Вікіпедія

Карате: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 13; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 53:
|}}
</div>
'''Карате́''' ({{lang-ja|空手}}, «порожня рука»/«голіруч») або '''Карате́-до́''' є [[Бойові мистецтва|бойовим мистецтвом]], що розвинулося з рукопашних [[Китайські бойові мистецтва|китайських бойових мистецтв]] ''[[цюань-фа]]''<ref name=Higaonna1985>{{cite book|автор=Higaonna, Morio|рік=1985|назва=Traditional Karate-Do: Okinawa Goju Ryu : The Fundamental Techniques (Traditional Karate-Do)|сторінки=pp. 17-19|видавництво=Japan Pubns|isbn=0-87040-595-0}} {{ref-en}}</ref><ref name=OkiHistWeb>{{cite web|url=http://www.wonder-okinawa.jp/023/eng/001/001/index.html|title=History of Okinawan Karate|accessdate=2008-04-19|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090302085743/http://www.wonder-okinawa.jp/023/eng/001/001/index.html|archivedate=2009-03-02}} {{ref-en}}</ref> та [[Окінавські бойові мистецтва|мистецтв]] [[Острови Рюкю|островів Рюкю]].<ref name=Higaonna1985/><ref name=OkiHistWeb/> Карате, у загальному,&nbsp;— це мистецтво ударів. Удари завдаються як руками (кулаками, ребром долоні, відкритою рукою, ліктями), так і ногами (стопами, колінами). В різних стилях карате також вчать ударам в больові точки та життєво важливі ділянки, використанню захватів, викручуванню суглобів, замкам, утримуванням та кидкам.<ref name=Bishop153_166>{{cite book|автор=Bishop, Mark|рік=1990|назва=Okinawan Karate: Teachers, Styles and Secret Techniques|сторінки=p. 153-166|видавництво=A & C Black|isbn=0-7136-5666-2}} {{ref-en}}</ref> Людину, що практикує карате, називають [[Каратист (бойові мистецтва)|каратистом]] ({{lang-ja|空手家:からてか}}&nbsp;— ''каратека'').
 
== Етимологія ==
Рядок 62:
=== Китайська рука ===
 
Спершу «карате» записувалося як ''Китайська рука'' у знаках (ієрогліфах) ''[[Ієрогліфи (Японія)|кандзі]]''. Пізніше написання змінилося на [[омофон]] зі значенням ''порожня рука'' (''омофони&nbsp;— слова або фрази, що вимовляються однаково, але мають відмінне написання та значення''). Перед тим, як слово «карате» почали записувати, його використовували лише усно, через що його можна було розуміти у різні способи.{{Fact|date=August 2007}} Перше використання слова «карате» у друкованих працях відносять до [[Ітосу Анко]] ({{lang-ja|糸洲 安恒:いとす あんこう}}), який записував «карате» у ''кандзі'' як 唐手 ([[хіраґана]]:からて)&nbsp;— ''рука [[Династія Тан|династії Тан]]'', на відміну від використовуваного сьогодні 空手:からて &nbsp;— ''порожня рука'' або ''голіруч''. [[Династія Тан|Династія Китаю Тан]] перервалася у 907&nbsp;р.&nbsp;н.е. (за багато сторіч до народження Фуканоші), але знаки кандзі, що репрезентували її, залишилися на Окінаві у вжитку, як спосіб згадування [[Китай (цивілізація)|Китаю]] взагалі.<ref>{{cite web|url=http://www.answers.com/topic/names-of-china|title=Names of China|accessdate=2008-04-06|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf6npFNI?url=http://www.answers.com/topic/names-of-china|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}} {{ref-en}}</ref> Таким чином, слово «карате» первісно означало ''китайська рука'', або ''бойове мистецтво з Китаю''.
<blockquote>
За відсутністю письмових пам'яток, достеменно невідомо чи частина ''кара'' у «карате» спершу записувалася за допомогою ієрогліфа 唐, який означає ''Китай'', чи ієрогліфа 空, що означає ''порожній''. Під час зльоту захоплення Китаєм та китайськими речами на [[Острови Рюкю|островах Рюкю]], перший зі згаданих ієрогліфів зазвичай використовували для опису речей витонченої якості...
Рядок 73:
=== Порожня рука ===
 
