Тонга: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очищена Мітки: Очищення очищення сторінки |
м Відкинуто редагування 113.249.58.52 (обговорення) до зробленого Shynkar Мітки: Відкіт SWViewer [1.2] |
||
Рядок 1:
{{Картка Країна
|native_name = ''Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga<br /> Kingdom of Tonga''
|conventional_long_name = Королівство Тонга
|common_name_g = Тонги
|image_flag = Flag of Tonga.svg
|image_coat = Coat_of_arms_of_Tonga.svg
|image_map = Tonga on the globe (Polynesia centered).svg
|national_motto =''Ko e ʻOtua mo Tonga ko hoku tofiʻa<br />(Бог і Тонга - моя спадщина)''
|national_anthem = ''Ko e fasi ʻo e tuʻi ʻo e ʻOtu Tonga''
<!--|Аудіо=-->''
|official_languages = [[тонганська мова|тонганська]], [[Англійська мова|англійська]]
|capital = [[Нукуалофа]]
|largest_city = [[Нукуалофа]]
|government_type = [[Конституційна монархія]]
|leader_title1 = [[Список монархів Тонги|Король]]
|leader_name1 = [[Тупоу VI]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Тонги|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Акілісі Погіва]]
|area_rank = 172-га
|area_magnitude =
|area= 748
|percent_water = 4%
|population_estimate = 103,036
|population_estimate_rank = 190-та
|population_estimate_year = 2011
|population_census =
|population_census_year =
|population_density = 139
|population_density_rank = 76-те
|GDP_PPP = 763,1 млн дол.
|GDP_PPP_rank = 179-та
|GDP_PPP_year= 2011
|GDP_PPP_per_capita = $7,344<!-- [[List of countries by GDP (PPP) per capita]] -->
|GDP_PPP_per_capita_rank = 110-та
|sovereignty_type = Незалежність
|sovereignty_note = від [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Австралія|Австралії]]
|established_event1 = Проголошена
|established_event2 =
|established_event3 =
|established_date1 = [[4 червня]] [[1970]]
|established_date2 =
|established_date3 =
|HDI =
|HDI_rank =
|HDI_year =
|HDI_category =
|currency = [[Тонганська паанга|Паанга]]
|currency_code = TOP
|country_code =
|time_zone =
|utc_offset = +13
|time_zone_DST =
|utc_offset_DST =
|cctld = [[.to]]
|calling_code = 676
|footnotes =
|mapframe_масштаб=5
}}
'''Королівство Тонга''' (''[[тонганська мова|тонг.]] {{unicode|Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga}}'', {{lang-en|Kingdom of Tonga}}) — [[держава]]-[[архіпелаг]] в південно-західній частині [[Тихий океан|Тихого океану]], складається із понад 172 островів, з яких тільки 36 населені. Відноситься до [[Карликова держава|карликових держав]].
Острови Тонґа розташовуються на лінії, що сполучає [[Нова Зеландія|Нову Зеландію]] і [[Гаваї]], південніше від [[Самоа]] і східніше від [[Фіджі]]. Були відкриті голландськими мореплавцями [[Віллем Корнеліс Схаутен|Віллемом Схаутеном]] і [[Лемер Якоб|Якобом Лемером]] в [[1616]] році.
[[Файл:Tonga demography.png|thumb|350px|Популяція Королівства Тонга(1961—2003).]]
== Назва ==
В перекладі з багатьох мов [[Полінезія|Полінезії]] слово ''Tonga'' означає ''«південь»''.<ref name="Департамент">{{Cite web|url=http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/16092.htm|title=Назва Тонга|accessdate=4 Травня, 2010|work=US Department of State|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeBk4gV|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Вірогідно, архіпелаг дістав таку назву за своє розташування на південь від островів [[Самоа]], звідки велась колонізація Полінезії, в тому числі і Тонґа. Однак тонганці перекладають назву своєї країни як ''«сад»''.<ref name="Назва">{{cite web|url=http://www.janesoceania.com/tonga_aspects/index.htm|title=Королівство Тонга|accessdate=2010-05-04|work=www.janesoceania.com|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeCNkQs|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> [[Велика Британія|Англійський]] [[мандрівник]] [[Джеймс Кук]] назвав архіпелаг в [[1773]] році ''«Островами дружби»'' ({{lang-en|Friendly Islands}}).<ref name="Департамент" />
[[Файл:Tonga.jpg|left|thumb|250px|Мапа Королівства Тонґа]]
== Географія ==
=== Географічне положення ===
''Дивись також'' [[Острови Тонги]]
Держава Тонґа являє собою скупчення [[вулкан]]ічних та [[корал]]ових [[Острови Тонги|островів]], розташованих в південній частині [[Тихий океан|Тихого океану]]. Найближчі архіпелаги — острови Фіджі (розташовані на північно-захід від Тонга) та [[Самоа (архіпелаг)|архіпелаг Самоа]](на північно-схід).
Загальна площа Тонґа становить близько 748 км². З них суші — 718 км², водної поверхні — 30 км².<ref name="ЦРУ">{{cite web|url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/tn.html|title=Tonga|publisher=CIA.TheWorldFactBook|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> Країна розташована на 172 островах, з яких тільки 36 населені (площа населеної території близько 670 км²).<ref name="Initial1">{{книга|автор= Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu|заголовок= The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change|частина= National Circumstances|посилання=http://unfccc.int/resource/docs/natc/tonnc1.pdf|сторінки= 1|рік= 2005}}{{ref-en}}</ref> Найбільшими острівними групами, які входять до складу Королівства, є острови Вава'у, Тонгатапу та Ха'апаї. Архіпелаг Тонґа тягнеться з північно-північно-сходу на південно-південно-схід приблизно на 631 км, а зі сходу-південно-сходу на захід-північно-захід приблизно на 209 км.<ref name="Енциклопедія_Розташування">{{cite web|url=http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Tonga-LOCATION-SIZE-AND-EXTENT.html|title=Tonga. Location, size, and extent| publisher=Encyclopedia of the Nations|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> Найвища точка країни, яка досягає висоти 1033 м, розташована на острові Као.<ref name="ЦРУ" />
[[24 січня]] [[1972]] року Тонґа пред'явила свої претензії на рифи Мінерва, а вже [[15 липня]] анексувала їх. Попри дії з боку Південнотихоокеанського форуму, суперечки між Тонґа та Фіджі щодо приналежності цих рифів тривають.
