|
| мапа_підпис =
}}
'''Дністе́р''' ({{lang-mo|Nistru}}; антична назва — {{lang-el|Τύρας}}, {{lang-la|Tyras}}, {{lang-sla|Дънѣстръ}}) — [[річка]] на південному заході [[Україна|України]] та в [[Молдова|Молдові]] (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до [[Чорне море|Чорного моря]] утворює [[Дністровський лиман]]. Третя [[Найдовші річки України|за довжиною в межах України]] (після [[Дніпро (річка)|Дніпра]] й [[Південний Буг|Південного Бугу]]) та дев'ята в [[Європа|Європі]].
Від [[Галич]]а до [[Хотин]]а річка утворює [[Дністровський каньйон]], який з 2008 року внесено до списку [[Сім природних чудес України|семи природних чудес України]].
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами [[Буковина|Буковиною]] та [[Галичина|Галичиною]], у середній та нижній — між [[Поділля]]м та [[Бессарабія|Бессарабією]].
== Загальна характеристика ==
Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній [[похил річки]] 0,56 м/км<ref name=ГЕУ>{{ГЕУ}}</ref><ref name=ЕУ>{{ЕУ}}</ref><ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/DnisterStudies/Review.html Загальний огляд екологічного стану верхнього і середнього Дністра]</ref>.
Дністер у верхній частині (в межах [[Українські Карпати|Українських Карпат]]) — типова [[гірська річка]] з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста [[Старий Самбір|Старого Самбора]]. Звідти й до гирла Дністер має [[рівнинна річка|рівнинний характер]]. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста [[Галич]]а долина знову звужується — тут річка тече між [[Подільська височина|Подільською височиною]] та підкарпатськими височинами, а також [[Хотинська височина|Хотинською височиною]]. У пониззі річка виходить на [[Причорноморська низовина|Причорноморську низовину]], тут ширина її долини становить 16–22 км<ref>{{УРЕ}}</ref>.
Швидкість течії (в [[межень]]) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах [[Дністровський каньйон|Дністровського каньйону]], 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с<ref>[http://mandrivnuk.at.ua/publ/dnister/rdnister/5-1-0-40 р. Дністер]</ref><ref>[http://rybalka.co.ua/forum/index.php?topic=104.0 Форум рибалки. Дністер]</ref>.
[[Заплава]] Дністра (в межах [[Верхньодністровська улоговина|Верхньодністровської улоговини]] та в пониззі) розчленована багатьма [[стариця]]ми й протоками (наприклад [[Рукав річки|рукав]] [[Турунчук]]), [[гирло річки|гирло]] заросло [[Очерет звичайний|очеретом]] (Дністровські [[плавні]]). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,<ref name=ГЕУ/> у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням [[сніг]]ового. Характерні весняна [[повінь]] і осінні [[дощ]]ові [[паводок|паводки]].
[[Класифікація природних вод за мінералізацією|Мінералізація води]] Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³<ref name="літ.2">[[Гідрохімічний режим]] та [[Якість води|якість поверхневих вод]] басейну Дністра на території України / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В. К. Хільчевського]] та В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2013. — 256 с. — ISBN 978-966-521-570-7</ref>.
Льодовий режим нестійкий<ref name=ГЕУ/>.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: [[Польща|Польщі]], [[Україна|України]] та [[Молдова|Молдови]]. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]], [[Тернопільська область|Тернопільська]], [[Хмельницька область|Хмельницька]], [[Вінницька область|Вінницька]] та [[Одеська область|Одеська]] області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — [[Стривігор]]у і [[Мшанка|Мшанки]])<ref>[http://dpbuvr.org.ua/about/dijal/vodres/dnister.html Басейн річки Дністер]</ref>.
== Походження назви ==
Походження назви остаточно не з'ясовано. Існує вона з давніх давен. Різні народи і племена, пересуваючись у басейні річки, по-новому сприймали назву й щоразу її видозмінювали.
