Український степ: відмінності між версіями

Для стеоПІДРїстепової зони характерна [[Трав'янисті рослини|трав'яна]] злакова степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ефемерні рослини: [[півники]], [[Гіацинт (рослина)|гіацинти]], [[Крокус|крокуси]], [[горицвіт]], [[Тюльпан|тюльпани]], [[Півонії|півонії]], [[Мак|маки]]. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються [[Бульба|бульби]], [[Цибулина|цибулини]], [[Кореневище|кореневища]], де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Вага кореневої маси більшості степових рослин значно перевищує надземну масу. Через що степ звуть «лісом догори ногами»<ref name="УС"/>. Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з'являються [[полин]], [[типчак]], [[ковила]]. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших&nbsp;— жорсткі або вузькі опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу ([[Перекотиполе|рослини-перекотиполе]]), витрушуючи дозріле насіння.