=== Геологія ===
Архіпелаг розташований на межі [[Тихоокеанська плита|Тихоокенської]] та [[Індо-Австралійська плита|Індо-Австралійської літосферних плит]], на захід від впадини Тонга і являє собою скупчення [[вулкан]]ічних, [[корал]]ових островів і [[Риф (геологія)|рифів]], що розташовані на вершинах двох паралельних підводних хребтів.<ref name="ріфи317">{{книга|автор = Edward R. Lovell, Asipeli Palaki|заголовок = National coral reef status report Tonga|частина = Introduction|посилання = http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/5.pdf|сторінки = 317}}{{ref-en}}</ref>
Деякі острови архіпелагу оточені бар'єрними рифами, як, наприклад, острови Ніуас. Група [[Вава'у (острови)|Вава'у]] переважно представлена піднесеними вулканічними або піднятими вапняковими островами, також оточеними рифами. В групі [[Ха'апаї (острови)|Ха'апаї]] в основному зустрічаються підняті вулканічні або низовинні вапнякові острови. Острови Тонгатапу і Еуа мають вапнякове походження<ref name="ріфи317" />. Острів Тонгатапу характеризується рівнинним рельєфом: поодинокі пагорби досягають висоти близько 30 м. Коралова основа острова вкрита вулканічним попелом глибиною до 3 м.<ref name="fao">{{cite web|url=http://www.fao.org/ag/AGP/agpc/doc/Counprof/southpacific/Tonga.htm|title=Country Pasture/Forage Resource Profiles. Tonga.|publisher=FAO|accessdate=2010-05-28|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeD7oOe|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref>
За останні двісті років на островах зареєстровано більше 35 вулканічних вивержень.<ref>{{cite web
| url = http://www.volcano.si.edu/world/volcano.cfm?vnum=0403-06=
| title = Global Volcanism Program. Tofua
| publisher = Smithsonian National Museum of Natural History
| accessdate = 2010-05-28
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZeDuosN
| archivedate = 2013-06-23
}}{{ref-en}}</ref>
Землетруси<ref>[http://informator.news/u-korolivstvi-tonha-vidbuvsya-pidvodnyj-zemletrus/ У королівстві Тонга відбувся підводний землетрус]</ref>
=== Клімат ===
Клімат Тонга жарки́й, [[Тропічний клімат|тропічний]], перебуває під впливом південно-східних [[пасат]]ів.<ref name="Initial2">{{книга|автор= Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu|заголовок= The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change|частина= National Circumstances|посилання= http://unfccc.int/resource/docs/natc/tonnc1.pdf|сторінки= 2|рік= 2005}}{{ref-en}}</ref> Режим опадів в значній мірі пов'язаний з Південнотихоокеанською зоною конвергенції.<ref name="Initial7">{{книга|автор= Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu|заголовок= The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change|частина= National Circumstances|посилання= http://unfccc.int/resource/docs/natc/tonnc1.pdf|сторінки= 7|рік= 2005}}{{ref-en}}</ref> Чітко виокремлюються два сезони: сезон дощів та сезон посух. Вологий сезон, також відомий як сезон [[циклон]]ів, триває з [[листопад]]у по [[квітень]], а посушливий — з [[травень|травня]] по [[жовтень]]. Найбільше дощів в [[січень|січні]], [[лютий|лютому]] та [[березень|березні]], за кожен з який може випасти 250 мм дощу.<ref name="Initial2" />
Середньорічна кількість опадів щороку може бути різною, причиною чому є [[Ель-Ніньйо]] та [[Тропічний циклон|тропічні циклони]].<ref name="Initial7" /> Під час Ель-Ніньйо на островах спостерігаються тривалі посухи, а під час циклонів — сильні дощі. В різних частинах країни середньорічна кількість опадів також відрізняється: більше всього опадів на північних островах — близько 2500 мм в рік (це викликано сезонною близіст'ю Південноотихоокеанскої зони конвергенції), менше всього — на південних островах (близько 1700 мм в рік).<ref name="метеорологія">{{cite web|url=http://www.met.gov.to/index_files/climate_summary_tonga.pdf|title=Climate Summary of Tonga|publisher=Tonga Meteorological Services|accessdate=2010-05-28|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeEjVMG|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> В столиці країни, місті [[Нукуалофа|Нукуалофі]], в рік випадає близько 1733 мм, в [[Ліфука]] — близько 1689 мм, в [[Неіафу]] — 2185 мм.<ref name="ріфи318" /> Починаючи з [[1970]] року тенденцією для островів в центральній і південній частинах Тонга стало зниження кількості опадів.<ref name="Initial2" />
Середньорічна температура повітря в країні варіюється від 26 °C на Ніуафооу до 23 °C на Тонгатапу. В жаркі дощові місяці (листопад-квітень) температура на островах зазвичай коливається між 25—26 °C, а в сухі прохолодні (травень—жовтень) — між 21—24 °C.<ref name="Initial2" /> При цьому на північних островах архіпелагу різниця температур, як правило, менше ніж на південних. Максимальна температура, зареєстрована на Вава'у [[11 лютого]] [[1979]] року, становила +35 °C, мінімальна, зареєстрована [[8 вересня]] [[1994]] року в Фуамоту, — +8,7 °C.<ref name="метеорологія" /> Переважаючими є вітри південно-східного направлення, які дують з травня по жовтень.<ref name="ріфи318">{{книга|автор= Edward R. Lovell, Asipeli Palaki|заголовок= National coral reef status report Tonga|частина= Introduction|посилання= http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/5.pdf|сторінки= 318}}{{ref-en}}</ref> В сезон циклонів (листопад—березень) господарюють пасати.
