Гендерно-нейтральна мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanvo11 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sanvo11 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
=== '''Гендерно-нейтральна мова''' ===
Гендерно-нейтральна мова (іноді - гендерно-інклюзивна мова) – це мова, яка уникає упередження щодо певної статі та/або гендеру. Термін гендерно-нейтральна мова також може використовуватись як синонім нон-сексистської, інклюзивною та гендерно-справедливої мови. Метою використання гендерно-нейтральної мови є уникнення слів, які можуть сприйматись як прояв упередження, дискримінації, нормалізації певної гендерної поведінки або применшення представників певних гендерів. Ціллю введення та розповсюдження гендерно-нейтральної мови є зменшення кількості гендерних стереотипів, вкорінених у традиційних мові та культурі, та підведення суспільства до соціальних змін [[http://Gender-neutral%20language%20in%20the%20European%20Parliament.%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20European%20Parliament.%20–%202018.%20-%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20http://www.europarl.europa.eu/cmsdata/151780/GNL_Guidelines_EN.pdf 1]].
Прикладом вживання гендерно-нейтральної мови може слугувати використання слова «людина» замість слів «жінка» або «чоловік». У рамках англійської мови це визначається як використання іменників, які не є прив’язаними до певного гендеру при позначенні ролей або професій. Окрім цього, це включає уникання використання займенників він, його або йому, маючи на увазі людей невизначеного або не-бінарного гендеру [[http://Fowler%20H.%20Fowler's%20Dictionary%20of%20Modern%20English%20Usage%20/%20H.%20Fowler,%20J.%20Butterfield.%20–%20Oxford:%20Oxford%20University%20Press,%202015.%20–%20899%20с. 2]]. Ілюстрацією використання гендерно-нейтральної мови може також слугувати заміна бінарних англійських слів «chairman» та «chairwoman» на нейтральне «chairperson». При зверненні до людини, гендер якої є невизначеним або складно зчитуваним, прийменник третьої особи – він/вона (he/she) – замінюється прийменником вони (they).
Рядок 35:
=== '''Гендерно-нейтральна мова в Україні''' ===
Гендерна лінгвістика вивчає взаємозв’язок між гендером та структурою мови [[http://Чуєшкова%20О.%20Становлення%20терміносистеми%20гендерної%20лінгвістики%20/%20Оксана%20Чуєшкова.%20//%20Українська%20інженерно-педагогічна%20академія.%20–%202016.%20–%20С.%20161–164. 12]]. При дослідженні структури мови та особливостей вживаної лексики необхідно вивчати не лише особливості граматичної структури, але і контекст утворення цієї мови. Гендерна лінгвістика в Україні пов'язана з вивченням феміністичного дискурсу в літературі. Жіночі персонажі в українській літературі досліджувались такими науковими дячками як Віра Агеєва, Тамара Гундорова, Соломія Павличко та інших дослідниць та дослідників зі сфери літературознавства [[http://Марценюк%20Т.%20Чому%20не%20варто%20боятися%20фемінізму%20/%20Тамара%20Марценюк.%20–%20Київ:%20Комора,%202018.%20–%20328%20с. 17]].
Державний статус української мови було визнано у 1989 році ще в часи Української РСР, а в 1996 році роль української мови як єдиної державної мови в Україні була закріплена статтею 10 Конституції України. Деякі дослідники підкреслюють, що на розвиток сучасної української мови значним чином вплинули політичні та економічні події часу та історії України загалом. Наприклад, у часи роздробленості сформувалось підґрунтя для виникнення великої кількості діалектів, присутніх в українській мові зараз [[http://Bilaniuk%20L.%20Gender,%20language%20attitudes,%20and%20language%20status%20in%20Ukraine%20/%20Laada%20Bilaniuk.%20//%20University%20of%20Washington.%20–%202003.%20–%20С.%2047–78. 13]].
Рядок 41:
Для вивчення гендерної структури мови важливим є вплив радянської ідеології. У часи СРСР у суспільстві існували специфічні рольові контракти, які регулювали позицію та роль жінок у суспільстві. Загалом, можна виділити офіційний контракт, який розглядає жінку як працюючу матір, що поєднує денну роботу з піклуванням про родину, повсякденний контракт, який регламентує більшу залученість жінки до хатніх справ, та тіньовий контракт, до якого входить те, що у суспільстві вважалось девіацією, наприклад, гомосексуальність, проституція тощо [[http://Темкина%20А.,%20Роткирх%20А.%20Советские%20гендерные%20контракты%20и%20их%20трансформация%20в%20современной%20России%20//%20Социс.%20–%202002.%20–%20№%2011.%20–%20С.%204-15. 14]].
Хоча зараз існують тенденції до відходження від способів взаємодії, укладених у той час, деякі з них залишаються вкоріненими у мові. Найбільш гендерно-поляризованим інститутом залишається ринок праці. Найбільше це проявляється у розділенні професій на "жіночі" та "чоловічі" [[http://Марценюк%20Т.,%20Плахотнік%20О.%20Гендерова%20робота:%20як%20ринок%20праці%20та%20хатня%20робота%20конструюють%20гендер%20(Розділ%205)%20//%20Гендер%20для%20медій:%20підручник%20із%20гендерної%20теорії%20для%20журналістики%20та%20інших%20соціогуманітарних%20спеціальностей%20/%20за%20ред.%20М.%20Маєрчик,%20О.%20Плахотнік,%20Г.%20Ярманової%20%5B3%20видання,%20випр.%20і%20доп.%5D.%20–%20Київ:%20Критика,%202017.%20–%20С.%2077-96. 16]]. Таким чином, певні професії все ще асоціюються саме з жіночою або чоловічою працею. Такі професії як шахтар, поліцейський, науковець асоціюються у людей саме з чоловіками, а посади бухгалтера або вчителя – з жінками. Окрім цього, існує тенденція до використання певних «гендерованих» прикметників при описі цих професій. Наприклад, вчителька має бути доброю, дбайливою, а поліцейський – мужнім, сміливим тощо.
Окрім цього, впровадження гендерно-нейтральної мови в Україні ускладнюється специфікою граматичної структури мови загалом. Українська мова, так само я російська, польська, німецька тощо, має «гендеровану» систему відмінювання. Так, в українській мові на відміну від, наприклад, англійської мови, дієсловам присвоюються закінчення залежно від статі адресата (наприклад, «він/вона сказав/сказала» та «ти зробив/зробила» на противагу англійським “he/she said” та “you did”).
Рядок 66:
# Темкина А., Роткирх А. Советские гендерные контракты и их трансформация в современной России // Социс. – 2002. – № 11. – С. 4-15.
# Ящук Н. Фемінітиви в українській мові [Електронний ресурс] / Н. Ящук // Вінницький національний технічний університет. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/17666.
# Марценюк Т., Плахотнік О. Гендерова робота: як ринок праці та хатня робота конструюють гендер (Розділ 5) // Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової [3 видання, випр. і доп.]. – Київ: Критика, 2017. – С. 77-96.
# Марценюк Т. Чому не варто боятися фемінізму / Тамара Марценюк. – Київ: Комора, 2018. – 328 с.
| |||