Річка вперше згадується [[Геродот]]ом у V ст. до н. е. як прикордонна зі [[Скіфія|Скіфією]] річка під назвою «[[Тірас]]» (Tyras). Таку ж назву мало давньогрецьке місто (''Тірас'', ''[[Тіра]]'') в [[гирло|гирлі]] Дністра, на західному березі його [[лиман]]у (від цього античного [[гідронім]]а походить також назва міста Тирасполь). Пізніше [[Страбон]] і Птоломей називали її скіфською назвою Тірас. Цей давній термін походить від іранського прикметника «швидкий» (курдського «дикий, неприборканий»).
Сучасна назва вперше згадується в IV ст. [[Амміан Марцеллін|Амміаном Марцелліном]] як Danastius. Походження цієї назви дослідники виводять по-різному. Одна з вірогідних версій: назва походить від [[Іранські мови|давньоіранського]] словам «да», «до», «ду». Поняття «річка» в давнину позначалось парою [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейських]] односкладових слів «да на» (тече тут), «до на» (протікає тут), «ду на» (протікає всередині тут). Звідси походить перша частина слова — «Дн-». Готський історик [[Йордан (історик)|Йордан]] називає річку Danaster. Тут Danastris розглядається як двочленна назва, що становить сполучення двох [[апелятив]]ів — дан + стрий. У нижній течії річка мала назву Дон у значенні «вода», «річка»; пор.: [[Дон]], [[Сіверський Донець|Донець]], [[Дніпро (річка)|Дніпро]] ([[Данапріс]]), [[Дунай]] ({{lang-de|Donau}}), а в верхній — [[Стрий]], що означає «швидкий». Таке тлумачення підтримує більшість дослідників. Скіфи говорили щось на зразок «don Istros», як ми говоримо: «річка Дніпро» чи «річка Дністер». Згодом це словосполучення злилося в одне слово. Дослідники припускають, що слово Істрос мовою [[фракійці]]в також означало «швидкий», тобто те, що й Тірас мовою скіфів. Молдовани й румуни здавна називали річку Ністру. У стародавній Русі річка спочатку була відома як Дьністрь. Ця назва, як первинна, зайшла і в Україну. Згодом тут вона стала відома як Дністр, Дністер, паралельна під молдавським впливом — Ністр. Отже, назва Дністер не скіфська, як це тлумачили деякі дослідники, а доскіфська. Сучасний фонетичний вигляд Дністер належить мові слов'ян. У місцевого (у вузькому розумінні) населення Дністер відомий ще під назвою Берег<ref>[http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=5&Itemid=6 Топонімічний словник України. «Дністер»]</ref>.
Українська [[народна етимологія]] пов'язує назву річки зі словосполученням ''«дні стер»''<ref>[http://www.chl.kiev.ua/7/13.1.htm З історії назви річки Дністер]</ref>.
<blockquote>''Існує легенда, за якою на місці річки був невеликий [[струмок]], уздовж якого жили люди. Вони вели свій [[календар]], позначаючи дні на прибережному [[пісок|піску]].<br/>
''Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.''<br/>
''— Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали:''<br/>
''— Та хто?! Струмок дні стер.''<br/>
''З того часу так і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.''</blockquote>
== Розташування ==
Витік Дністра розташований біля села [[Вовче (Турківський район)|Вовчого]] [[Турківський район|Турківського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Спершу річка (у вигляді невеликого потічка) тече на південний захід, далі — на північний захід, невдовзі повертає на північ та (місцями) північний схід. Від міста [[Старий Самбір|Старого Самбора]] тече переважно на північний схід. Нижче міста [[Самбір|Самбора]], неподалік від села [[Чайковичі]], річка повертає на південний схід і тече в цьому напрямку аж до свого гирла (за винятком південної межі [[Хмельницька область|Хмельницької області]], вздовж якої вона тече переважно у східному напрямку). Впадає до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] на південь від села [[Маяки (Біляївський район)|Маяків]], що в [[Біляївський район|Біляївському районі]] [[Одеська область|Одеської області]], та на північний схід від смт [[Затока (смт)|Затоки]] води Дністра через вузьку протоку вливаються в Чорне море.