Тонга знаходиться під негативним впливом [[Тропічний циклон|тропічних циклонів]], які здебільшого набирають руйнівної сили. В середньому в країні щорічно реєструється не менше одного циклону<ref name="Initial2" />, більшість з яких в сезон дощів. Найбільша кількість циклонів, як правило, реєструється в лютому.<ref name="метеорологія" />
{{Weather box
|location = Тонга
|metric first = yes
|single line = yes
|temperature colour=pastel
|Jan record high C = 32
|Feb record high C = 32
|Mar record high C = 31
|Apr record high C = 30
|May record high C = 30
|Jun record high C = 28
|Jul record high C = 28
|Aug record high C = 28
|Sep record high C = 28
|Oct record high C = 29
|Nov record high C = 30
|Dec record high C = 31
|year record high C = 32
|Jan high C = 28
|Feb high C = 29
|Mar high C = 28
|Apr high C = 27
|May high C = 26
|Jun high C = 25
|Jul high C = 25
|Aug high C = 24
|Sep high C = 25
|Oct high C = 25
|Nov high C = 27
|Dec high C = 27
|year high C = 26
|Jan mean C = 25
|Feb mean C = 25
|Mar mean C = 25
|Apr mean C = 24
|May mean C = 23
|Jun mean C = 21
|Jul mean C = 21
|Aug mean C = 21
|Sep mean C = 21
|Oct mean C = 22
|Nov mean C = 23
|Dec mean C = 23
|year mean C = 23
|Jan low C = 22
|Feb low C = 22
|Mar low C = 22
|Apr low C = 21
|May low C = 20
|Jun low C = 18
|Jul low C = 17
|Aug low C = 18
|Sep low C = 17
|Oct low C = 19
|Nov low C = 20
|Dec low C = 20
|year low C = 20
|Jan record low C = 16
|Feb record low C = 17
|Mar record low C = 15
|Apr record low C = 15
|May record low C = 13
|Jun record low C = 11
|Jul record low C = 10
|Aug record low C = 11
|Sep record low C = 11
|Oct record low C = 12
|Nov record low C = 13
|Dec record low C = 16
|year record low C = 10
|rain colour=green
|Jan rain mm = 130
|Feb rain mm = 190
|Mar rain mm = 210
|Apr rain mm = 120
|May rain mm = 130
|Jun rain mm = 100
|Jul rain mm = 100
|Aug rain mm = 130
|Sep rain mm = 110
|Oct rain mm = 90
|Nov rain mm = 100
|Dec rain mm = 120
|Jan rain days = 11
|Feb rain days = 13
|Mar rain days =14
|Apr rain days = 12
|May rain days = 12
|Jun rain days = 10
|Jul rain days = 10
|Aug rain days = 12
|Sep rain days = 10
|Oct rain days = 10
|Nov rain days = 10
|Dec rain days = 10
|year rain days = 134
|Jan humidity = 77
|Feb humidity = 78
|Mar humidity = 79
|Apr humidity = 76
|May humidity = 78
|Jun humidity = 77
|Jul humidity = 75
|Aug humidity = 75
|Sep humidity = 74
|Oct humidity = 74
|Nov humidity = 73
|Dec humidity = 75
|year humidity = 75.92
|source = Weatherbase<ref name=Weatherbase>{{cite web | url =http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=88719&refer=&units=metric&cityname=Nuku%27alofa-Tonga|work=weatherbase.com | title =Weatherbase: Historical Weather for Nukuʻalofa,Tonga}}</ref>
|date=August 2010
}}
== Історія ==
''Докладніше: [[Тонга (імперія)]]''
[[Полінезія|Полінезійці]] почали заселяти острови Тонга ще в [[13 століття до н. е.|XIII столітті до н. е.]] Острови Тонга стали відправною точкою для подальшого освоєння [[океанія|Океанії]]. Тонганці ходили в далекі плавання, нападаючи на мешканців багатьох островів Океанії та збираючи з них данину.
Починаючи з [[10 століття|X століття]] на островах Тонга, [[Самоа]] та частині [[Фіджі]] була встановлена [[Тонга (імперія)| влада]] «священних» вождів [[туі-тонга]], засновником династії якої став [[Ахоеіту]].
У [[1773]], [[1774]], [[1777]] роках острови відвідав [[Велика Британія|британський]] мандрівник [[Джеймс Кук]], який дав їм назву «острови Дружби». З [[1797]] року на Тонга почали прибувати [[християнство|християнські]] [[місіонер]]и, але тільки в [[1828]] році їм вдалось утвердитись на архіпелазі та почати навернення тонганців у християнство.
В [[1845]] році помер, не залишивши спадкоємців, останній, 39-й туі-тонга [[Луафілітонга]]. Скориставшись цим, світський вождь ([[туі-канокуполу]]) Онеоу Джордж Тупоу I зосередив владу в одних руках і проголосив себе королем Тонга. Маючи підтримку християнських місіонерів, він провів ряд реформ, що закріпили феодальний устрій і королівську владу, а також заклав основи державного устрою і суспільних відносин, які в дечому збереглись донині. У [[1870-ті|1870]]-[[1880-ті|1880-х роках]] [[Франція]], [[Німеччина]], [[Велика Британія]] та [[США]] уклали з Тонга договори, що визнавали незалежність королівства.
У 1918 році, відбулась пандемія грипу, яка була занесена сюди судном з Нової Зеландії, вона забрала життя понад 1800 тонганців, рівень смертності тоді становив приблизно вісім відсотків від усього населення.
У період [[1900]]-[[1970]] роки Королівство Тонга перебувало під протекторатом [[Велика Британія|Великої Британії]]. При цьому місцеві королі зберігали свою владу. В [[1970]] році острови Тонга здобули незалежність.
== Адміністративний поділ ==
{{main|Населені пункти Тонги}}
Адміністративно Королівство Тонга розділене на п'ять адміністративних округів: [[Вава'у (округ)|Вава'у]], [[Ніуас (округ)|Ніуас]], [[Тонгатапу (округ)|Тонгатапу]], [[Ха'апаї (округ)|Ха'апаї]] та [[Еуа (округ)|Еуа]].<ref>{{cite web|url=http://www.statoids.com/uto.html|title=Administrative Divisions of Countries|publisher=Statoids|accessdate=2010-05-28|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeFidia|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Округи в свою чергу поділяються на райони та селища.<ref>{{cite web|url=http://www.spc.int/prism/country/TO/stats/Census06/Selecttables/popn_change.pdf|title= Populationfor distribution by division, district, village by population change, Tonga: 1996 & 2006|publisher= Tongan Statistics| accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
{| align="center" class="standard"
|+
! №
! width="90" |Округ
! |Назва на<br/>англійській мові
! |Адміністративний<br/>центр
! |Площа, км²
! |Площа<br/>заселених<br/>островів, км²
! |Населення<br/>(2006 рік)
! |Населення<br/>(2011 рік)
! Щільність,<br/>осіб/км²
|-----
| 1
| [[Вава'у (округ)|Вава'у]]
| ''Vava'u''
| [[Неїафу (Вава'у)|Неїафу]]
| align=right | 138
| align=right | 121
| align=right | {{nts|15505}}
| align=right | {{nts|14922}}
| align=right | 108,13
|-----
| 2
| [[Ніуас (округ)|Ніуас]]
| ''Niuas''
| [[Хіхіфо]]
| align=right | 75
| align=right | 72
| align=right | 1665
| align=right | 1282
| align=right | 17,09
|-----
|3
| [[Тонгатапу (округ)|Тонгатапу]]
| ''Tongatapu''
| [[Нукуалофа]]
| align=right | 266
| align=right | 261
| align=right | {{nts|72045}}
| align=right | {{nts|75416}}
| align=right | 283,52
|-----
| 4
| [[Ха'апаї (округ)|Ха'апаї]]
| ''Ha'apai''
| [[Пангаї (Ха'апаї)|Пангаї]]
| align=right | 126
| align=right | 110
| align=right | 7570
| align=right | 6616
| align=right | 52,51
|-----
| 5
| [[Еуа (округ)|Еуа]]
| '''Eua''
| [[Охонуа]]
| align=right | 87
| align=right | 87
| align=right | 5206
| align=right | 5016
| align=right | 57,66
|- style="background: #CCC;"
| ||Всього|| || ||align="right"|748||align="right"|649||align="right"|{{nts|101991}}||align="right"| {{nts|103,25}} ||align="right"|138,66
|+
|}
До складу округу [[Вава'у (округ)|Вава'у]] входять 6 районів: Неіафу, Леіматуа, Хахаке, Пангаімоту, Хіхіфо та Моту.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/divisions-vavau.html|title= Divisions — Vava'u|publisher= Tongan Government|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> До складу округу [[Ніуас (округ)|Ніуас]] входять 2 райони: Ніуатопутапу і Ніуафооу.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/divisions-niuas.html|title= Divisions — Niuas|publisher= Tongan Government|accessdate= 28 травня 2010
