Геноцид племен гереро і нама: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 9:
В [[1903]] році [[гереро]] і [[нама]] під проводом Самуеля Магареро і [[Хендрік Вітбоой|Хендріка Віттбоя]] почали повстання, убивши близько 120 німців, включаючи жінок і дітей. Німецькі війська чисельністю 14 000 солдатів під командуванням генерала [[Лотар фон Трота| Лотара фон Трота]] почали придушення повстання. Експедицію профінансував [[Deutsche Bank]] і спорядила фірма «Вурманн»<ref> [http://www.newsru.com/world/12jan2004/gerero.html Народ гереро вимагає від Німеччини 4 млрд доларів як компенсацію за геноцид] // [[NEWSru]], 12 січня 2004 </ref><ref> [http://www.uni-kassel.de/fb5/frieden/regionen/Namibia/kristen.html Claus Kristen. Waterberg 1904] // Uni Kassel, 2004 </ref>.
У жовтні 1903 році фон Трота пред'явив ультиматум: «Всі гереро повинні покинути цю землю … Будь гереро, виявлений в межах німецьких володінь, будь він озброєний або беззбройний, з домашніми тваринами або без, буде застрелений. Я не буду приймати більше ні дітей, ні жінок. Я буду відправляти їх назад до своїх одноплемінників. Я буду стріляти в них»<ref>
[[Файл: Surviving Herero.jpg|thumb|right|300px|Гереро, що вижили після переходу через пустелю]]
В [[Битва при Ватерберзі|битві при Ватерберзі]] німецькі війська розбили основні сили повстанців, втрати яких склали 3-5 тисяч. Британія запропонувала повсталим притулок у [[Бечуаналенд]]і на території сучасної [[Ботсвана|Ботсвани]], і кілька тисяч людей почали перехід через пустелю [[Калахарі]]. Ті, хто залишився, потрапили до [[концентраційний табір|концтаборів]], змушені були працювати на німецьких підприємців. Багато хто загинув від непосильної праці та виснаження. Як зазначало в 2004 році німецьке радіо [[Deutsche Welle]], «саме в Намібії німці вперше в історії застосували метод утримання ув'язнених чоловіків, жінок і дітей в концтаборах. У ході колоніальної війни плем'я гереро було майже повністю винищено і становить сьогодні в Намібії лише невелику частку населення»<ref> [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,1295498,00.html Перші концтабори побудували сто років тому в Африці] // [[Deutsche Welle]], 11 серпня 2008 </ref>. Є також відомості, що жінки племен були зґвалтовані і примушені до заняття проституцією<ref>
Російський історик-африканіст [[Аполлон Борисович Давідсон|Аполлон Давідсон]] порівнював знищення африканських племен з іншими діями німецьких військ, коли кайзер [[Вільгельм II Гогенцоллерн|Вільгельм II]] давав поради німецькому експедиційного корпусу в Китаї: «Пощади не давати! Полонених не брати. Вбивайте, скільки зможете! <…> Ви повинні діяти так, щоб китаєць вже ніколи не посмів косо подивитися на німця». Як писав Давідсон, "за наказом того ж імператора Вільгельма повсталий проти німецького панування народ гереро вогнем кулеметів загнали в пустелю Калахарі і прирекли десятки тисяч людей на загибель від голоду і спраги. Навіть німецький канцлер [[Бернгард фон Бюлов|фон Бюлов]] обурився і сказав імператору, що це не відповідає законам ведення війни. Вільгельм незворушно відповів: «Законам війни в Африці це відповідає»<ref> Давидсон А. [http://magazines.russ.ru/inostran/2001/12/davidson.html Що це? Застереження світу?] // [[Іноземна література (журнал) | Іноземна література]], 2001, № 12 </ref>.
Рядок 30:
== Джерела ==
* [
* <Small> '' Exterminate all the Brutes '', Sven Lindqvist, London, 1996.
* '' A Forgotten History-Concentration Camps were used by Germans in South West Africa '', Casper W. Erichsen, in the '' Mail and Guardian '', Johannesburg, 17 August, 2001.
|