[[Файл:Dniester reservoir.JPG|thumb|500px|Картосхема середньої частини р. Дністер<ref name="літ.1">[[Водний фонд]] [[Україна|України]]: Штучні [[Водойма|водойми]] — [[Водосховище|водосховища]] і [[Став|ставки]]: Довідник / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В. К. Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В. В. Гребеня]]. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2</ref>]]
[[Файл:Dubossary reservoir.jpg|thumb||350px||thumb||rigt||thumb|Картосхема нижньої частини р. Дністер<ref name="літ.1"/>]]
=== Між Україною та Молдовою ===
Від села [[Козлів (Могилів-Подільський район)|Козлова]] ([[Могилів-Подільський район]], [[Вінницька область]]) до села [[Німереука|Німереуки]] ([[Сороцький район]], Молдова) по Дністру проходить державний кордон між Україною та Молдовою. Далі річка тече територією Молдови. Від села [[Пуркар]]а ([[Штефан-Водський район]], Молдова) до села [[Паланка (Штефан-Водський район)|Паланки]] річка знову є кордоном між двома державами. Нижче села Паланки Дністер тече територією України.
== Фізична географія ==
Дністер починається з невеликого джерела, розташованого в південній частині масиву [[Верхньодністровські Бескиди]] ([[Українські Карпати]]), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м<ref>Деякі джерела помилково подають 1000 м. Однак хребет, на якому розташований витік Дністра, не перевищує висоти 932 м. (Див. [http://map.karabin.com.ua/fullmap.php?map=M-34-106.jpeg])</ref> над [[рівень моря|рівнем моря]]. Від витоків до міста Старого Самбора річка в'ється серед карпатських гір, далі тече рівнинними теренами України та Молдови.
=== Від джерела до моря ===
Річку можна поділити на три частини: гірську — Карпатську, середню — [[Поділля|Подільську]] і долішню — Причорноморську<ref name=ЕУ/><ref>[http://dpbuvr.org.ua/about/dijal/vodres/dnister.html Басейн річки Дністер]</ref>.
==== Дністер у Карпатах ====
Тут (упродовж приблизно 50 км) Дністер є типово [[гірська річка|гірською річкою]]: зі швидкою течією, численними [[перекат]]ами, порогами і кам'янистим дном та берегами. Долина V-подібна, глибока (80–100 м), ширина річища до 40 м. [[Похил річки]] в межах Карпат — понад 3 м/км. Нерідко бувають руйнівні [[Паводок|паводки]]. Річка несе багато уламкового матеріалу — [[галька|гальки]], [[щебінь|щебеню]] (місцевою говіркою — ''шутер'').
==== Середній Дністер ====
Нижче міста Старого Самбора Дністер виходить на рівнину — [[Верхньодністровська улоговина|Верхньодністровську улоговину]]. Течія сповільнюється (особливо нижче Самбора). Похил річки значно зменшується, береги стають низькими, заплава в багатьох місцях заболочена. Тут річка утворює численні розгалуження, острівці. Дно мулисте, різко зменшується прозорість води.
Нижче гирла річки [[Свіча (річка)|Свічі]] береги долини Дністра стають вищими, а течія знову швидкою. Нижче гирла річки [[Бистриця (притока Дністра)|Бистриці]] починається дуже цікавий і мальовничий відтинок річки — [[Дністровський каньйон]]. Тут береги дуже високі, круті, місцями обривисті. Річка дуже [[Меандр (річковий вигин)|меандрує]], деякі її вигини простягаються навіть на 10 км.
Відомий [[письменник]] і [[етнограф]] [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|О. С. Афанасьєв (Чужбинський)]], який у середині XIX століття побував на Кам'янеччині, у своїх «Нарисах Дністра»<ref>[http://www.tovtry.kp.km.ua/ua/history/statti/dnister1.html Сайт Національного природного парку «Подільські Товтри»]</ref>, виданих [[1863]] року, писав, що він не знає нічого мальовничішого, ніж долина цієї річки:
{{Цитата|''Кам'яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, і чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінчену картину, що має свій особливий колорит… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають талановитого пейзажиста.''|40|}}
Середній Дністер простягається до міста [[Тирасполь|Тирасполя]]. Тут, у межах Молдови, його правий берег також дуже високий, однак не такий, як у Дністровському каньйоні.