}}</ref> До складу округу [[Тонгатапу (округ)|Тонгатапу]] входять 7 районів: Колофооу, Коломотуа, Ваіні, Татакамотонга, Лапаха, Нукунуку та Коловаі.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/divisions-tongatapu.html|title= Divisions — Tongatapu|publisher= Tongan Government|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> До складу округу [[Ха'апаї (округ)|Ха'апаї]] входять 6 районів: Ліфука, Фоа, Уіха, Лулунга, Кауваи-Хаано и Муомуа.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/divisions-haapai.html|title= Divisions — Ha'apai|publisher= Tongan Government|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> До складу округу [[Еуа (округ)|Еуа]] входять 2 райони: Еуа-Мотуа і Еуа-Фооу.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/divisions-eua.html|title= Divisions — 'Eua|publisher= Tongan Government|accessdate= 28 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
== Політичний устрій ==
=== Загальна характеристика ===
Тонга — [[конституційна монархія]].<ref name="PacLII_Government">{{cite web|url= http://www.paclii.org/to/government.html|title= Tonga System of Government Information. Government of Tonga|publisher= University of the South Pacific. PacLII|accessdate= 31 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> Діюча Конституція країни була дарована королем Джорджем Тупоу I [[4 листопада]] [[1875]] року. Її поява стала важливим етапом в державному розвитку Королівства та кульмінаційним моментом в політичній діяльності Тупоу I з модернізації тонганського суспільства і забезпечення внутрішньої стабільності і єдності країни. Частково завдяки Конституції Королівство протягом всього [[19 століття|XIX століття]] залишалось єдиною незалежною державою [[Океанія|Океанії]].<ref name="Історія_Конституції">{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/history-of-the-tongan-constitution.html|author= Sione Latukefu.|title= The History of the Tongan Constitution|publisher= The Official Website of the Tongan Government|accessdate= 31 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
Конституція Тонги складається з 3 розділів та 115 статей і відноситься до числа «жорстких» конституцій, тобто для її зміни потрібне виконання ряду умов. Право вносити зміни в основний закон держави має Законодавча Асамблея. Для цього поправка повинна пройти через три читання в асамблеї, а після цього передана на розгляд королю. Якщо Таємна рада Тонги і Кабінет одностайно виступають в підтримку конституційної поправки, вона повинна бути схвалена королем. Після підписання королем поправка вступає в силу.<ref>''Конституція Тонги, частина 2, стаття 79''.</ref> Однак зміні не підлягають статті, які присвячені «закону про свободу» (мається на увазі «Декларація прав», з якої починається Конституція), принципу успадкування престолу і титулам/спадковим маєткам місцевих [[пер]]ів.
Тепер у Тонга проводиться поетапна політична реформа. Спеціально з цією метою в [[2008]] році була скликана Конституційна та виборча комісія в складі 5 чоловік.,<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/parliament-approves-constitution-a-electoral-commission-bills.html|title= Parliament Approves Constitution & Electoral Commission Bills |publisher= The Official Website of the Tongan Government|accessdate= 31 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> основною метою якої є розробка пропозицій з внесення змін в розділи Конституції, присвячені виконавчій, виборчій владі, принципам взаємовідносин між ними, а також змін у виборчий закон Тонги.<ref>{{cite web|url= https://www.pmo.gov.to/commission-to-consider-political-reform.html|title= Commission to consider political reform|publisher= The Official Website of the Tongan Government|accessdate= 31 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
== Населення ==
Національний [[перепис населення]] проводиться в Тонга на регулярній основі, починаючи з [[1921]] року. Однак є статистичні дані, які отримані в більш ранні роки (наприклад, в [[1891]] році).<ref>{{книга|частина= Chapter I. Background
|заголовок= Population Census 1996|посилання= http://www.spc.int/prism/country/to/stats/pdfs/census96/admin.pdf
|видання = Tonga Department of Statistics|рік= 1996|сторінки= vi|сторінок= 99}}</ref>. З [[1956]] року перепис населення проводиться кожні десять років (останній відбувся в [[2006]] році)
Згідно з останнім переписом [[2006]] року (дані Департаменту статистики Тонга), численність населення країни становила 101 991 чоловік.<ref name="перепис2006">{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/to/Stats/Releases-New/census06/cen06_latestResult(21Dec07)Preliminary.pdf|title= Census 2006 — Population Distribution|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 29 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> До [[2008]] року, за оцінками [[ЦРУ]], ця цифра збільшилась до 119 009 чоловік.<ref name="ЦРУ"/> Темпи приросту населення в Тонга є відносно низькими на фоні інших країн Океанії: 1,669 % за оцінкою 2008 року.<ref name="ЦРУ"/> Перепис же 2006 року показав збільшення численності населення на 4,3 % в порівнянні з даними перепису 1996 року, що є на 4207 чоловік (при щорічному прирості в 0,4 %).<ref name="перепис2006_pop">{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/TO/stats/Census06/Population/population.htm|title= Census 2006 — Population size, Trend, Distribution and Structure|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 29 травня 2010 }}{{ref-en}}</ref>
У [[2006]] році найбільш густонаселеним регіоном був [[Тонгатапу (округ)|Тонгатапу]], численність населення якого становила 72 045 чоловік (70,6 %). У [[Вава'у (округ)|Вава'у]] проживало 15 505 чоловік (15,2 %), в [[Ха'апаї (округ)|Ха'апаї]] — 7570 чоловік (7,4 %), [[Еуа (округ)|Еуа]] — 5026 чоловік (4,9 %), [[Ніуас (округ)|Ніуас]] — 1665 чоловік (1,9 %).<ref name="перепис2006" /> Найбільший приріст населення був зафіксований в Тонгатапу (8 % в порівнянні з 1996 роком) та Еуа (6 %). На інших островах було відмічено зменшення населення: на Вава'у — на 1 %, в Ха'апаї — на 7 %, а в Ніуас — на 19 %.<ref name="перепис2006_pop" />
Перепис населення також показав, що в регіоні Тонгатапу населення збільшилось у всіх районах, окрім Лапаха, де відбулось зменшення численності населення на 2 %. Найвищий приріст був відмічений в районі Ваіні — на 12 %. В регіоні Вава'у населення найбільше збільшилось в районі Пангаімоту — на 8 %, а зниження було зареєстровано в районах Моту (на 43 %) та Хіхіфо (на 5 %). В регіоні Ха'апаї численність населення впала у всіх районах, крім Фоа (ріст на 3 %). В Еуа в двох районах був зафіксований приріст населення, а в Ніуас, навпаки, зменшення.<ref name="перепис2006_pop" />
Найбільша [[густота населення]] в [[2006]] році була зареєстрована на острові Тонгатапу — 277 чоловік на км², в той час як у країні ця цифра становила 157 чоловік на км² (найнижча густота — на островах Ніуас, 23 чоловіка на км²).<ref name="перепис2006_pop" /> В порівнянні з даними перепису [[1996]] року густота населення знизилась на островах Вава'у, Ха'апаї та Ніуас, а збільшилась на островах Тонгатапу та Еуа.
