Вікіпедія

Ступені православного чернецтва: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
Рядок 7:
Послушник, (послушниця) — особа, що готується до прийняття чернецтва. Послушники ще не дають чернечих обітниць і не належать до чернечого братства, не носять чернечого одягу — [[Ряса|ряси]], хоча іноді послушникам дозволяють носити [[підрясник]].
 
Послушники виконують різні [[Послухпослух]]и при [[монастир|монастирі]]і, звикають до монастирського життя, розпорядку дня і правил.
 
== Рясофор (рясофорна послушниця) ==
Рясофор (рясофорна послушниця) — носить [[ряса|рясу]]. ВУ [[Греція|Греції]] прийнято називати цей ступінь «рясофорним послушником» («рясофорною послушницею»), і греки не вважають рясофор ступенем чернецтва, відносячи його до послушництва (підготовки до чернецтва).
 
При постризі в рясофор монах не змінює мирського імені і дає єдину [[обітниця|обітницю]] — послуху.
 
Одяг монаха-рясофора складається з [[ряса|ряси]], [[клобук]]уа і [[чотки|чоток]]
 
У сучасній практиці в чоловічих монастирях рясофорних ченців часто називають [[інок]]ами, а постриг в рясофор — іноцьким постригом. Таким чином, загальне для позначення всіх ченців російське слово інок стало позначати лише осіб, які належать до першого ступеня чернецтва.
 
Рясофорний монах (рясофорна послушниця) зберігає мирське ім'я і вільний в будь-який час припинити проходження послушництва і повернутися до колишнього, мирського життя, що для ченця, за православними канонами, вже є неможливим.
Рядок 27:
У сучасних православних чоловічих монастирях іноком називають не ченця у власному розумінні, але рясофорного («рясоносного») монаха — до постригу його в «малу схиму» (обумовлену остаточним прийняттям чернечих обітниць і нареченням нового імені). Інок — ніби «початківець-монах».
 
У сучасних російських жіночих монастирях зберігається традиція, в якій іноцький постриг принципово відрізняється від рясофорного постригу тим, що така черниця отримує нове ім'я і дає крім [[обітниця|обітниці]] послуху ще й [[обітниця|обітницю]] [[Целібат|безшлюбності]].
 
У жіночих монастирях іноцьке [[аскет]]ичне правило, послухи і зовнішній чернечий одяг сильно відрізняються від рясофорних.
Рядок 35:
== Мала схима, або мантійне чернецтво ==
{{Main|Монах}}
Поділ на малу і велику схиму сьогодні на ділі існує не у всіх [[Православна церква|Православних церквах]]. Наприклад, у сучасній [[Греція|Греції]] залишилися тільки два ступені чернечого постригу — рясофорний постриг і наступний за ним чернечий постриг, при прийнятті якого людина відразу дає обітниці великої [[Схима|схими]].
 
Малу схиму ще називають [[Мантія (одяг)|мантійним]] чернецтвом <ref>[http://azbyka.ru/tserkov/bogosluzheniya/liturgika/nastolnaya_kniga_svyaschennosluzhitelya_22-all.shtml#4d Настольная книга священнослужителя: ПОСТРИЖЕНИЕ В МОНАШЕСТВО &nbsp;— Последование малой схимы, или мантии]. В 8 томах.&nbsp;— М.: Издательство Московской Патриархии, 1993—1994.</ref>&nbsp;— беручи постриг і обітниці малої схими, людина повністю відмежовується від мирського життя і стає монахом (від грецького слова μοναχός&nbsp;— одиночний).
 
Він отримує нове ім'я (як би народжуючись заново) і дає чотири чернечих ([[Аскеза|аскетичних]]) обітниці <ref>[http://azbyka.ru/tserkov/bogosluzheniya/liturgika/nastolnaya_kniga_svyaschennosluzhitelya_22-all.shtml#2d Настольная книга священнослужителя: ПОСТРИЖЕНИЕ В МОНАШЕСТВО &nbsp;— Монашеские обеты]. В 8 томах.&nbsp;— М.: Издательство Московской Патриархии, 1993—1994.</ref>:
# Послуху (відмова від своєї особистої [[Воля|волі]] і слухняність [[духівник]]у);
# [[Целібат|безшлюбності]] (або [[Цнота|цнотливості]]);
Рядок 45:
# [[Ісусова молитва|безперервної молитви]].
 
