Вікіпедія

Боснія і Герцеговина: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Learned cat (обговорення | внесок)
5301 редагування
уточнення
Рядок 1:
{{Картка Країна
|native_name = ''Bosna i Hercegovina<br />Босна и Херцеговина''
|common_name_g = Боснії і ГерцеґовиниГерцеговини
|image_flag = Flag of Bosnia and Herzegovina.svg
|image_coat = Coat_of_arms_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg
Рядок 44:
Голова держави&nbsp;— президент, посада переходить до одного з членів Президії за принципом ротації на строк 8 місяців (Президія має повноваження терміном 4 роки). Виробництво: [[цитрусові]], [[овочі]]; [[залізо]], вироби зі [[Шкіра|шкіри]], текстиль; 3 державні мови.
 
У 2010 році Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина отримала план дій щодо вступу в [[НАТО]].
 
15 лютого 2016 року Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина подала заявку на вступ до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/02/15/7044867/ Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина подала заявку на членство в ЄС] ''Європейська правда'', 15 лютого 2016</ref>.
 
== Географія ==
Рядок 52:
 
[[Файл:Bosnia and Herzegovina topographic map.svg|міні|left|Топографічна карта Боснії та Герцеговини]]
Понад 2/3 території Боснії і Герцеговини займають гірські хребти; найважливіші з них&nbsp;— Боснійські Рудні гори (найвища точка гора [[Враниця]] 2107 м) та Динарське нагір'я (до 1913 м). В західних гірських районах поширений [[карст]]. На півночі вузька смуга низовини річки [[Сава (річка)|Сави]]. Клімат помірно континентальний. Головні річки&nbsp;— [[Дріна]], [[Босна (річка)|Босна]], [[Врбас]] (праві притоки Сави), [[Неретва]]. На півночі (Боснія) поширені ліси з ялини, сосни; для півдня (ГерцеґовинаГерцеговина) характерні вічнозелені чагарники.
На півдні [[Дінарські Альпи|Динарського нагір'я]], в районі міста [[Неум]], Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина має невеликий вихід до однієї із заток [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] (проте прибережні води належать [[Хорватія|Хорватії]]). При тому в м. [[Неум]] немає порту, та й сполучення між цим містом та рештою території держави слабке через гірські хребти.
[[Файл:Neum, Adriatic Sea, Bosnia and Herzegovina.jpg|thumb|20&nbsp;км узбережжя Боснії та Герцеговини]]
 
Рядок 61:
В перші століття після Різдва Христового територія Боснії і Герцеговини входила до складу [[Римська імперія|Римської імперії]] ([[Іллірія]]). Про заселення Боснії і Герцеговини слов'янами точні відомості є починаючи з VI&nbsp;ст. У XII столітті Боснія потрапляє у васальну залежність від Угорщини. Спроби угорських королів посилити вплив католицької церкви призвели до створення там місцевої патаренської церкви (різновидність богомильства). На початку XIV століття бани (правителі) Боснії розширюють свої володіння за рахунок сусідніх земель, у тому числі приєднують Герцеговину. При бані Тврткові [1353—1391] Боснія добивається повної незалежності.
 
У 2-й пол. XV століття Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина, ослаблені феодальними міжусобицями, були завойовані османами. Більшість [[феодал]]ів прийняла [[іслам]] і зберегла значною мірою свої володіння та привілеї. Також навернулася більшість віруючих патаренської церкви, у той час як православні та католики переважно залишилися вірними християнству. У 50—60-ті роки XIX століття у Боснії і Герцеговині широко розгорнувся національно-визвольний рух. У 1875&nbsp;р. проти соціального і національного гніту місцевих феодалів і османської влади вибухнуло велике Герцеговинське повстання, підтримане Сербією і Чорногорією, внаслідок чого Османська імперія у 1876&nbsp;р. опинилася в стані війни з Сербією і Чорногорією, а потім і з Росією (1877—1878). За рішенням [[Берлінський конгрес|Берлінського конгресу 1878&nbsp;р.]], який переглянув [[Сан-Стефанський мирний договір]] 1878 року, [[Австро-Угорщина]] одержала право тимчасово окупувати Боснію і Герцеговину. Ця окупація затягнулася на 30 років і закінчилася анексією Австро-Угорщиною у 1908&nbsp;р. Габсбурги здійснювали примусове онімечування слов'янських народів, насаджували католицтво. Народи Боснії і Герцеговини відстоювали свою незалежність. У 1918&nbsp;р. Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина увійшли до складу новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929&nbsp;р.&nbsp;— Югославія). Національні права народів Боснії і Герцеговини в югославській державі ігнорувались.
 