У [[2006]] році доля міського населення Королівства Тонга становила трохи більше 23 % (або 23 658 чоловік). Все воно проживало в міських поселеннях Колофооу, Коломотуа та Мауфанга на острові Тонгатапу.<ref name="Release3">{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/country/to/stats/Releases-New/census06/No3.pdf|title= Population Census 2006. Press Release № 3|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 29 травня 2010 }}{{ref-en}}</ref> В [[1996]] році численність міського населення становила 22 400 чоловік.<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/to/Stats/Social/Demographic_Rates/demo.htm|title= Demographic Indicators|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 29 травня 2010 }}{{ref-en}}</ref> Таким чином, за десять років цей показник збільшився на 5,6 %.
У [[2006]] році чоловіки становили 50,8 % (51 772 чол.), жінки — 49,2 % (50 219 чол.). Доля дітей до 15 років в [[2008]] році — 33,7 %, дорослого населення від 15 до 59 років — 62 %, старше 65 років — 4,3 %, таким чином, середній вік населення становив 21,8 років. Середня тривалість життя чоловіків, згідно з оцінкою 2008 року, — 67,9 років, жінок — 73,1 роки.<ref name="ЦРУ"/>
=== Етнічний склад ===
Населення Тонги гомогенне: згідно з даними перепису [[2006]] року майже 97 % мешканців були тонганці, представники корінного [[Полінезійці|полінезійського народу]], 1,6 % — представники змішаних шлюбів тонганців та інших народів. Доля іноземців: ([[європейці]]в, вихідців з інших островів Тихого океану та [[азіати|азіатів]]) мінімальна. Відносно [[1996]] року був помічений ріст чисельності [[Хань (народ)|китайців]], індійців, а також фіджійців.<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/TO/stats/Census06/social/ethnic.htm|title= Census 2006 — Ethnic origin|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 1 червня 2010}}{{ref-en}}</ref>
У [[2006]] році чисельність китайців в Тонга склала 395 чоловік, в той час як в [[1996]] році в країні нараховувалось всього 55 представників цього народу.<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/TO/stats/Census96/cenind.htm|title= Population Census 1996 — General Information|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 1 червня 2010}}{{ref-en}}</ref> Перші ж етнічні китайці з'явились на архіпелазі ще в [[1920-ті|1920-х]] роках як [[англіканство|англіканські]] священики, а в [[1974]] році в Тонга з'явився перший [[тайвань|тайванський]] бізнесмен.<ref name="Tokyo">{{cite web|url=http://www.tokyofoundation.org/en/series/sylff/the-overseas-chinese-in-tonga|title=The Overseas Chinese in Tonga|publisher=The Tokyo Foundation|author=James Jiann Hua To.|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeNwnro|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Значний приріст китайського населення в Королівстві в кінці [[20 століття|XX століття]] був, здебільшого, викликаний тим, що в [[1990-ті|1990-х]] роках тонганський уряд продавав паспорти своєї країни китайцям та мешканцям [[Гонконг]]у, заробивши таким чином значні суми.<ref>{{cite web|url=http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9E0CE5DD1039F934A35755C0A964958260|title=In the Court of the King of Tonga|publisher=The New York Times|publication-date=June 7, 1992|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeQYPYI|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Паспорти в основному купували китайські націоналісти.<ref name="Tokyo" /> В результаті до [[2001]] року в столиці, місті [[Нукуалофа]], працювало близько 120 магазинів, власниками яких були вихідці з Китаю.<ref name="Tokyo" /> Однак приплив китайських іммігрантів викликає невдоволення серед місцевого населення, яке побоюється їхньої економічної переваги. До того ж, серед тонганців зросло [[безробіття]].<ref name="nzherald">{{cite web|url=http://www.nzherald.co.nz/world/news/article.cfm?c_id=2&objectid=229521|title=Tonga to expel race-hate victims|author=Paul Raffaele & Matthew Dearnaley.|publisher=The New Zealand Herald|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeRKn2h|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> В [[1999]] році Тонганська асоціація китайців зареєструвала 40 випадків переслідування китайських підприємців, в тому числі нападів.<ref>{{cite web|url=http://www.nzherald.co.nz/world/news/article.cfm?c_id=2&objectid=141510|title=Tonga's Prince takes swipe at racism at home and abroad|publisher=The New Zealand Herald|accessdate=2010-01-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeSsnC6|archivedate=2013-06-23}}</ref> У [[2000]] році влада округу Нукунуку заборонила всі китайські магазини.<ref>{{cite web|url=http://www.tongatapu.net.to/tonga/news/briefs/20000819.htm|title=No More Chinese!|publisher=Tongatapu.net|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeU2GAm|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> У [[2001]] році в країні було зареєстровано вже близько 100 нападів на расовому підґрунті, організованих тонганцями проти китайців. Ріст напруги в суспільстві примусив прем'єр-міністра Тонга, принца Улакалала Лавака Ата, відмовити 600 китайцям в продовженні дозволу на працю. Їм же було наказано залишити країну протягом 12 місяців.<ref name="nzherald" /> У [[2006]] році пройшли чергові заколоти в [[Нукуалофа]], організовані проти китайських підприємців. Це призвело до подальшої еміграції ще декількох сотень китайців.<ref>{{cite web|url=http://www.abc.net.au/news/newsitems/200611/s1795155.htm|title=Flight chartered to evacuate Chinese in Tonga|publisher=ABC Online|accessdate=2010-06-01|deadurl=404|archiveurl=http://web.archive.org/web/20100215202736/http://www.abc.net.au/news/newsitems/200611/s1795155.htm|archivedate=2010-02-15}}{{ref-en}}</ref> Незважаючи на погане ставлення з боку місцевого населення, в Тонга досі мешкає значна кількість китайців, більшість з яких не збирається залишати свій бізнес на архіпелазі.<ref name="Tokyo" />
=== Мови ===
Окрім [[англійська мова|англійської мови]] офіційною мовою країни є [[тонганська мова|тонганська]], одна з багатьох мов [[полінезійські мови|полінезійської групи]] [[австронезійські мови|австронезійських мов]], наряду з [[гавайська мова|гавайською]], [[маорі (мова)|маорі]], [[самоанська мова|самоанською]], [[таїтянська мова|таїтянською]] та іншими. Спільно з мовою [[ніуе (мова)|ніуе]] тонганська мова формує тонганську підгрупу полінезійської групи мов. Писемність мови була створена в першій половині [[19 століття|XIX століття]] європейськими [[місіонерство|місіонерами]]. Загальна чисельність носіїв тонганської мови в [[1998]] році становила 96 334 чоловік.<ref>{{cite web|url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ton|title=Tongan|publisher=Ethnologue|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeZ5uVI|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref>
Тонганське письмо базується на латинській абетці та складається з 16 літер — 5 голосних та 11 приголосних. Суттєву роль в усному мовленні відіграє тривалість голосних звуків, внаслідок чого може змінюватись значення слова. На письмі довжина позначається макроном, або ''толоі'' (наприклад, «ā»), а гортанна змичка, або глухий гортанний вибуховий приголосний звук, — [[апостроф]]ом («ʻ»).