Часто [[Постриг|постриг]] в малу [[схима|схиму]] здійснюється на [[літургія|літургії]], після якої монаха урочисто одягають у [[хітон]], [[параман]], [[пояс (одяг )|пояс]], [[ряса|рясу]], [[мантія|мантію]] (вона ще називається [[паллій]]), [[клобук]], [[сандалі]] і дають в руку вервицю.
 
Відповідно до обітниці послуху, монах має обрати [[духівник|керівника]] свого духовного життя, званого [[Старець|старцем]], і відсікаючи свавілля у всіх своїх справах, слідувати його порадам і його [[Воля|волі]]. ВУ кінцевому підсумку через відсікання своєї волі і слухняність монах навчається слідувати [[Воля|волі]] [[Бог|Божій]].
 
Приймаючи чернецтво, крім дотримання п'яти обітниць: першої, даної ще при [[Хрещення|хрещенні]] (зречення від [[сатана|сатани]] і всіх справ його і [[обітниця|обіцянки]] вірити і служити [[Христос|Христу]] як [[Цар|Царю]] та [[Бог]]уБогу) і чотирьох [[Аскеза|аскетичних]] [[обітниця|обітниць]], монах звичайно повинен щодня робити покладене [[молитовне правило]] (розрізняються залежно від [[Монастир|монастиря]] та [[духівник]]адухівника) і нести [[Монастир|монастирський]] послух ([[праця|працювати]]).
 
== Велика схима або схимництво ==
{{Main | Схима}}
[[Файл:Saint Jonah of Kyiv.jpg|thumb|250px|Православний схимонах (Преподобний Іона Київський, † 1902).]]
Велика схима&nbsp;— це найдосконаліше відчуження від світу для з'єднання з Христом. [[Чернець]], який прийняв велику схиму, інакше&nbsp;— великий ангельський образ, називається '''схимонахом''', або '''схимником'''. [[Постриг]] інока у велику схиму відбувається урочисто і довше, ніж у малу<ref>[http://azbyka.ru/tserkov/bogosluzheniya/liturgika/nastolnaya_kniga_svyaschennosluzhitelya_22-all.shtml#5d Настольная книга священнослужителя: ПОСТРИЖЕНИЕ В МОНАШЕСТВО&nbsp;— Чин пострижения в великую схиму]. В 8 томах.&nbsp;— М.: Издательство Московской Патриархии, 1993—1994.</ref>.
 
Великосхимник дає особливі обітниці, при цьому йому знову змінюють ім'я. Притому чернець отримує ще одного святого покровителя (тобто після кожної зміни імені за нього перед Богом клопоче все більше святих). Великосхимники зазвичай живуть окремо від іншої братії і не займаються ніяким послухом, крім [[Ісусова молитва|безперервної молитви]].
Рядок 60:
Обітниці великої схими по суті є повторенням обітниць малосхимника, але, слідом за повторенням, зобов'язують і до ще суворішого їх дотримання. В давнину великосхимники давали додаткову [[обітниця|обітницю]]&nbsp;— вселитися в [[Затворник|затвор]], зачинитися в самітній печері як в [[труна|труну]] і тим самим повністю померти для світу, залишившись з єдиним Богом.
 
Одяг великосхимника: [[ряса]], [[аналав]] (особливий [[параман]]), [[Кукіль (головний убір)|кукіль]] (загострена шапочка з хрестами), [[мантія]], [[чотки]], [[сандалі]], [[пояс (одяг)|пояс]], [[хітон]].
 
Великосхимництво походить від прагнення здійснювати вищі чернечі подвиги, якими є [[Пустельник|самітницьке]] або пустинножительне житіє.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ступені_православного_чернецтва