Черкаське староство: відмінності між версіями

Староста, який стояв на чолі Черкаського староства, призначався безпосередньо великим князем литовським, причому кандидат обов'язково мав бути вихідцем з цієї землі. Вибір кандидатури на посаду старости відбувався переважно на основі рекомендації високих посадоовихпосадових осіб (наприклад, князя [[Андрій Пронський|Андрія Пронського]] в 1540 році великий князь Литовський [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І]] призначив черкаським старостою за проханням князя [[Юрій Радзивілл (Геркулес)|Юрія Радзивіла]]). Передача замку з округами новому старості юридично закріплювалася великокнязівською грамотою. Втім, мало кому з черкаських старост, окрім О. Дашковича, вдавалося зберегти за собою цю посаду пожиттєво.

За успішне виконання покладених на них державою функцій, черкаські старости отримували заохочення у вигляді навколишніх сіл, грошей, або яких-небудь цінностей. Наприклад, за перемогу над військами Саадат-Гірея О. Дашкович отримав винагороду у розмірі 650 коп грошей. Іншою статеюстаттею доходів місцевих старост були митні збори з торгових караванів, від рибалок та соляників.