Геноцид племен гереро і нама: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 9:
В [[1903]] році [[гереро]] і [[нама]] під проводом Самуеля Магареро і [[Хендрік Вітбоой|Хендріка Віттбоя]] почали повстання, убивши близько 120 німців, включаючи жінок і дітей. Німецькі війська чисельністю 14 000 солдатів під командуванням генерала [[Лотар фон Трота| Лотара фон Трота]] почали придушення повстання. Експедицію профінансував [[Deutsche Bank]] і спорядила фірма «Вурманн»<ref> [http://www.newsru.com/world/12jan2004/gerero.html Народ гереро вимагає від Німеччини 4&nbsp;млрд доларів як компенсацію за геноцид] // [[NEWSru]], 12 січня 2004 </ref><ref> [http://www.uni-kassel.de/fb5/frieden/regionen/Namibia/kristen.html Claus Kristen. Waterberg 1904] // Uni Kassel, 2004 </ref>.
 
У жовтні 1903 році фон Трота пред'явив ультиматум: «Всі гереро повинні покинути цю землю … Будь гереро, виявлений в межах німецьких володінь, будь він озброєний або беззбройний, з домашніми тваринами або без, буде застрелений. Я не буду приймати більше ні дітей, ні жінок. Я буду відправляти їх назад до своїх одноплемінників. Я буду стріляти в них»<ref> [http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Africa/3388901.stm Germany regrets Namibia» genocide "] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061219115945/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Africa/3388901.stm |date=19 грудень 2006 }} // BBC News, January 12, 2004 </ref>.
 
[[Файл: Surviving Herero.jpg|thumb|right|300px|Гереро, що вижили після переходу через пустелю]]
 
В [[Битва при Ватерберзі|битві при Ватерберзі]] німецькі війська розбили основні сили повстанців, втрати яких склали 3-5 тисяч. Британія запропонувала повсталим притулок у [[Бечуаналенд]]і на території сучасної [[Ботсвана|Ботсвани]], і кілька тисяч людей почали перехід через пустелю [[Калахарі]]. Ті, хто залишився, потрапили до [[концентраційний табір|концтаборів]], змушені були працювати на німецьких підприємців. Багато хто загинув від непосильної праці та виснаження. Як зазначало в 2004 році німецьке радіо [[Deutsche Welle]], «саме в Намібії німці вперше в історії застосували метод утримання ув'язнених чоловіків, жінок і дітей в концтаборах. У ході колоніальної війни плем'я гереро було майже повністю винищено і становить сьогодні в Намібії лише невелику частку населення»<ref> [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,1295498,00.html Перші концтабори побудували сто років тому в Африці] // [[Deutsche Welle]], 11 серпня 2008 </ref>. Є також відомості, що жінки племен були зґвалтовані і примушені до заняття проституцією<ref> [http://www.artsci.wustl.edu/~anthro/courses/306/herero.html The tribe Germany wants to forget] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070906194257/http://www.artsci.wustl.edu/~anthro/courses/306/herero.html |date=6 вересень 2007 }} // Mail & Guardian, March 13, 1998 </ref>. Згідно з доповіддю ООН від 1985 року, німецькі війська знищили три чверті племені гереро, в результаті чого його чисельність скоротилася з 80 тисяч до 15 тисяч виснажених біженців<ref name = "un"> "The Nazi aberration has unfortunately not been the only case of genocide in the twentieth century. Among other examples which can be cited as qualifying are the German massacre of Hereros in 1904 … General von Trotha issued an extermination order; water-holes were poisoned and the African peace emissaries were shot. In all, three quarters of the Herero Africans were killed by the Germans then colonizing present-day Namibia, and the Hereros were reduced from 80,000 to some 15,000 starving refugees ". См. Текст доповіді. [http://www.preventgenocide.org/prevent/UNdocs/whitaker/section5.htm Whitaker Report]. United Nations Economic and Social Council Commission on Human Rights. Sub-Commission on Prevention of Discrimination and Protection of Minorities. Thirty-eighth session, Item 4 of the provisional agenda, E / CN.4 / Sub.2 / 1985/6. 2 July 1985 </ref>.
 
Російський історик-африканіст [[Аполлон Борисович Давідсон|Аполлон Давідсон]] порівнював знищення африканських племен з іншими діями німецьких військ, коли кайзер [[Вільгельм II Гогенцоллерн|Вільгельм II]] давав поради німецькому експедиційного корпусу в Китаї: «Пощади не давати! Полонених не брати. Вбивайте, скільки зможете! <…> Ви повинні діяти так, щоб китаєць вже ніколи не посмів косо подивитися на німця». Як писав Давідсон, "за наказом того ж імператора Вільгельма повсталий проти німецького панування народ гереро вогнем кулеметів загнали в пустелю Калахарі і прирекли десятки тисяч людей на загибель від голоду і спраги. Навіть німецький канцлер [[Бернгард фон Бюлов|фон Бюлов]] обурився і сказав імператору, що це не відповідає законам ведення війни. Вільгельм незворушно відповів: «Законам війни в Африці це відповідає»<ref> Давидсон А. [http://magazines.russ.ru/inostran/2001/12/davidson.html Що це? Застереження світу?] // [[Іноземна література (журнал) | Іноземна література]], 2001, №&nbsp;12 </ref>.
Рядок 30:
 
== Джерела ==
* [Httphttps://web.archive.org/web/20090916035427/http://faculty.unlv.edu/anderson/ Rachel Anderson], [https://web.archive.org/web/20120224022131/http://faculty.unlv.edu/anderson/publications/hererogenocide.html '' Redressing Colonial Genocide Under International Law: The Hereros 'Cause of Action Against Germany''], 93 California Law Review 1155 (2005).
* <Small> '' Exterminate all the Brutes '', Sven Lindqvist, London, 1996.
* '' A Forgotten History-Concentration Camps were used by Germans in South West Africa '', Casper W. Erichsen, in the '' Mail and Guardian '', Johannesburg, 17 August, 2001.