Первісне використання фраз «китайська рука», «рука династії Тан», «китайський кулак» або «китайські прийоми» (залежно від тлумачення ієрогліфів 唐手) демонструє задокументований [[Китайські бойові мистецтва|вплив Китаю]] на карате. Перше задокументоване використання [[омофон]]у [[логограма|логограми]] що вимовляється як «кара», шляхом заміни [[Китайське письмо|ієрогліфа]], що означає «[[Династія Тан]]» (唐:から), ієрогліфом, що означає «порожній» (空:から), було знайдене у книзі «Куміте карате» («Спаринги карате»), написаній Ханасіро (Ханаґусуку) Тьомо ({{lang-ja|花城 長茂:はなしろ（方言では、はなぐすく） ちょうも}}, [[1869]]–[[1945]]) та виданій у серпні [[1905]]. Оскільки відносини між [[Японія|Японією]] та [[Китай (цивілізація)|Китаєм]] на початку 20-го сторіччя були натягнутими, а у [[1932]]&nbsp;року почалася окупація північної території Китаю, згадування китайського походження карате було дуже непопулярним.<ref>{{cite web|url=http://www.newpaltzkarate.com/article/Article1SA.html|title=What's In A Name?|accessdate=2008-04-06|last=Levitz|first=Maurey|date=1998|publisher=New Paltz Karate Academy, Inc.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf6ougFc?url=http://www.newpaltzkarate.com/article/Article1SA.html|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref> Після приблизно [[1936]] року, слово що вимовляється як «карате», стало майже усюди згадуватися як письмове ''кандзі'' 空手, що означає «порожня рука».
 
<!-- Це цитата з книги, перекладена дуже близько до тексту. Якщо Ви не Хігаонна Моріо<g> і згодні з перекладом, будь ласка, не змінюйте її. Оригінал цитати англійською мовою:
Рядок 96:
[[Сакукава Канґа]] ({{lang-ja|佐久川 寛賀:さくかわ かんが}}, 1782–(1838 або 1862)) вивчав у Китаї кулачний бій та бій з [[Гун (палиця)|палицею]] (у Китаї&nbsp;— ''гун''; у Японії&nbsp;— ''бо''). Згідно з легендою, він робив це під керівництвом дипломата з Китаю за ім'ям Косокун, який розробив ''кусанку ката''. У 1806&nbsp;р. в місті Сюрі він почав навчати мистецтву боя, яке назвав «Туді Сакукава», що у ті часи мало приблизне значення: «Сакукава з китайською рукою». Відповідні записи були першим відомим посиланням на мистецтво ''туді'' ({{lang-ja|唐手:トゥーディー}}: інша вимова ієрогліфів, що позначають слово ''карате'': 唐手:からて). Найвидатніший учень Сакукави приблизно 1820-х років, [[Мацумура Сокон]] ({{lang-ja|松村 宗棍:まつむら そうこん}}, 1809–1899), навчав синтезу ''те'' (Сюрі-те та Томарі-те) та [[Шаолінське гунфу|шаолінського]] ({{lang-zh|少林}}) стилю.
 
Серед інших, Мацумура навчав свого мистецтва [[Ітосу Анко]] (1831–1915). Ітосу взяв від учителя кати ''віз.'', ''кусанку'' та ''чіанг нан'' для створення форм ''пінг'ан'' (японською ''хейан'' або ''пінан'')&nbsp;— спрощених кат для учнів-початківців. У 1901&nbsp;р. Ітосу зіграв провідну роль у введенні карате до курсу навчання в публічних школах Окінави. Його кати викладалися дітям у початковій школі. Вплив Ітосу на розвиток карате є істотним. Створені ним кати поширені у майже всіх стилях карате, а серед його учнів були одні з найвідоміших майстрів: [[Фунакосі Ґітін]] ({{lang-ja|船越義珍:ふなこし ぎちん}}, 1868–1957), [[Мабуні Кенва]] ({{lang-ja|摩文仁 賢和:まぶに けんわ}}, 1889–1952) та [[Мотобу Тьокі]] ({{lang-ja|本部 朝基:もとぶ ちょうき}}, 1870-1944). Деколи Ітосу згадують як ''діда сучасного карате''.<ref>{{cite web|url=http://www.koryu-uchinadi.com/thinking_outside_the_box.htm|title=Thinking outside the box (''Endnote #4'')|accessdate=2008-04-06|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090116054524/http://www.koryu-uchinadi.com/thinking_outside_the_box.htm|archivedate=2009-01-16}} {{ref-en}}</ref>
 