==== Нижній Дністер ====
У пониззі річка тече здебільшого територією південно-східної Молдови. Тут правий берег Дністра все ще високий, але поступово знижується. Течія уповільнюється, з'являються рукави, досить великі острови й заплавні озера. Ближче до гирла (в межах Одеської області України) долина річки стає дуже обводненою й заболоченою. Тут Дністер виходить на [[Причорноморська низовина|Причорноморську низовину]]. З'являються [[плавні]], подібні до [[Дніпровські плавні|Дніпровських]].
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|colspan=12 style="background:#E4E4E4"|<div style='text-align: center;'>'''Від джерела до моря'''</div>
|-
|[[Файл:Staryi Sambir 02 Dnister.jpg|border|180px]]
|[[Файл:Dnester Rozvadiv.JPG |border|180px]]
|[[Файл:Дністровське водосховище.JPG|border|180px]]
|[[Файл:View of Nistru river near Speia.JPG|border|180px]]
|[[Файл:Дністровські плавні 04.jpg|border|180px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>У Карпатах (біля м. Старого Самбора)</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>У межах Верхньодністровської улоговини<br/>(біля с. [[Розвадів]])</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>[[Дністровське водосховище]]<br/>(біля с. [[Рудківці (Новоушицький район)|Рудківці]])</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>У пониззі (Молдова)</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Плавні (Одеська область)</small></div>
|}
</center>
== Притоки ==
[[Файл:Басейн Дністра.jpg|міні|праворуч|350пкс|Басейн Дністра на гідрографічній мапі України та Молдови]]
[[Гідрографічна сітка]] басейну Дністра дуже неоднорідна. Гірська й передгірська частини [[Річковий басейн|басейну]] Дністра займають 9 % його площі. Тут найгустіша річкова мережа з переважанням правих [[притока|приток]], хоча також є немало порівняно повноводних лівих приток. У середній течії притоки переважно ліві. А в нижній течії Дністер приймає досить велику праву притоку — [[Реут]]; ліві притоки тут дрібні й часто пересихаючі річки, верхів'я яких розташовані в межах України.
=== Основні притоки ===
'''''Праві:''''' [[Стрий (річка)|Стрий]], [[Свіча (річка)|Свіча]], [[Лімниця]], [[Луква]], [[Бистриця (притока Дністра)|Бистриця]], [[Тлумач (річка)|Тлумач]], [[Реут]], [[Бик (притока Дністра)|Бик]].
'''''Ліві''''': [[Стривігор]], [[Верещиця (річка)|Верещиця]], [[Щирка]], [[Гнила Липа]], [[Золота Липа (річка)|Золота Липа]], [[Стрипа]], [[Джурин (притока Дністра)|Джурин]], [[Серет (притока Дністра)|Серет]], [[Нічлава]], [[Збруч]], [[Смотрич (річка)|Смотрич]], [[Студениця (річка)|Студениця]], [[Ушиця (річка)|Ушиця]], [[Жван (річка)|Жван]], [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчик]], [[Лядова (річка)|Лядова]], [[Мурафа (річка)|Мурафа]], [[Русава (річка)|Русава]], [[Ягорлик]], [[Кучурган (річка)|Кучурган]].
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|colspan=12 style="background:#E4E4E4"|<div style='text-align: center;'>'''Притоки Дністра'''</div>
|-
|[[Файл:Spas-Linynka.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Стрий-Дністер.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Галицький національний природний парк.JPG|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Рукотворний водоспад<br/>(протипаводкова споруда) на одній <br/>з карпатських приток (с. [[Спас (Старосамбірський район)|Спас]])</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Річка Стрий (ліворуч)<br/>біля місця впадіння у Дністер (справа)</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Річка Лімниця неподалік від гирла</small></div>
|}
</center>
== Історія ==
=== Історія геологічного розвитку ===
Сучасні дослідження геологів і гідрологів дозволяють приблизно визначити вік Дністра. Формування долини і русла річки пов'язане з відходом на південний схід так званого Сарматського моря.
