Вільям Томсон: відмінності між версіями

У [[1866]] році Томсон був титулований у дворянство, в [[1892]] році [[Вікторія (королева Великої Британії)|королева Вікторія]] подарувала йому перство з титулом «барон Кельвін». Назва титулу походить від річки [[Кельвін (річка)|Кельвін]], що тече біля університету Глазго.

Ще студентом Томсон опублікував ряд робіт з додаткомзастосуванням [[Ряд Фур'є|рядів Фур'є]] до питань фізики і в чудовому дослідженні «The uniform motion of heat in homogeneous solid and its connection with the mathematical theory of electricity» («The Cambridge math. Journ.», 1842) провів важливі аналогії між явищами розповсюдженняпоширення тепла і електричного струму і показав, як вирішення питань з однієї з цих областейгалузей застосувати до питань іншої областігалузі. В іншому дослідженні «The Linear Motion of Heat» (1842, ibid.) Томсон розвинув принципи, які потім плідно доклавзастосував до багатьох питань [[Динамічна геологія|динамічної геології]], наприклад, до питання про охолодження Землі.

У 1845 році, перебуваючи в [[Париж|Парижі]], Томсон почав у журналі [[Жозеф Ліувілль|Жозефа Ліувілля]] друкування ряду статей з [[Електростатика|електростатики]], в яких виклав свій [[метод електричних зображень]], що дав можливість просто вирішитирозв'язати багато важкіскладних задачізадач електростатики.

З 1849 року пішов відлік роботробіт Томсона з [[Термодинаміка|термодинаміки]], надрукованінадрукованих у виданнях [[Королівське товариство Единбурга|королівського товариства]] в [[Единбург|Единбурзі]]. У першій з цих робіт Томсон, спираючись на дослідження [[Джеймс Прескотт Джоуль|Джоуля]], вказав, як слід змінити принцип [[Саді Карно (фізик)|Карно]], викладений у творі останнього «Réflexions sur la puissance motrice du feu et sur les machines propres à développer cette puissance» (1824 рік), для того, щоб принцип узгоджувався з сучасними даними; ця знаменита робота містить однуодне з перших формулювань [[Друге начало термодинаміки|другого закону термодинаміки]].

У 1852 році Томсон дав інше формулювання його, а саме вчення про розсіяннірозсіяння енергії.

У тому ж році Томсон спільно з Джоулем провів відоме дослідження над охолодженням газів припід розширеннічас розширення без здійсненнявиконання роботи, яке послужило перехідним ступенем від теорії [[Ідеальний газ|ідеальних газів]] до теорії [[Реальний газ|реальних газів]].

Розпочата в 1855 році робота з [[Термоелектричні явища|термоелектрики]] («Electrodynamic Qualities of Metals») викликала посилену експериментальну роботу; в ній брали участь студенти, і це поклало початок практичних робіт студентів в [[Університет Глазго|університеті Глазго]] — першимпершому у [[Велика Британія|Великій Британії]], а також початок лабораторії з фізики в Глазго.

У п'ятдесятих роках Томсон зацікавився питанням [[Трансатлантична телеграфія|трансатлантичної телеграфії]]; спонукуваний невдачами перших піонерів-практиків, Томсон теоретично дослідив питання про поширення електричних імпульсів вздовжуздовж кабелів і прийшов до висновків найбільшоївеличезної практичної важливості, яка дала можливість здійснити телеграфування через океан. Попутно Томсон вивів умови існування коливального електричного розряду (1853 рік) (знову знайденіперевинайдені пізніше Кирхгофом[[Густав Роберт Кірхгоф|Кірхгофом]] аж у 1864 році), іякі ліглягли в основу всього вчення про [[Електромагнітні коливання|електричні коливанняхколивання]]. Експедиція для прокладкипрокладення кабелю ознайомила Томсона з потребами морської справи і призвела зрештою до вдосконалення [[Лот (прилад)|лота]] і [[Компас|компаса]] (1872—1876 роки).

У «Biogr.-Litter. Handwörterbuch Poggendorffa» (1896 рік) наведено список близько 250 статей (крім книг), що належать Томсону. Це зокрема: термодинамічні дослідження, що призвели крім того ще до встановлення [[Термодинамічна температура|абсолютної шкали температур]]; роботи з [[Гідродинаміка|гідродинаміки]] та теорії хвиль (відзначені в 1887 році премією Единбурзького королівського товариства); роботи з термоелектрики, що призвели до відкриття так званого «<nowiki/>[[Ефект Томсона|ефекту Томсона]]<nowiki/>»&nbsp;— перенесення тепла електричним струмом; дослідження з теорії пружності (1862—1863 роки), в яких Томсон розширив теорію кульових функцій; роботи поз динамічнійдинамічної [[Геологія|геології]].

Не менш значна діяльність Томсона в практичній фізиці і техніці; йому належать винаходи або поліпшення багатьох інструментів, які увійшли до загального вживаннявжитку в науці та техніці, якнаприклад, то[[Дзеркальний гальванометр|дзеркальний]] [[гальванометр]], [[ондулятор]] із сифонною подачею чорнила, квадратнийквадрантний і абсолютний [[електрометр]], нормальний елемент компаса, лот і безліч технічних вимірювальних електричних приладів, серед яких [[ампер-ваги]], які застосовують для вивірки електричних приладів. Між безліччю патентів, отриманих Томсоном, зустрічаються такітакож йі суто практичні пристосування (як, наприклад, [[Водопровідний кран|водопровідні крани]]).

З книг, виданих Томсоном, найбільшою популярністю користується «Treatise on natural philosophy» (т. 1, разом з Тетом, 3-тє вид. В 1883 році, німецький переклад за ред. Гельмгольца), що містить виклад механічних основ теоретичної фізики .

Відомий як критик [[Теорія еволюції|теорії еволюції]] в біології. На основі розрахунку віку [[Сонце|Сонця]], в якому, на його думку, проходять хімічні процеси горіння, які є джерелом енергії, вказав на недостатність історичного часу для того, щоб еволюція тваринного світу привела до сучасного стану. Відкриття в 1903 році закону, що зв'язує з [[Радіоактивний розпад|радіоактивним розпадом]] вивільнення теплової енергії, не спонукали його змінити власні оцінки віку Сонця. Вік [[Землі]] він оцінював у 20-40&nbsp;млн років.