У додаток до трьох ранніх стилів карате ''ті'', на розвиток окінавських бойових мистецтв вплинув також іще один, четвертий стиль. Його розробив [[Уеті Канбун]] ({{lang-ja|上地 完文:うえち かんぶん}}, 1877–1948), який у віці 20 років вирушив у [[Фучжоу]] (що у фуцзянській провінції Китаю), щоби уникнути військового обов'язку в Японії. Перебуваючи у Фучжоу, він був учнем Шушіви, провідної фігури того часу у китайському ''Нанпа Сьорін-кен'' ({{lang-en|Nanpa Shorin-ken}}).<ref>{{cite web|url=http://www.wonder-okinawa.jp/023/eng/009/001/index.html|title=Kata of Karate:Uechi-ryu|accessdate=2008-04-06|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090301203243/http://www.wonder-okinawa.jp/023/eng/009/001/index.html|archivedate=2009-03-01}} {{ref-en}}</ref> Пізніше, він розробив свій власний стиль карате [[Уеті-рю]]. Цей стиль ґрунтувався на [[ката]]х ''сантін'', ''дзюсан'' та ''сансейру'', яким Уеті Канбун свого часу навчився у Китаї.<ref name=Hokama2005>{{cite book|автор=Hokama, Tetsuhiro|рік=2005|назва=100 Masters of Okinawan Karate|інші=Trans. Charles (Joe) Swift|сторінки=pp. 20-28|видавництво=Okinawa Gojuryu Kenshi-kai Karate-do Kobudo Association & Karate Museum|знаходження=Okinawa}} {{ref-en}}</ref>
 
=== Японія ===
Рядок 137:
==== Корея ====
 
Вплив карате на корейські бойові мистецтва є суперечливим через минулі конфлікти між [[Корея|Кореєю]] та Японією, з яких найбільш вираженою була японська [[Окупація Кореї Японією|окупація]] у 20-му сторіччі. Під час цієї окупації багато корейців переїхали до Японії<ref>{{cite web|url=http://www.japanfocus.org/products/details/2220|title=Legal Categories, Demographic Change and Japan’s Korean Residents in the Long Twentieth Century|accessdate=2008-04-06|last=Nozaki|first=Yoshiko|coauthors=Inokuchi, Hiromitsu; Kim, Tae-young|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070125052048/http://www.japanfocus.org/products/details/2220|archivedate=2007-01-25}} {{ref-en}}</ref>, де познайомилися з місцевими бойовими мистецтвами. Після відновлення незалежності, в Кореї було засновано багато шкіл з бойових мистецтв. Вони були засновані майстрами, які навчалися бойовим мистецтвам у Китаї, Японії та самій Кореї.
 
Для прикладу, майстер [[Чой Хонг Хі]] ({{lang-ko|최홍희; 崔泓熙}}, 1918–2002)&nbsp;— визначна особистість в історії [[тхеквондо]]&nbsp;— навчався [[сьотокан]] карате у [[Фунакосі Ґітін]]а. Карате було важливою порівняльною моделлю для перших засновників тхеквондо під час формування цього мистецтва. Воно наслідувало систему [[Тхеквондо#Ступені та кольори поясів|кольорових поясів]] та деякі [[Ката|кати]] з карате як [[хйонг]]и у тхеквондо. Слід відмітити, що технічно сучасне [[тхеквондо]] суттєво відрізняється від карате. Наприклад, тхеквондо більше покладається на прийоми виконувані ногами, включає більшу кількість стрибків та удари в ступні.
Рядок 143:
==== Радянський Союз та після його розпуску ====
 
Карате з'явилося у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] в середині 60-х років під час [[Хрущов Микита Сергійович|хрущовської]] політики «потепління» (покращення міжнародних відносин), коли перші клуби з [[сьотокан]] карате з'явилися у московських університетах.{{Fact|date=September 2007}} Однак у 1973&nbsp;р. уряд заборонив карате разом з іншими іноземними бойовими мистецтвами та ухвалив лише радянське бойове мистецтво [[самбо]]. Школи карате почали переховуватися, утратили всі міжнародні контакти, почали неконтрольовано розвиватися та спотворюватися.{{Fact|date=September 2007}} У грудні 1978&nbsp;р. за неможливістю притлумлення таких неконтрольованих груп, Спорткомітет Радянського Союзу заснував Федерацію карате СРСР. Це була ексклюзивна, контрольована державою організація з правилами та методами, умисне несумісними з федераціями карате за кордоном.{{Fact|date=September 2007}} 17 Травня 1984&nbsp;р., радянська федерація карате була скасована і карате знову стало незаконним. У 1988&nbsp;р. практика карате знову законно відновилася, хоча й під жорстким контролем уряду. Незалежні школи карате відновили своє функціонування лишень після [[Союз Радянських Соціалістичних Республік#Розпуск СРСР|розпуску СРСР]] у 1991-1992&nbsp;рр. Після цього були сформовані національні федерації та почали проводитися національні турніри з оригінальних стилів карате.<ref>{{cite web|url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|title=История каратэ шотокан|accessdate=2008-04-06|last=Щербаков|first=Владимир|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf6qJKdY?url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
 