У країні також є носії іншої тихоокеанської мови — ''ніуафооу'', якою в [[1981]] році розмовляло 690 чоловік (використовується на островах Ніуафооу та Еуа).<ref>{{cite web|url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=num|title=Niuafo'ou|publisher=Ethnologue|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeaDOlK|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> До [[19 століття|XIX століття]] на острові [[Ніуатопутапу]] також існувала своя місцева мова, та після анексії Джорджем Тупоу I в червні [[1862]] року її було цілковито витіснено тонганською.<ref>{{cite web|url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=nkp|title=Niuatoputapu|publisher=Ethnologue|accessdate=2010-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeatiIk|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref><ref name="Bell2">{{книга|автор= Lui A.J. Bell, ‘Ulunga Fa’anunu and Taniela Koloa|заголовок= Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga|частина= The people|посилання= http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/7.pdf|рік= 1994—1995}}</ref>
За оцінкою [[1998]] року, 98,9 % населення країни вміло читати і писати [[тонганська мова|тонганською]] або [[англійська мова|англійською]].<ref name="ЦРУ"/>
== Економіка ==
=== Загальна характеристика ===
При цьому основними факторами, що можуть порушити економічну стабільність на островах, є природні катастрофи (в основному, посухи та циклони) і коливання на світових ринках.<ref name="Assessment1">{{стаття|автор= Barbados Programme of Action + 10 (BPoA)|title = National Assessment Report. Tonga|url= http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/6.pdf|pages= 1}}</ref> Пов'язано це з тим, що основу [[експорт]]у Тонга складають товари ([[Кабачок|кабачки]], [[ваніль]], [[риба]], [[перець]]), які дуже чуттєві до природних процесів, а сама країна є економічним агентом, який не може впливати на ціноутворення на глобальних ринках.<ref name="Assessment7">{{стаття|автор= Barbados Programme of Action + 10 (BPoA)|title= National Assessment Report. Tonga|url= http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/6.pdf|pages= 7}}</ref> Віддаленість від основних ринків збуту продукції призводить не тільки до високих транспортних витрат, перешкоджає міжнародній мобільності факторів виробництва, а також заважає проникненню в країну різноманітних комерційних і технічних [[ноу-хау]].<ref name="Assessment7" />
Згідно з даними ЦРУ за оцінкою [[2007]] року [[ВВП]] країни за [[Паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] становив близько $526 млн, а ВВП на душу населення — $5100.<ref name="ЦРУ" /> В період з [[1973]] по [[1995]] роки щорічний економічний приріст, який в значній мірі визначався витратами держави та рівнем грошових переводів з-за кордону, становив близько 1,8 %. Ріст реального ВВП в період з [[1994]] по [[2001]] рік в середньому становив 2,2 %, при чому цей показник варіювався від 0,1 до 6,2 %, що свідчило про залежність економіки від таких секторів, як [[сільське господарство]] та [[туризм]].<ref name="Assessment1" /> Згідно з оцінкою 2007 року ріст ВВП мав від'ємний показник: −3,5 %, що було відображенням ослаблення тонганської економіки.<ref name="ЦРУ" />
=== Сільське господарство ===
[[Файл:Kiekie yams.jpg|thumb|left|Тонганці з вирощеним [[ямс]]ом.]]
Одним з важливих секторів економіки Тонга є [[сільське господарство]]. Однак в останні роки спостерігається зниження долі цього сектору в ВВП країни. Наприклад, в [[1994]]/[[1995]] роках доля сільського господарства в ВВП становила 34 %, а в [[2005]]/[[2006]] роках ця цифра впала до 25 %. Це викликано [[диверсифікація|диверсифікацією]] місцевої економіки, в результаті якої значно зросла роль сектору послуг. Основною ціллю даного процесу є розширення економічної бази Тонга з ціллю укріплення економіки на випадок майбутніх зовнішніх шоків.<ref name="Initial21">{{книга|автор= Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu|заголовок= The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under theUnited Nations Framework Convention on Climate Change|частина= Agriculture|посилання= http://unfccc.int/resource/docs/natc/tonnc1.pdf|сторінки= 21|рік= 2005}}</ref> Сільське господарство забезпечує країну продуктами харчування, робочими місцями, матеріалами для будівництва та промисловості, стимулює притік закордонної валюти.
Основними сільськогосподарськими культурами є [[кокосова пальма]] (з маслянистого [[ендосперм]]у горіхів цієї рослини виробляють [[копра|копру]]), [[банан]]и, [[ваніль]], [[кабачок|кабачки]], [[какао]], [[кава]], [[імбир садовий|імбир]], [[чорний перець]].
=== Рибальство ===
[[Риба]] — одна з національних коштовностей Тонга, яка відіграє дуже важливу роль в економіці і житті країни. Для внутрішнього ринку риба в основному виловлюється в межах рифів і лагун та служить основним джерелом білка для місцевого населення.<ref name="Bell1">{{книга|автор= Lui A.J. Bell, ‘Ulunga Fa’anunu and Taniela Koloa|заголовок= Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga
|частина= Summary|посилання= http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tonga/7.pdf|рік = 1994—1995}}</ref>
Країна має велику [[Виняткова економічна зона|виняткову економічну зону]], площа якої становить близько 700 тисяч км².<ref name="Bell1" /> Поповнення державного бюджету також здійснюється за рахунок видачі закордонним кораблям ліцензії на право вилову риби в цій економічній зоні, при цьому прибуток від ліцензування сильно залежить від погодних умов (здебільшого від [[Ель-Ніньйо]]). Основний інтерес для закордонних кораблів представляє [[тунець]].
