Атакамський космологічний телескоп: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Atacama Cosmology Telescope»
(Немає відмінностей)

Версія за 09:22, 17 квітня 2019

Атакамський космологічний телескоп Атакама (ACT) - це шестиметровий телескоп на Серро Токо в пустелі Атакама на півночі Чилі, біля обсерваторії Llano de Chajnantor . Він призначений для проведення високоякісних досліджень неба на мікрохвилях з метою вивчення космічного мікрохвильового фонового випромінювання (КМФВ). Розташований на висоті 5 190 м.н.м., це один з найвищих постійних наземних телескопів у світі. [a]

Атакамський космологічний телескоп
Помилка скрипту: Функції «getImageLegend» не існує.
Частина від Обсерваторія плато Чайнантор
Розташування Атакама
Координати 22°57′30″ пд. ш. 67°47′15″ зх. д. / 22.95861111002777832° пд. ш. 67.7875000000277765° зх. д. / -22.95861111002777832; -67.7875000000277765
Перше світло 22 жовтня 2007
Стиль телескопа радіотелескоп і експеримент з космічного мікрохвильового фонуd
Вебсайт act.princeton.edu
Мапа
CMNS: Атакамський космологічний телескоп у Вікісховищі

Зведений (південною ) осінню 2007 року, AКT був запущений у роботу 22 жовтня 2007 року з приймачем наукових даних, Міліметровим Болометр масивом камер (MBAC), і завершив свій перший сезон в грудні 2007 року. Свій другий сезон спостережень він почав у червні 2008 року.

Проект є співпрацею між Прінстонським університетом, Корнельським університетом, Університетом Пенсільванії, NASA / GSFC, Університетом Джонса Хопкінса, Університетом Британської Колумбії, NIST, Понтифіціальним католицьким університетом Чілі, Університетом КваЗулу-Натал, Кардіффським університетом, університет Ратгерса, університетом Піттсбурга, Колумбійським університетом, коледжем Хаверфорд, Вестчестерським університетом, INAOE, LLNL, NASA / JPL, університет Торонто, університет Кейптауна, університетом Массачусетс Амхерст і Йоркським коледжем, CUNY . Він фінансується Національним науковим фондом США .

Дизайн та розташування

 
Вид на Атакамський космологічний телескоп з верхнього краю зовнішнього наземного екрана. Верхню половину сегментованого первинного дзеркала можна побачити над внутрішнім наземним екраном, який рухається з телескопом.

АКТ - це позавісний грегоріанський телескоп з 6-метровим первинним дзеркалом і 2-метровим вторинним дзеркалом. Обидва дзеркала сегментовані, складаються з 71 (первинне) і 11 (вторинне) алюмінієвих панелей. На відміну від більшості телескопів, які стежать під час спостереження з небом, що обертається, AКT спостерігає за смугою неба, зазвичай у п'ять градусів шириною, скануючи назад і вперед по азимуту на відносно швидкій швидкості два градуси в секунду. Частина телескопа, що повертається, важить близько 32 тонн, що створює значний інженерний виклик. Наземний екран, що оточує телескоп, мінімізує забруднення мікрохвильовим випромінюванням, яке випромінює земля. Проектування, виготовлення та будівництво телескопа виконано компанією Dynamic Structures з Ванкувера, Британська Колумбія .

Спостереження робляться з розділенням приблизно у кутову хвилину (1/60 градусу) на трьох частотах: 145 ГГц, 215 ГГц і 280 ГГц. Кожну частоту вимірюють масивом площею 3х3 см з 1024 елементів, всього 3072 детекторами. Детектори - це надпровідні датчики перехідного краю, нова технологія, висока чутливість якої повинна дозволяти вимірювання температури КМФВ в межах кількох мільйонних градуса. [2] Система криогенних гелієвих холодильників зберігає температуру детекторів на третину градуса вище абсолютного нуля.

У своєму поточному огляді, АКТ огляне близько двохсот квадратних градусів неба. [3]

Оскільки водяна пара в атмосфері випускає мікрохвильове випромінювання, яке забруднює вимірювання КМФВ, телескоп виграє від його посушливого, висотного місця розташування на високому — але легко доступному — плато Чайнантор в горах Анд в пустелі Атакама. Кілька інших обсерваторій розташовані в цьому регіоні, в тому числі CBI, Aste, Nanten, APEX і ALMA .

Цілі науки

 
Космологічний телескоп Атакама. На цьому знімку екран землі ще не був завершений, що дозволило побачити телескоп.

Вимірювання космічного мікрохвильового фонового випромінювання (КМФВ) експериментами, такими як COBE, BOOMERanG, WMAP, CBI та багато інших, значно розширили наші знання з космології, особливо ранньої еволюції Всесвіту. Очікується, що спостереження КМФВ з більш високою роздільною здатністю не тільки покращать точність поточних знань, але й дозволять нові типи вимірювань. З роздільною здатністю АКТ має бути помітним ефект Сюняєва-Зельдовича, згідно з яким кластери галактик залишають відбиток на КМФВ. Сила цього методу виявлення полягає в тому, що він є незалежним від червоного зміщення вимірюванням маси кластерів, що означає, що дуже віддалені, стародавні кластери виявити так само легко, як і ближні кластери.

Очікується, що АКТ виявить десь 100 таких кластерів. [3] Разом з подальшими вимірами у видимому і рентгенівському світлі, це дасть уявлення про еволюцію структури Всесвіту з часів Великого Вибуху . Серед іншого, це поліпшить наше розуміння природи таємничої темної енергії, яка, здається, є домінуючою складовою Всесвіту.

Південнополюсний телескоп має подібні, але доповнюючі наукові цілі.

Результати

У січні 2010 року AКТ оприлюднив результати вимірювання статистичних властивостей температури КМФВ до величини кутових хвилин. [4] Він знайшов сигнали, які узгоджувались з невизначеними точковими джерелами та ефектом Сюняєва-Зельдовича. У 2011 році АКТ вперше виявив спектр потужності гравітаційного лінзування мікрохвильового фону [5] , який, в поєднанні з результатами WMAP, вперше надав свідчення існування темної енергії лише на основі КМФВ. [6] Пізніше були оприлюднені вимірювання спектру потужності КМФВ Південнополюсним телескопом [7] які також надали свідчення існування темної енергії тільки на основі КМФВ. [8]

Див. також

Примітки

  1. The Receiver Lab Telescope (RLT), an 80 cm (31 in) instrument, is higher at 5,525 m (18,125 ft), but is not permanent as it is fixed to the roof of a movable shipping container.[1] The new University of Tokyo Atacama Observatory is significantly higher than both.

Примітки

  1. Marrone (2005). «Observations in the 1.3 and 1.5 THz Atmospheric Windows with the Receiver Lab Telescope». arXiv:astro-ph/0505273. 
  2. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  3. а б {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  4. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  5. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  6. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  7. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  8. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)

зовнішні посилання