[[Сарматське море]] утворилося в результаті з'єднання двох морських басейнів — Прикарпатського і Причорноморського. 15—20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори — від [[Кременецькі гори|Кременецького кряжу]] і Карпат до сучасного [[Аральське море|Аральського моря]]. Воно було неглибокою й теплою внутрішньоконтинентальною водоймою. Відступало море повільно, кілька мільйонів років, і на початку [[антропоген]]овою періоду набуло обрисів сучасних Чорного, [[Азовське море|Азовського]] й [[Каспійське море|Каспійського морів]].
З відходом Сарматського моря поступово утворювались долини і русла річок, що нині впадають у Чорне й Азовське моря. Деякі з них (притоки [[Дніпро (річка)|Дніпра]], [[Південний Буг|Південного Бугу]] та інші) в результаті вертикальних рухів кристалічної платформи та окремих блоків змінювали напрямки своїх течій, а Дністер і нині тече тією долиною, яку він розробив понад мільйон років тому.
У далекому минулому річка несла свої води широкою долиною з низькими пологими берегами. Ця долина, як вважають учені, утворилась на місці давнього розлому, що стався в кристалічному фундаменті й осадових утвореннях [[палеозойська ера|палеозойської ери]]. Близько 1 мільйона років тому Дністер був повноводнішим, а швидкість його течії — звично вищою, ніж нині. Це було пов'язано здебільшого з тим, що клімат тоді був теплим і вологим. У той час більшу частину території сучасної України вкривали густі [[субтропіки|субтропічні]] ліси. Буйна рослинність добре акумулювала дощові води, які цілорічно численними бурхливими потоками вливались у Дніпро, Дністер та інші великі річки.
Із часом Дністер щораз глибше врізався в товщі лесових відкладів, а потім — у тверді породи, що утворились протягом давніх геологічних періодів. У Середньому Подністров'ї поступово формувалась вузька, глибока, [[каньйон]]оподібна долина, над якою місцями здіймаються 70—80-метрової висоти оголені відклади палеозойської ери. Ці скелі — пам'ятки природи. На нашій планеті вони — одні з найвизначніших пам'яток [[Силурійський період|силурійського періоду]], вік яких налічує понад 300 мільйонів років.
=== Антропогеновий період ===
Появу первісної людини на берегах Дністра та його приток датують першою половиною [[Нижній палеоліт|раннього палеоліту]]. Найвідомішою є ранньопалеолітична стоянка поблизу села [[Лука-Врубловецька]] ([[Хмельницька область]]), виявлена [[1946]] року (див. [[Лука Врублевецька|Лука Врублевецька стоянка]])<ref>«Стародавнє населення Прикарпаття і Волині». — Наукова думка. — Київ, 1974. — С. 23—25.</ref>.
[[Подністров'я]] було порівняно густо заселене в часи [[трипільська культура|трипільської культури]] і [[Культура шнурової кераміки|культури шнурової кераміки]] (4—5 тис. років тому). Давні [[слов'яни]] розселились на Дністрі не пізніше 1-го століття нашої ери. В середині 1-го тисячоліття н. е. цю територію населяли [[анти]], а потім давньоруське плем'я [[тиверці]]в.
Дністер упродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв'язувала [[Прикарпаття]] й [[Пониззя]] з [[Балкани|Балканами]] і [[Близький Схід|Близьким Сходом]]. У далекому минулому з півдня річкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров'я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів [[Київська Русь|Київської Русі]] до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину (здебільшого так званий корабельний ліс), вивозили зерно, [[хутро]], [[мед]], [[віск]], зброю, вироби місцевих ремісників.
Тепер господарське значення Дністра зросло. Він дає питну воду для великих і малих міст, виробляє електроенергію.