В кінці [[1960-ті|1960-х]] років в Тонга почався комерційний вилов [[омар|лобстерів]], який щорічно становив близько 36 [[Тонна|метричних тонн]].<ref name="Bell1" /> Однак в останні роки відбулось зниження цієї цифри. Крім того, вирощуються різноманітні види морських [[молюск]]ів: частина з них йде для внутрішнього споживання, а [[раковина (молюски)|раковини]] використовуються для виготовлення сувенірів для туристів. Уряд країни робив спроби з розведення [[устриця|устриць]] і [[перл]]ів, однак ці експерименти були невдалі.<ref name="Bell1" /> Початок розведенню цих молюсків в країні був покладений на початку [[1960-ті|1960-х]] років, а в [[1975]] році урядом Тонга було створено експериментальне підприємство з вирощування устриць-крилаток ({{lang-la|Pteria penguin}}), які спеціально для цих цілей були завезені з [[Японія|Японії]]. В [[1993]] році на островах Вава'у вперше було створено ряд комерційних ферм з вирощування [[перл]]ів.<ref>{{стаття|автор= Antoine Teitelbaum and Poasi N. Fale.|title= Support for the Tongan pearl industry|url= http://www.spc.int/coastfish/news/POIB/18/POIB18_11_Teitelbaum.pdf|publisher= SPC Pearl Oyster Information Bulletin|year= November 2008|number= 18|peges= 11}}</ref>
=== Транспорт ===
[[Файл:Fua'amoto International Airport Entrance.jpg|thumb|Міжнародний аеропорт Фуаамоту]]
У [[2000]] році довжина шосейних доріг Тонга становила всього 680 км. З них 184 км були з твердим покриттям.<ref name="ЦРУ" /> В країні відсутній [[залізничний транспорт]].
В Тонга відсутні національні авіаперевізники: існуючі раніше місцеві авіакомпанії «''Peau Vavaʻu''» (була заснована в [[2004]] році, здійснювала внутрішні перельоти).<ref>{{cite web|url= http://web.archive.org/web/20070927023109/www.peauvavau.to/history.html|title= History of Peau Vava'u|publisher= Peau Vava'u Ltd|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> та «''Royal Tongan Airlines''» (була заснована в [[1985]] році, здійснювала внутрішні та міжнародні перельоти).<ref>{{cite web|url = http://web.archive.org/web/20040415145242/www.royaltonganairlines.com/about/about.html|title= Our Airline|publisher= Royal Tongan Airlines|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> припинили своє існування. В теперішній час основними міжнародними авіакомпаніями, які здійснюють польоти в країну, є «''Air Pacific''», «''Air New Zealand''», «Pacific Blue».<ref>{{cite web
| url = http://www.tongaairports.com/airlines.html
| title = Tonga Airlines
| publisher = Tonga Airports Limited
| accessdate = 2010-05-30
| deadurl = 404
}}{{ref-en}}</ref>, а між островами Тонга — «''Chathams Pacific''».<ref>{{cite web|url=http://www.tongaairports.com/domestic.html|title=Tonga Airlines|publisher=Tonga Airports Limited|accessdate=2010-05-30|deadurl=404}}{{ref-en}}</ref> Всього в [[2007]] році в країні діяло 6 [[аеропорт]]ів, але тільки один з них, Міжнародний аеропорт Фуаамоту, мав тверде покриття злітно-посадкової смуги.<ref name="ЦРУ" />
На більшості островів діє [[громадський транспорт]], є [[таксі]] (на номерних знаках — буква «T»).<ref>{{cite web|url=http://www.lonelyplanet.com/tonga/transport/getting-there-around|title=Tonga. Getting there & around|publisher=Lonely Planet Publications|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZebf45S|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Найбільший порт країни — [[Нукуалофа]].<ref name="ЦРУ" />
=== Зв'язок ===
[[Файл:TBCstudios.JPG|thumb|Будівля Телерадіокомісії Тонга]]
Преса Тонга представлена трьома щотижневими виданнями: газета «''Tonga Chronicle''» (''[[тонганська мова|тонг.]] {{unicode|Ko e Kalonikali Tonga}}'') належить уряду країни і публікується щоп'ятниці двома мовами — [[тонганська мова|тонганською]] та [[англійська мова|англійською]] (тираж газети [[тонганська мова|тонганською мовою]] становить коло 5 тисяч екземплярів, на англійській — 1,5 тисячі);<ref name="преса3">{{cite web|url= http://www.pressreference.com/Sw-Ur/Tonga.html|title= TONGA Press, Media, TV, Radio, Newspapers|publisher= Press Reference|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> «''Times of Tonga''» (''[[тонганська мова|тонг.]] {{unicode|Taimi o Tonga}}'') є приватною та видається в [[Окленд (Нова Зеландія)|Окленді]] ([[Нова Зеландія]]) двічі на тиждень з окремим випуском для островів Тонга (заснована в квітні [[1989]] року);<ref name="преса">{{cite web|url=http://timesoftonga.com//index.php?option=com_content&task=view&id=70&Itemid=88888889|title=About us|publisher=Times of Tonga|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZedIKXb|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> журнал «''Matangi Tonga''» також є приватним .<ref name="преса1">{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/country_profiles/1300742.stm|title=Country profile: Tonga|publisher=BBC|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZee8Pr9|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> В країні публікується ще кілька друкованих видань: «''Lao moe Hia''» (публікація судових справ; [[тонганська мова|тонганською мовою]]),<ref>{{cite web|url=http://www.tongatapu.net.to/tonga/news/laohia/laohia.htm|title=Lao moe Hia|publisher=Tonga on the 'NET|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZefc7Gl|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> «''Ko e Kele'a''» (політичні коментарі)<ref>{{cite web|url=http://www.tongatapu.net.to/tonga/news/media/kelea.html|title=Ko e Kele'a|publisher=Tonga on the 'NET|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZegFkw7|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> та кілька релігійних видань.<ref name="преса3" />
На островах працюють одна [[Амплітудна модуляція|AM]]-станція («''Radio Tonga 1''»)та чотири [[Частотна модуляція|FM]]-станції: «''Kool 90FM''» (належить урядовій Телерадіокомісії Тонга), «''Radio 2000''» (приватна радіостанція), 93FM (приватна релігійна), «''Radio Nuku'alofa''» (приватна).<ref name="преса1" /> У [[2004]] році в Тонга три компанії надавали телевізійні послуги: ''Телерадіокомісія Тонга'' ({{lang-en|Tonga Broadcasting Commission}}, урядова організація, якій належать канали «''Television Tonga''» та «''TV Tonga 2''»), «''Tonfon''» (платне кабельне телебачення), «''Friendly Island Broadcasting Network''» (приватна компанія, яка надавала послуги на Вава'у).<ref name="преса1" />
На островах доступні різноманітні телекомунікаційні послуги, в том числі, [[телефонія]] та [[Інтернет]]. У [[2007]] році в країні використовувалось більше 21 тисячі домашніх телефонів та 46 500 [[мобільний телефон|мобільних телефонів]]. Інтернетом користувались 8400 чоловік.<ref name="ЦРУ" />
=== Туризм ===
[[Файл:Neiafu.jpg|thumb|Місто [[Неіафу]].]]
