|
'''Август''' ({{lang-la|Imperator Caesar Divi filius Augustus}}, також '''Октавіа́н А́вгуст''' ({{lang-la|Octavianus Augustus}}; [[23 вересня]] [[63 до н. е.]] — [[19 серпня]] [[14|14 н. е.]]) — римський державний і військовий керівник, перший [[Римський імператор|імператор Римської імперії]] і контролював [[Римська імперія|Римську імперію]] з 27 до н. е і до своєї смерті в 14 році н. е.
Август — засновник юліансько-клавдіанської династії. Відзначився перемогою в [[31 до н. е.]] [[Битва при Акції|при Акції]] над римським полководцем [[Марк Антоній|Марком Антонієм]] і єгипетською царицею [[Клеопатра|Клеопатрою]], завершив громадянські війни (43—31 до н. е.), що почалися після смерті [[Гай Юлій Цезар|Цезаря]]. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, зберігши традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою «[[принципат]]». Пізніше термін «Август» (лат. ''звеличений богами'') набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва ([[Вергілій]], [[Горацій]], [[Овідій]], [[Лівій Тіт|Тіт Лівій]] та ін.). Вважається одним із найефективніших і найсуперечливіших лідерів людської історії.
== Дитинство та юність ==Відкрити головне меню
Вікіпедія Знайти
Октавіан Август
''Гай Октавій ФууукінФурін'' (''Gaius Octavius Thurinus'') народився в [[Рим]]і [[23 вересня]] [[63 до н. е.]] і походив із заможного і шановного сімейства, найбільшим досягненням якого за попередні півтора століття була посада [[військовий трибун|військового трибуна]], яку здобув прапрадід Октавія. Його дід займав посаду в провінційних магістратурах [[Вольськи|вольського]] міста [[Велітри]] і набув великих статків. Батько, Гай Октавій († [[58 до н. е.]]), перший представник роду, що став сенатором, у [[61 до н. е.]] був претором і успішно керував [[Македонія (римська провінція)|Македонією]], брав участь в придушенні повстання [[Спартак]]а — імовірно, саме перемога над рабами-втікачами біля містечка Фурії стала нагодою додати до імені сина прізвисько Фурін (''Thurinus''). У період боротьби за владу [[Марк Антоній]] намагався очорнити конкурента, стверджуючи, що дід був міняйлом, а прадід — [[Вільновідпущеник|вільновідпущеним]], але, наскільки відомо, це не відповідає дійсності, як і численні улесливі перекази про походження імператора від [[боги|богів]] та чудесні знамення, що провіщали майбутню велич, і котрі були поширені під час його правління. ▼2 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 5 березня 2019.
Читати іншою мовою
Спостерігати за цією сторінкою
Редагувати
Август (лат. Imperator Caesar Divi filius Augustus, також Октавіа́н А́вгуст (лат. Octavianus Augustus; 23 вересня 63 до н. е. — 19 серпня 14 н. е.) — римський державний і військовий керівник, перший імператор Римської імперії і контролював Римську імперію з 27 до н. е і до своєї смерті в 14 році н. е.
Гай Юлій Цезар Октавіан Август
Gaius Iulius Caesar Octavianus Augustus
Empereur Auguste Portrait.jpg
1-й Імператор
Початок правління:
16 січня 27 до н. е.
Кінець правління:
19 серпня 14 н.е.
Попередник:
немає
Наступник:
Тиберій Цезар Август
Дата народження:
23 вересня 63 до н. е.
Місце народження:
Рим, Римська республіка
Країна:
Римської імперії
Дата смерті:
19 серпня 14 (76 років)
Місце смерті:
Нола (Кампанія), Римська імперія
Дружина:
1. Клавдія (41 р. до н. е.)
2. Скрибонія (40 р. до н. е. — 39 р. до н. е.)
3. Лівія Друзілла (38 р. до н. е. — 14 р.)
Діти:
донька: Юлія Старша (від Скрибонії)
Династія:
Юлії-Клавдії
Батько:
Гай Октавій († 58 до н. е.)
Мати:
Атія Бальба Цезонія
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Августин.
Август — засновник юліансько-клавдіанської династії. Відзначився перемогою в 31 до н. е. при Акції над римським полководцем Марком Антонієм і єгипетською царицею Клеопатрою, завершив громадянські війни (43—31 до н. е.), що почалися після смерті Цезаря. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, зберігши традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою «принципат». Пізніше термін «Август» (лат. звеличений богами) набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва (Вергілій, Горацій, Овідій, Тіт Лівій та ін). Вважається одним із найефективніших і найсуперечливіших лідерів людської історії.