У 1941&nbsp;р. гітлерівські війська окупували Югославію. Народи Боснії і Герцеговини повстали і вели вперту боротьбу проти нацистських окупантів і маріонеткових режимів. Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина стали ареною масової партизанської боротьби. [[Народно-визвольна армія Югославії]] в 1945 визволила Боснію і Герцеговину.
 
=== Недавня історія ===
Рядок 77:
 
=== Державний устрій ===
Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина за формою правління є парламентською республікою. Державними мовами є боснійська, хорватська і сербська<ref>{{Cite web|url=http://www.ccbh.ba/osnovni-akti/ustav/?title=preambula|title=Ustavni sud Bosne i Hercegovine|last=BiH|first=Ustavni sud|website=www.ccbh.ba|language=en|accessdate=2017-09-25}}</ref>. Республіка Сербська існує на підставі власної Конституції, прийнятої 14 вересня 1992 року<ref>{{Cite web|url=http://www.webcitation.org/6DXNCMuHF|title=WebCite query result|website=www.webcitation.org|language=en|accessdate=2017-09-25}}</ref>. [[Дейтонські угоди]] заснували посаду [[Верховний представник щодо Боснії й Герцеговини|Верховного представника]], наділеного вищою владою і одноосібним правом інтерпретації Конституції і законів Боснії і Герцеговини<ref>{{Cite web|url=http://www.idc-europe.org/ru/-%D0%9A%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%B5-%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B8-%D0%B8-%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8B-|title=Institut de la Democratie et de la Cooperation|website=www.idc-europe.org|language=en|accessdate=2017-09-25}}</ref>.
 
До органів влади загальнодержавного рівня відносяться [[Президія Боснії і Герцеговини|Президія]], [[Парламентська Скупщина Боснії і Герцеговини|Парламентська асамблея]] та Рада міністрів. Парламентська асамблея&nbsp;— орган законодавчої влади, що складається з двох палат: Палати представників і Палати народів. Колективний глава держави&nbsp;— Президія, що складається з трьох членів державотворчих народів. Термін повноважень президії&nbsp;— 4 роки з правом переобиратися. Голова Президії обирається членами Президії зі свого складу. До повноважень Президії відносяться питання зовнішньої політики, призначення послів та інших міжнародних представників. Виконавчу владу здійснює Рада міністрів, голова затверджується Палатою представників і призначається Президією.
Рядок 86:
[[Файл:Поділ Боснії і Герцеговини.png|thumb|Поділ Боснії і Герцеговини]]{{Детальніше|Адміністративний поділ Боснії і Герцеговини}}
 
Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина за формою державного устрою є федеративною державою. Згідно з конституцією Боснії і Герцеговини 1995 роки держава складається з двох утворень (ентитетів): Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської<ref>{{Cite web|url=http://www.ccbh.ba/osnovni-akti/ustav/?title=preambula|title=Ustavni sud Bosne i Hercegovine|last=BiH|first=Ustavni sud|website=www.ccbh.ba|language=en|accessdate=2017-09-25}}</ref>. [[Округ Брчко]] з 1999 року керується окремо від ентитетів.
 
[[Федерація Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина]] розділена на 10 [[Кантони Федерації Боснії і Герцеговини|кантонів]] ({{lang-bs|kantoni}}):
* [[Унсько-Санський кантон|Унсько-Санський]]
* [[Посавський кантон|Посавський]]
Рядок 119:
* Країни Америки&nbsp;— 3,3&nbsp;% (0,6&nbsp;млрд доларів)
* Країни Африки&nbsp;— 0,8&nbsp;% (0,1&nbsp;млрд доларів)
За даними МВФ за 2015 рік Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина відносилася до країн, що розвиваються. За даними Forbes на грудень 2015 року країна має перехідну економіку, яка сильно залежить від експорту металів, текстилю, меблів, електроенергії, а також від іноземної допомоги і грошових переказів; сегментований ринок і бюрократія перешкоджають іноземним інвестиціям; державний борг становить 45&nbsp;% ВВП, безробіття&nbsp;— 43,9&nbsp;%, інфляція&nbsp;— 0,9&nbsp;%<ref>{{Cite news|url=https://www.forbes.com/places/bosnia-and-herzegovina/|title=Bosnia and Herzegovina|language=en|work=Forbes|accessdate=2017-09-25}}</ref>.
 