=== Історія досліджень витоків Дністра ===
Довгий час серед географів не було одностайності стосовно витоків Дністра. Найпершим про витоки річки писав [[Геродот]], який у четвертій книзі своєї «Історії» зазначив, що Тірас (Дністер) «пливе з півночі й бере початок з великого озера, що розташоване на межі земель скіфів і неврів». Можливо, Геродот чув про існування озера у верхній частині долини Дністра, а саме — у місці впадіння річки [[Верещиця (річка)|Верещиці]], що на схід від сучасного міста [[Самбір|Самбора]]. Розлогі [[заплава|заплавні]] болота в цій місцевості могли сприйматися як велике озеро. Докладніші пошуки витоків Дністра розпочалися значно пізніше — лише на початку XIX ст. Так у верхів'ях Дністра 1803 р. побував краєзнавець Ю. Рогрер. Однак він помилково вказував на одну з гірських приток Дністра як на його витік. Деякі дослідники також називали витоком Дністра порівняно великі його притоки — [[Стривігор]] або [[Стрий (річка)|Стрий]]; такі гіпотези існували ще на початку ХХ ст. І лише з появою перших топографічних карт (кінець 1870-х рр.) вдалося остаточно встановити, що витоки Дністра розташовані на схід від села [[Вовче (Турківський район)|Вовчого]] і на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м над рівнем моря<ref>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/14_8/93_Gudowski_14_8.pdf Феномен витоків Дністра (деякі доповнення до історії дослідження Дністра)]</ref>.
== Міста над Дністром ==
''Від витоків до гирла''
'''У межах України: '''
* [[Старий Самбір]], [[Самбір]], [[Миколаїв (Львівська область)|Миколаїв]], [[Новий Розділ]], [[Журавно]], [[Галич]], [[Єзупіль]], [[Коропець]], [[Заліщики]], [[Хотин]], [[Стара Ушиця]], [[Новодністровськ]], [[Могилів-Подільський]], [[Атаки (Молдова)|Атаки]], [[Ямпіль]], [[Біляївка]], [[Білгород-Дністровський]] (на [[Дністровський лиман|Дністровському лимані]]).
'''У межах Молдови:'''
* [[Атаки (Молдова)|Атаки]], [[Сороки (місто)|Сороки]], [[Кам'янка (Молдова)|Кам'янка]], [[Резіна]], [[Рибниця]], [[Дубосари]], [[Вадул-луй-Воде]], [[Бендери]], [[Тирасполь]].
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|colspan=12 style="background:#E4E4E4"|<div style='text-align: center;'>'''Міста над Дністром'''</div>
|-
|[[Файл:Zalischyky panorama1.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Chotyn, pevnost, celek.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Тирасполь. Вид на Днестр.jpg|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Заліщики</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Хотин</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Тирасполь</small></div>
|}
</center>
== Екологічний стан річки ==
Дністер протікає через густо заселену територію (наприклад, [[густота населення]] в Молдові — 130 осіб на км²), у межах його басейну мешкає понад 10 млн осіб. Через це рівень [[Антропогенні фактори середовища|антропогенного впливу]] на [[Екосистема|екосистему]] річки від витоків до гирла дуже високий. Крім того, на берегах його приток розташовані такі промислові гіганти: [[Дрогобич|Дрогобицький]] та [[Надвірнянський нафтопереробний завод|Надвірнянський нафтопереробні заводи]], [[Стебницький калійний комбінат]], [[Калуш|Калуський]] «[[Хлорвініл (підприємство)|Хлорвініл]]», [[Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат]]. Тут працюють великі цукроварні та м'ясокомбінати, а безпосередньо на берегах Дністра лежать такі промислові центри, як Тирасполь (182 тис. населення), Бендери (159 тис.), а також міста [[Новий Розділ]] з ВО «Сірка», Заліщики, Могилів-Подільський, Сороки, Кам'янка, Рибниця, Дубосари з населенням до 100 тис. осіб у кожному з них, але з погано функціонуючими [[очисні споруди|очисними спорудами]] або навіть зовсім без них.
