Черкаське староство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 19:
Провідниками державної політики в Черкаському старостві були князівські намісники. Їм підпорядковувався адміністративний апарат — старостівський замковий уряд. Хоча черкаських, як і канівських, замкових книг того часу не збереглося, свідчення про їх існування залишились; вони датовані 1534 та 1544 роками.
 
Староста, який стояв на чолі Черкаського староства, призначався безпосередньо великим князем литовським, причому кандидат обов'язково мав бути вихідцем з цієї землі. Вибір кандидатури на посаду старости відбувався переважно на основі рекомендації високих посадоовихпосадових осіб (наприклад, князя [[Андрій Пронський|Андрія Пронського]] в 1540 році великий князь Литовський [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І]] призначив черкаським старостою за проханням князя [[Юрій Радзивілл (Геркулес)|Юрія Радзивіла]]). Передача замку з округами новому старості юридично закріплювалася великокнязівською грамотою. Втім, мало кому з черкаських старост, окрім О. Дашковича, вдавалося зберегти за собою цю посаду пожиттєво.
 
У роботі черкаському старості допомагав адміністративний штат Черкаського замкового уряду: справця (Іван Григоревич, Семен Кміта та ін.), намісник, підстароста, писар, ротмістр, слуги.
 
За успішне виконання покладених на них державою функцій, черкаські старости отримували заохочення у вигляді навколишніх сіл, грошей, або яких-небудь цінностей. Наприклад, за перемогу над військами Саадат-Гірея О. Дашкович отримав винагороду у розмірі 650 коп грошей. Іншою статеюстаттею доходів місцевих старост були митні збори з торгових караванів, від рибалок та соляників.
[[Файл:Muzeum Śląskie - Jan Matejko - Ostatni Daszkiewicz 02.jpg|thumb|міні|праворуч|Староста Черкаський та Канівський Остафій Дашкевич]]