Дитинство та юність
Редагувати
Гай Октавій Фууукін (Gaius Octavius Thurinus) народився в Римі 23 вересня 63 до н. е. і походив із заможного і шановного сімейства, найбільшим досягненням якого за попередні півтора століття була посада військового трибуна, яку здобув прапрадід Октавія. Його дід займав посаду в провінційних магістратурах вольського міста Велітри і набув великих статків. Батько, Гай Октавій († 58 до н. е.), перший представник роду, що став сенатором, у 61 до н. е. був претором і успішно керував Македонією, брав участь в придушенні повстання Спартака — імовірно, саме перемога над рабами-втікачами біля містечка Фурії стала нагодою додати до імені сина прізвисько Фурін (Thurinus). У період боротьби за владу Марк Антоній намагався очорнити конкурента, стверджуючи, що дід був міняйлом, а прадід — вільновідпущеним, але, наскільки відомо, це не відповідає дійсності, як і численні улесливі перекази про походження імператора від богів та чудесні знамення, що провіщали майбутню велич, і котрі були поширені під час його правління.
Октавій у юності
Октавій отримав належне знатному римлянинові виховання. Серед його вчителів згадуються раб-педагог Сфер і грецький філософ Арій родом з Олександрії. Грецької мови майбутнього імператора навчав Аполлодор з Пергама, тому він добре орієнтувався в грецькій поезії і захоплювався древньою комедією. Латинській риториці Октавій навчався в Марка Епідія.
Мати Октавія, Атія, була дочкою Юлії, сестри Юлія Цезаря. І цей родинний зв'язок обумовив блискучу кар'єру майбутнього імператора. У 12 років, відповідно до римських звичаїв, Октавій вимовив публічну похвально-поминальну промову до кончини своєї бабусі Юлії (51 до н. е.). У цьому виступі підкреслювалися родинні зв'язки з могутніми Юліями, і насамперед із самим Цезарем. 18 жовтня 48 до н. е., у віці 15 років, Октавій облачився в чоловічу тогу, тобто був визнаний повнолітнім. Цезар виділяв юного Октавія з числа своїх родичів, покладаючи на нього особливі надії. Він був включений до колегії жерців-понтифіків, яких очолював сам Цезар; це дозволило Октавію ввійти із самого початку до верхніх ешелонів влади Римської держави, стати патрицієм. З доручення Цезаря керував Грецькими іграми (це закінчилося для нього важкою хворобою), а в 47 до н. е. був префектом міста під час Латинських ігор. Сімнадцятирічний Гай Октавій Фурін був серед відзначених під час тріумфу Цезаря в серпні 46 до н. е. за перемогу в африканській кампанії. Цезар також брав його в іспанську кампанію 45 до н. е. У 44 до н. е. Октавій перебуває в Аполлонії (Епір, сучасна Албанія), де, ймовірно, бере участь у підготовці походів проти даків та парфян або македонців.
З заповіту вбитого 15 березня 44 до н. е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт Цезаря був розрахований на природний хід подій, тому загибель імператора під ножами змовників відкрила перед Римом перспективу не тільки державного заколоту, а й громадянської війни. Октавій став перед вибором: прийняти спадщину вбитого диктатора і вступити в боротьбу за владу або відмовитися від неї і назавжди залишити політику.
Сходження до влади
Правління Августа
Особистість і успіхи
Спадок
У мистецтві
Література
Див. також
Джерела
Посилання
Остання зміна зроблена 3 хвилини тому анонімним користувачем
Вікіпедія
Вміст доступний на умовах CC BY-SA 3.0, якщо не вказано інше.
КонфіденційністьСтаціонарний
▲''Гай Октавій Фууукін'' (''Gaius Octavius Thurinus'') народився в [[Рим]]і [[23 вересня]] [[63 до н. е.]] і походив із заможного і шановного сімейства, найбільшим досягненням якого за попередні півтора століття була посада [[військовий трибун|військового трибуна]], яку здобув прапрадід Октавія. Його дід займав посаду в провінційних магістратурах [[Вольськи|вольського]] міста [[Велітри]] і набув великих статків. Батько, Гай Октавій († [[58 до н. е.]]), перший представник роду, що став сенатором, у [[61 до н. е.]] був претором і успішно керував [[Македонія (римська провінція)|Македонією]], брав участь в придушенні повстання [[Спартак]]а — імовірно, саме перемога над рабами-втікачами біля містечка Фурії стала нагодою додати до імені сина прізвисько Фурін (''Thurinus''). У період боротьби за владу [[Марк Антоній]] намагався очорнити конкурента, стверджуючи, що дід був міняйлом, а прадід — [[Вільновідпущеник|вільновідпущеним]], але, наскільки відомо, це не відповідає дійсності, як і численні улесливі перекази про походження імператора від [[боги|богів]] та чудесні знамення, що провіщали майбутню велич, і котрі були поширені під час його правління.
[[Файл:Augustus Statue.JPG|міні|ліворуч|''Октавій у юності'']]
|