У верхній частині басейну Дністра головними забруднювачами також є населені пункти. У межах Львівської області вздовж берегів річки розташовано 47 господарств, які спричиняють прискорене замулення й забруднення річки. У прибережній зоні річки розташовані господарські подвір'я, тваринницькі ферми, літні табори для худоби, склади міндобрив, городи, в багатьох місцях земельні площі розорюються аж до самої річки. Наприклад, на території [[Турківський район|Турківського району]] Дністер протікає через населені пункти [[Вовче (Турківський район)|Вовче]], [[Бережок]], [[Жукотин (Турківський район)|Жукотин]], [[Лімна]], де відбувається забруднення господарсько-побутовими стічними водами від індивідуальної забудови та сільськогосподарських об'єктів. Досить значним джерелом забруднення є ліва притока Дністра — [[Стривігор]], яку забруднюють Самбірський [[цукровий завод]] і невелика річка [[Млинівка (притока Стривігору)|Млинівка]], що приймає стічні води міста [[Самбір|Самбора]]. Забруднення також надходять через притоки Дністра — [[Верещиця (річка)|Верещицю]], [[Тисмениця (притока Бистриці Тисменицької)|Тисменицю]], [[Стрий (річка)|Стрий]] та [[Луг (річка)|Луг]], а також через очисні споруди села [[Стрілки (Старосамбірський район)|Стрілки]] й міста [[Старий Самбір]], які працюють зі значними перебоями<ref>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_1/104_Gryciuk_16_1.pdf Деякі результати комплексного моніторингу за станом якості води басейну річки Дністер]</ref>.
Дуже шкодять Дністру екологічні катастрофи, які інколи тут трапляються. Наприклад, 1983 року після аварії на Стебницькому калійному комбінаті в річку було скинуто бл. 5 тис. тонн високомінералізованих відходів, що на тривалий час призвело до значного порушення іонно-сольового режиму. Внаслідок цього в Дністрі загинули майже всі живі організми на протязі кількох сотень кілометрів, а мільйони людей були позбавлені джерела питної води. Нині ситуація з іонно-сольовим складом річкової води нормалізувалася<ref name="літ.2"/>.
Але збірників промислових відходів, подібних стебницькому, в басейні річки є декілька. Так біля села [[Брониця (Дрогобицький район)|Брониця]], що неподалік від Дрогобича, існує збірник кислого [[гудрон]]у<ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/DnisterStudies/Review.html Загальний огляд екологічного стану верхнього і середнього Дністра]</ref>.
Усе це негативно впливає на екологічний стан Дністра, а в майбутньому може стати згубним для багатьох екосистем річки.
== Природа ==
=== Флора ===
Природна рослинність басейну Дністра найкраще збереглася в Карпатах. Серед [[Вищі рослини|вищих рослин]] найпоширенішими в горах є [[смерека]], [[ялиця]] та [[бук]]. Основна смуга поширення цих лісів — 100—1400 м, тобто вони зростають лише в районі витоків Дністра та його карпатських приток. Нижче на схилах поширені змішані ліси. Ще нижче — листяні, серед яких основні породи: [[дуб]], бук, [[граб]], [[липа]]. В підліску трапляється [[ліщина]]. У вологих місцях — [[ясен]] та [[в'яз]].
За межами Карпат природна рослинність збереглася мало. На Поділлі трапляються грабові та дубові ліси. В долинах річок дуже поширені чагарники. Придністровське Поділля — єдина в Україні територія, де зустрічаються теплолюбні ліси [[дуб скельний|дуба скельного]], а в урочищі Шутроминське росте кілька десятків рідкісних для Західного Поділля дерев береки<ref>[http://dpbuvr.org.ua/about/dijal/vodres/dnister.html Флора і фауна каньйону Дністра]</ref>. У зв'язку з несприятливою дією гідрологічного режиму [[Дністровське водосховище|Дністровського водосховища]] більшість мілководь у верхній частині водосховища позбавлені рослинності. У нижній частині рослинний покрив має фрагментарний характер. Найчастіше трапляються занурені рослини. У пригреблевій ділянці водосховища занурені рослини формують змішані зарості в суміші з нитковими [[водорості|водоростями]].
