Опал: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Використання: тавтологія? |
LeonBot (обговорення | внесок) м додавання картки за допомогою AWB |
||
Рядок 1:
{{Мінерал}}
[[Файл:Opal-255191.jpg|thumb|200px|Опал]]
'''Опал''' ([[санскрит]]: опал — дорогоцінний камінь) — аморфний [[мінерал]] класу [[силікати|силікатів]]. Типовий твердий [[гідрогель]], утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води.
Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння.
Син. – відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.
Рядок 8 ⟶ 9:
== Історія ==
[[Файл:Opal Armband 800pix.jpg|thumb|200px|left|Каблучка з опалом]]
Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: “ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло”. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, [[1705]]-[[1709]] рр.).
Для [[Стародавній Рим|стародавніх римлян]] опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як [[талісман]].
== Основні характеристики ==
[[File:OpalDoublet.jpg|thumb|Синьо-зелений опал "триплет"]]
Його хімічна формула SiO<sub>2</sub>·nH<sub>2</sub>O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, FeO, Na<sub>2</sub>O, K<sub>2</sub>O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28%
Опал - аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих зливків.
[[File:MilkyRawOpal.jpg|thumb|left|Частина сировини опала, Південна Австралія]]
[[File:Coober Pedy opal at the SAM 1.JPG|thumb|right|220px|Благородний опал,
[[File:Opledefeu2.jpg|thumb|Опал вогненний з Мехіко]]
[[File:AndamookaOpalRock.jpg|thumb|left
Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід ([[діатоміт]]ів, [[трепел]]ів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули [[кремнезем]]у мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними [[ґлобула]]ми. [[Спайність]] відсутня. [[Густина]] 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, блакитний та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц.
Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними.
Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою.
Рядок 84 ⟶ 85:
* [[Список мінералів]]
* [[опалесценція]]
* [[опалолітизація]]
| |||