Чорномин: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 46:
* Та ще одна, за якою вздовж битого шляху, що вів колись через густі ліси з [[Київ]]а до [[Чорне море|Чорного моря]] та [[Крим]]у, на подорожніх нападали розбійники, а ватажком в них був якийсь Шпак. Саме тому колись Чорномин називався Розбійна і був садибою того напів-міфічного Шпака.
Розбійна входила в маєток Чечельничизна (від міста [[Чечельник]]), який належав спочатку [[Конецпольські|Конецпольським]], а потім [[Любомирські|Любомирським]] та [[Потоцькі|Потоцьким]]. Після [[Перший поділ Речі Посполитої|першого поділу Польщі]] все село відійшло до царської казни. Пізніше частина маєтностей дісталася маршалу Михайлу Гудовичу, потомку давнього литовського роду. А інша частина — якраз з Розбійною — потрапила у руки російського генерал-губернатора Волині та Поділля [[Тутолмін Тимофій Іванович|Тимофія Івановича Тутолміна]] ([[1740]]–[[1809]]). На зламі [[XVIII століття|XVIII]] і [[XIX століття|XIX]] ст. Розбійну і кілька її фільварків
Від Миколая Чарномського-старшого резиденція дісталася його сину, '''Миколі Генрику Чарномському''' (нар. близько [[1828]] р.). Його дружиною була '''Ельжбета Станіслава''' з ріду '''Шембеків'''. Останньою власницею маєтку до [[1917]] р. була його дочка '''Марія''' ([[1856]]–[[1929]]), дружина графа '''Станіслава Водзіцького''' (нар. в [[1843]] р.).
| |||