== Демографія ==
Рядок 135:
 
=== Мова ===
[[Державна мова|Офіційні мови]]: [[Боснійська мова|боснійська]], [[Хорватська мова|хорватська]] і [[Сербська мова|сербська]]. Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина, як член [[Рада Європи|Ради Європи]], підписала 7 вересня 2005 року і ратифікувала 21 вересня 2010 року (вступила в дію 1 січня 2010 року) [[Європейська хартія регіональних мов|Європейську хартію регіональних мов]] (вступила в дію 1 жовтня 2001 року). Регіональними мовами визнані: [[Албанська мова|албанська]], [[Чорногорська мова|чорногорська]], [[Чеська мова|чеська]], [[Словацька мова|словацька]], [[Хорватська мова|хорватська]], [[Словенська мова|словенська]], [[Угорська мова|угорська]], [[Македонська мова|македонська]], [[Італійська мова|італійська]], [[Німецька мова|німецька]], [[Польська мова|польська]], [[Румунська мова|румунська]], [[Русинська мова|русинська]], [[Турецька мова|турецька]], [[Українська мова|українська]], [[їдиш]] і [[ладино]].
 
=== Міста ===
Рядок 222:
 
=== Література ===
Одним з найбільш відомих письменників є [[Іво Андрич]], лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії]] 1961&nbsp;р. Його романи «<nowiki/>[[Травницька хроніка]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[Міст на Дрині]]<nowiki/>» (роки Другої світової війни) відтворюють життя провінціальних містечок [[Травнік (місто)|Травнік]] і [[Вишеград (Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина)|Вишеград]], у яких мали місце взаємовпливи православної і мусульманської культури.
 
Відомі також [[Алекса Шантич]], [[Йован Дучич]], [[Мак Диздар]], [[Меша Селімович]], [[Міленко Єргович]], [[Петар Кочич]], [[Александар Хемон]], одна із ранніх боснійських поетес [[Уміхана Чувідіна]] та ін.
Рядок 242:
У Федерації БіГ в 2010 році діяло 37 спортивних об'єднань і 1221 клуб, в Республіці Сербській&nbsp;— 35 і 603 відповідно, в окрузі Брчко&nbsp;— 3 і 75 відповідно.
 
Серед футбольний клубів країни: «<nowiki/>[[Желєзнічар (Сараєво)|Железнічар]]<nowiki/>» в Сараєві, «<nowiki/>[[Борац (футбольний клуб, Чачак)|Борац]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Зриньські|Зрінськи]]<nowiki/>» в Мостарі і інші. Футбол&nbsp;— найпопулярніший вид спорту в Боснії та Герцеговині. Його поява датується 1903&nbsp;р., але популярність значно зросла після Першої світової війни. Вища футбольна ліга&nbsp;— [[Прем'єр-ліга (Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина)|Чемпіонат Боснії і Герцеговини з футболу.]] [[Збірна Боснії і Герцеговини з футболу]] бере участь в іграх чемпіонатів Європи та світу. Найвідоміші гравці: [[Едін Джеко]], [[Асмір Бегович]], [[Емір Спахич]], [[Міралем П'янич]], [[Мухамед Бешич]], [[Ведад Ібішевич]]. [[Збірна Югославії з футболу]]: [[Сафет Сушич]], [[Златко Вуйович]], [[Мехмед Баждаревич]], [[Фарук Хаджибегич]], [[Вахід Халілходжич]], [[Душан Баєвич]], [[Івиця Осим]], [[Томислав Кнез]] та ін.
 
Участь в міжнародних змаганнях з інших видів спорту беруть збірні країни з баскетболу&nbsp;— чоловіча і жіноча, збірні з волейболу&nbsp;— чоловіча і жіноча, збірна з регбі, збірна з хокею з шайбою, збірна з шахів та інші.
Рядок 258:
* [[Українська діаспора в Боснії і Герцеговині]]
* [[Боснія]]
* [[ГерцеґовинаГерцеговина]]
 
== Примітки ==
Рядок 265:
== Джерела ==
* Klaar, Karl. [http://www.newadvent.org/cathen/02694a.htm Bosnia and Herzegovina] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
* Шилова В.А. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bosniia_Hertsehovyna Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина] // {{ЕІУ|1|355}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37419 Республіка Боснія та Герцеґовина (Bosha i Hercegovina)] // [[ЕСУ]]
* {{cite book |last = Fine |first = John Van Antwerp, Jr. |title=The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century|publisher=University of Michigan Press|year=1991|url=https://books.google.com/?id=Y0NBxG9Id58C|isbn=978-0-472-08149-3|ref=harv}}
Рядок 301:
 
[[Категорія:Слов'янські країни]]
[[Категорія:Боснія і ГерцеґовинаГерцеговина| ]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Країни Середземного моря]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Боснія_і_Герцеговина