осушення]]).
== Примітк ==
| 