Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
== Біографія ==
Народився [[9 січня]] [[1882]] в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання кілька разів переривав через арешти, але [[1908]] року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. ПрацювавВід 1907 року був повітовим архітекторомінженером у [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркові]]. Переїхав до Лодзі, аде згодом1909 губерніальнимроку упрацював Лодзіна посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14. [[1918]] року переїхав до Варшави, де став очільником Архітектурного відділу Варшавської державної залізниці.<ref name="Lkz 130"> Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych.&nbsp;— Łódź : Księży Młyn, 2009.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 978-83-61253-44-0.</ref> Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. [[1902]] року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.<ref>Нёман.&nbsp;— №&nbsp;7—12.&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 94.</ref> Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві [[4 травня|4]]—[[5 травня]] [[1934]] року.<ref>Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp; 4.&nbsp;— S. 127—128.</ref>
 
Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві ([[1931]])<ref> Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike.&nbsp;— 1937.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 219.</ref>, на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі ([[1932]])<ref>Kronika // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1932.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 154.</ref>, другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків ([[1933]])<ref>Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 38.</ref>, проектів будинку управління митниці у Гдині ([[1934]])<ref>Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 188.</ref>.
 
== Роботи ==
* Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.<ref name="Lkz 130"/>
* Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.<ref>''Krzyżakowa&nbsp;K.'' Rozwój architektury // Stolica.&nbsp;— 12 listopada 1978.&nbsp;— №&nbsp;46 (1612).&nbsp;— S. 4.</ref>
* Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства [[Юзеф Кабан|Юзефа Кабана]].<ref>''Gliński&nbsp;W.'' Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;T. 24, №&nbsp;2.&nbsp;— S. 53.&nbsp;— ISSN 1231—1634.</ref>
* Офіцерське казино у Рембертові. [[1923]] рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського [[1930]] року.<ref>Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. &nbsp;— 1923. &nbsp;— №&nbsp;10—12.&nbsp;— S. 336—338.</ref>
* Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. [[1931]]).<ref>''Woźnicki&nbsp;S.'' Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1931.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 377—378.</ref>
* Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві ([[1933]]—[[1934]]).<ref name="Lkz 130"/>
* «Дім залізничників» у Львові на нинішній [[Вулиця Федьковича (Львів)|вулиці Федьковича]], 54/56. Споруджував у [[1929]]–[[1937]] роках [[Генрик Заремба]]<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 544 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>.
* Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.<ref>Zeszyty Architektury Polskiej.&nbsp;— 1988.&nbsp;— № 5—6.&nbsp;— S. 6.&nbsp;— ISSN 0239-3549.</ref>
 
51 565

редагувань