У степовій (нижній) частині басейну ліси збереглися переважно в ярах. Уся пригирлова частина Дністра вкрита густою рослинністю ([[верба|верби]], [[тополя|тополі]]); вони здебільшого ростуть на прируслових валах. Поблизу лиману трапляються лише поодинокі дерева. У Дністрових плавнях переважає [[очерет звичайний]]. Зрідка можна натрапити на озерні луки. Серед водних рослин поширені [[рдесник]], [[Гідатофіти|жабурник]], [[сальвінія плаваюча]], [[водяний горіх]]<ref>[http://dpbuvr.org.ua/about/dijal/vodres/dnister.html Басейн річки Дністер. Рослинність]</ref>.
У прилеглих до річки ділянках можна натрапити на рідкісні та цінні рослини, які перебувають під охороною. Серед них: [[рябчик шаховий]] (заказник [[Стариці Дністра]]), [[ясенець білий]] (пам'ятка природи [[Заліщицька діброва]]), [[клокичка периста]] ([[Жежавський ботанічний заказник]]) та інші.
=== Фауна ===
Найбагатші у фауністичному плані частини басейну річки — верхів'я й пригирлова частина. У Карпатській частині переважають тварини, характерні для решти регіонів Українських Карпат. Однак тут, через порівняно велику кількість населених пунктів, вони не так поширені, як в інших частинах Карпат. У лісах водяться [[козуля]], [[борсук]], [[заєць]], [[білка]], [[вепр]], [[ласка]], [[кіт лісовий]]. Часом заходять [[олень|олені]] та [[рись]].
Середній Дністер багатий на рибу. Тут водяться: [[верховодка]], [[окунь]], [[Судак (риба)|судак]], [[підуст]], [[густера]], [[короп]], [[краснопірка]], [[сом]], [[жерех]]. Рідкісними є [[Марена (риба)|марена]], [[вирезуб]] і [[стерлядь]]. Із птахів найчисленніший вид — [[берегова ластівка]], на островах водиться чимало [[Мартин (птах)|мартинів]] і [[крячок|крячків]]. Є також [[водоплавні птахи]]. Часто трапляються [[сіра чапля|сірі]], рідше [[біла чапля|білі чаплі]], [[лелека чорний]] та [[рибалочка]]<ref>[http://dpbuvr.org.ua/about/dijal/vodres/dnister.html Флора і фауна каньйону Дністра]</ref>.
У пониззі найбільше видів тварин зосереджено в Дністровських плавнях. Тут найчисленнішими є водоплавні та водолюбні птахи, серед яких: [[пелікан]], [[лебідь]], [[великий баклан|великий]] та [[малий баклан]], [[чапля]], болотний крячок. (Див. також [[Нижньодністровський національний природний парк]]). Луки пониззя Дністра — основне місце годівлі [[Коровайка|коровайок]] і [[Чапля жовта|жовтих чапель]], занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]], важливі вони і як природні [[Нерестовище|нерестовища]] для багатьох видів риб<ref>[http://maidanua.org/static/news/1127849180.html Пікет на захист плавень Дністра]</ref>.
=== Природоохоронні території ===
Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — [[національний природний парк|національних природних парків]], [[заказник]]ів, [[пам'ятка природи|пам'яток природи]].
''Найбільші заповідники:''
{| border="1" cellpadding="2" style="margin:auto; width:80%; border-collapse:collapse; border-color:#bfbfc1; margin-top:5px; margin-bottom:5px; font-size:90%; text-align:center;"
|- style="background:#87ceff;"
* [[Дубоссарське водосховище]] ([[Молдова]]).
На території України в басейні Дністра збудовано 62 водосховища, загальною площею водного дзеркала 11 229 га, повним об'ємом 298,8 млн м³<ref name="літ.1">[[Водний фонд]] [[Україна|України]]: Штучні [[Водойма|водойми]] — [[Водосховище|водосховища]] і [[Став|ставки]]: Довідник / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В. К. Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В. В. Гребеня]]. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2</ref>.
На території України в басейні Дністра збудовано 5500 [[став]]ків, загальною площею водного дзеркала 23 336 га, об'ємом 282,8 млн м³<ref name="літ.1"/>.
| 