Буджак: відмінності між версіями

УНа Буджаку також проживали численні бессарабські німці, вихідці з [[Вюртемберг]]у та [[Пруссія|Пруссії]], що оселилися тут після приєднання цих земель до Російської імперії. Вони були виселені під час радянсько-нацистських обмінів населенням після [[1940]] р. Ці «німці з-поза Німеччини», чи [[Фольксдойче]], розселилися головним чином в окупованій нацистами [[Польща|Польщі]] й, після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] були примушені переселятися ще раз.

Українці переселялися вна Буджак з різних історико-етнографічних регіонів України. У результаті чого, як вважають сучасні дослідники, у даному регіоні склалися різні етносоціальні ій етнокультурні групи українців: «райки» ― вихідці з Буковини та Поділля, «руснаки» ― українці, вихідці з Хотинського повіту та Західної України та «козаки»&nbsp;— українці, нащадки запорізьких та задунайських козаків.<ref>''Кушнір В., Прігарін О.'' Козаки іта райки як субетнічні групи українського населення Буджака (до постановки проблеми) // Південь України. Доповіді та повідомлення Четвертого міжнародного конгресу україністів.&nbsp;— Одеса, 1999&nbsp;— С. 55—59.</ref>

Також на території Буджака фіксують українців з Наддніпрянщини. У результаті внутрішньої акультурації (між різними групами українців) та зовнішньої&nbsp;— з носіями інших сусідніх культур: болгарською, російською-старообрядною, молдавською, гагаузькою, грецькою та ін. та внаслідок адаптації до місцевих природно-географічних умов, у буджацьких українців сформувалася виразна регіональна культура.<ref>[http://www.bulgari-istoria-2010.com/booksRu/Sev_CH_Morje.pdf ''Лєснікова Г. В.'' Побут українців буджакаБуджака за матеріалами ліричного фольклору // Міжнародна конференція «Північне Причорномор'я: до витоків слов'янської культури»]&nbsp;— Київ-Москва, 2008&nbsp;— С. 89—92.</ref>