==== Сполучені Штати Америки ====
Карате з'явилося у [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]] завдяки військовим [[Збройні сили США|збройних сил США]], які вивчили його в [[Префектура Окінава|Окінаві]] або [[Японія|Японії]] та відкрили школи після повернення додому. У [[1961]]&nbsp;р. [[Нісіяма Хідетака]] ({{lang-ja|西山 秀隆:にしやま ひでたか}}, 1928–)&nbsp;— співзасновник [[Японська Асоціація Карате|Японської Асоціації Карате]] (ЯАК) та учень [[Фунакосі Ґітін]]а,&nbsp;— почав навчати карате у США.<ref>{{cite web|url=http://www.shotokanway.net/pages/nishiyama.html|title=Hidetaka Nishiyama O'Sensei|accessdate=2008-04-06|deadurl=unknown-host}} {{ref-en}}</ref> Крім того, з метою розповсюдження карате як мистецтва, [[Накаяма Масатосі]] ({{lang-ja|中山 正敏:なかやま まさとし}}, 1913–1987) надіслав до США [[Окадзакі Теруюкі]] ({{lang-ja|岡崎 照幸:おかざき てるゆき}}, 1931–), який заснував карате додзьо у [[Філадельфія|Філадельфії]].{{fact|date=February 2008}} У [[1963]]&nbsp;р. від ЯАК у США був також відправлений [[Мікамі Такаюкі]] ({{lang-ja|三上 孝之:みかみ たかゆき}}, 1933–).<ref>
{{cite web|url=http://www.allsouthkarate.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3&Itemid=2|title=All South Karate - Sensei|accessdate=2008-04-06|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf73bFdZ?url=http://www.allsouthkarate.com/index.php?option=com_content|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}} {{ref-en}}
</ref>
 
==== Велика Британія ====
 
У 1950-х та 1960-х роках декілька японських майстрів карате почали викладати своє мистецтво у [[Велика Британія|Великій Британії]]. У 1965&nbsp;р. Судзукі Тацуо ({{lang-ja|鈴木 辰夫:すずき たつお}}, 1928–)<ref>{{cite web|url=http://www.wikf.com/|title=Professor Suzuki's Wado Internation Karate-Do Federation|accessdate=2008-04-06|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf74M1Xr?url=http://www.wikf.com/|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}} {{ref-en}}</ref> почав навчати [[Вадо-рю]] в Лондоні. У 1966&nbsp;р. члени колишньої ''Британської федерації карате'' у співробітництві з [[Японська Асоціація Карате|ЯАК]] започаткували ''[[Спілка карате Великої Британії|Спілку карате Великої Британії]]'' (СКВБ) очолювану головним інструктором [[Канадзава Хірокадзу]] ({{lang-ja|金澤 弘和:かなざわ ひろかず}}, 1931–).<ref>{{cite web|url=http://www.karate-iask.com/page_08.htm|title=International Association of Shotokan Karate|accessdate=2008-04-06|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hf75M1SP?url=http://www.karate-iask.com/page_08.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref> [[Еноеда Кейносуке]] ({{lang-ja|:えのえだ けいのすけ}}, 1935–2003) приїхав до Англії у той самий час, як і Канадзава, який навчав у додзьо в Ліверпулі. Канадзава залишив Велику Британію через 3 роки, а його практику продовжив Еноеда. Після смерті Еноеди у 2003&nbsp;р. головним інструктором СКВБ був обраний Енді Шеррі ({{lang-en|Andy Sherry}}). Незабаром від СКВБ відділилася нова асоціація ''[[ЯАК Англія]]''.
 
== Стилі карате ==
Рядок 309 ⟶ 310:
<div style="height: 100px; overflow: auto; padding: 2px" >
* Higaonna, Morio (1985). Traditional Karatedo Vol. 1 Fundamental Techniques. ISBN 0-87040-595-0.
* https://web.archive.org/web/20090302085743/http://www.wonder-okinawa.jp/023/eng/001/001/index.html history of Okinawan Karate
* Bishop, Mark (1990). Okinawan Karate: Teachers, Styles and Secret Techniques, A & C Black. ISBN 0-7136-5666-2.
* Mitchell, David (1991). Winning Karate Competition. ISBN 0-7136-3402-2 pages = 25.
Рядок 319 ⟶ 320:
* Funakoshi, Gichin. "Karate-Do Kyohan - The Master Text" Tokyo. Kodansha International; 1973.
* Names of China
* httphttps://wwwweb.archive.org/web/20041210012035/http://newpaltzkarate.com/article/Article1SA.html, Levitz, Maurey (1998) What's In A Name? How the meaning of the term karate has changed, New Paltz Karate Academy, Inc.
* https://web.archive.org/web/20090116054524/http://www.koryu-uchinadi.com/thinking_outside_the_box.htm Patrick McCarthy, footnote #4
* Kanbun Uechi history
* Hokama, Tetsuhiro (2005). 100 Masters of Okinawan Karate. Okinawa: Ozata Print, 28.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карате