Довгий час туристичний сектор економіки Тонга був відносно нерозвинений. Лиш у [[1966]] році урядом королівства зроблено перший вагомий крок на шляху до розвитку туризму — побудовано найбільший в країні готель ''«International Dateline Hotel»''.<ref>{{книга|автор= School of Travel Industry Management. University of Hawaii at Manoa|заголовок= Tourism Development In The Kingdom of Tonga|частина= Executiver Summary|посилання= http://www.tim.hawaii.edu/ctps/tonga1990_executivesummary.pdf|сторінки= 1}}</ref> Нині туризм відіграє вагому роль в економіці Тонги та є одним із головних джерел надходження іноземної валюти. У [[2004]] році країну відвідало 41 208 туристів, що майже на 10 тисяч більше, ніж в [[1999]] році: тоді країну відвідало 30 949 чоловік.<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/to/Stats/Tourism/tourind.htm|title= Number of Visitor (non resident) Arrivals|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> Країну здебільшого відвідують туристи з [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], [[Австралія|Австралії]] та [[США]].<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/to/Stats/Tourism/touresi.htm|title= Visitors by Country of Residence|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> У [[2003]] році основними цілями приїзду в Тонга було проведення на островах канікул/відпусток, а також відвідання друзів та родичів<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/to/Stats/Tourism/purposevi.htm|title= Visitors by purpose of visit|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>, а основними видами відпочинку для іноземців — [[дайвінг]], спортивне рибальство, культурний туризм, ходіння на яхті, [[серфінг]], [[кемпінг]].
Громадяни деяких держав, зокрема й колишніх республік [[СРСР]], — [[Росія|Росії]], [[Україна|України]], [[Латвія|Латвії]] й [[Литва|Литви]], не потребують отримання візи до в'їзду в країну. Як правило, вона видається безкоштовно в аеропорту при в'їзді в Королівство. Термін дії — 1 місяць. Обов'язковими умовами для її отримання є зворотній квиток та достатня кількість коштів для відпочинку в Тонга. Тим не менш, громадяни низки країн зобов'язані отримати візу до в'їзду в країну.<ref>{{cite web|url= http://www.tongaholiday.com/index.php?page_id=389|title= Visa|publisher= Tonga Visitors Bureau|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
=== Зовнішні економічні зв'язки ===
Основними статтями [[експорт]]у Тонга є [[сільське господарство|сільськогосподарська]] продукція (кабачки, риба, ваніль, коренеплоди). Країна залежить від [[імпорт]]у продовольчих товарів, продукції машинобудівництва і транспортних засобів, палива, хімічної продукції. Імпорт в декілька раз перевищує експорт. У [[2006]] році обсяг експорту склав $ 22 млн, а імпорту — $ 139 млн.<ref name="ЦРУ" />
Основними партнерами з імпорту в [[2007]] році були [[Фіджі]] (32 %), [[Нова Зеландія]] (27 %), [[США]] (9 %), [[Австралія]] (8 %), [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (5 %). Основні партнери з експорту — [[США]] (34 %), [[Японія]] (20 %), [[Південна Корея]] (10 %), [[Фіджі]] (6 %), [[Самоа]] (5 %).<ref name="ЦРУ" />
=== Грошова система та фінанси ===
[[Файл:Coin tonga.JPG|thumb|right||Грошова одиниця Королівства (''seniti taha'') ]]
[[Файл:Tonga 1 Pa'anga 1980 front.jpg|thumb|Тонганська монета 1980 року номіналом в 1 паанга]]
Грошова одиниця Тонга — [[тонганська паанга|паанга]], введена в обіг [[3 квітня]] [[1967]] року (до цього використовувався тонганський фунт). Сама по собі вона не є [[Конвертована валюта|конвертованою валютою]], а її курс прив'язаний до кошика валют, що складається з [[Австралійський долар|австралійського]], [[Новозеландський долар|новозеландського доларів]], [[долар США|долара США]] та [[Японська єна|японської єни]]. В обігу знаходяться 7 монет номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 сеніті, а також 7 банкнот номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 паанга.
За бюджетом на [[2007]]–[[2008]] рік (бюджетний рік триває з [[1 липня]] по [[30 червня]]) витрати становили 109,8 млн доларів США, а прибутки — 80,48 млн доларів США.<ref name="ЦРУ" /> Найбільшими статтями витратної частини бюджету є витрати на [[Житлово-комунальне господарство|ЖКГ]], економіку, [[Охорона здоров'я|охорону здоров'я]].<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/TO/stats/Economic/GFS/gfsexp.htm|title= Central Government Finance. Current Government Expenditure|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref> Серед прибутків найбільше значення мають надходження від податків, причому вирішальну роль грають [[непрямі податки]].<ref>{{cite web|url= http://www.spc.int/prism/Country/TO/stats/Economic/GFS/gfs.htm|title= Central Government Finance. Source of current revenue|publisher= Department of Statistics Tonga|accessdate= 30 травня 2010}}{{ref-en}}</ref>
Важливим джерелом поповнення бюджету країни є [[Поштова марка|поштові марки]], які викликають цікавість філателістів з усього світу.
Внутрішня банкова система Тонга представлена трьома закордонними (''Westpac Bank of Tonga, ANZ Bank, Malaysian Banking finance'') та одним місцевим банком (''Tonga Development Bank'').<ref>{{cite web|url=http://www.reservebank.to/banksssss.htm|title=Banks of Tonga|publisher=National Reserve Bank of Tonga|accessdate=2010-05-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeme49N|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Нагляд за цими банками виконує Національний резервний банк Тонга ({{lang-en|National Reserve Bank of Tonga}}), який є центральним банком країни.
== Культура ==
=== Спорт ===
[[Файл:Tonga rugby league 2.jpg|thumb|Національна збірна Тонги з [[регбіліг]] (у червоному)]]
[[Регбі]] — національний вид спорту на островах Тонга, а [[Збірна Тонги з регбі|національна збірна з регбі]] (''«'Ikale Tahi»'', або ''«Морські Орли»'') досить вдало виступає на міжнародній арені. Хоча вона і має скромніші результати, ніж команди з [[Самоа]] та [[Фіджі]], та країна чотири рази брала участь в [[Чемпіонат світу з регбі|Чемпіонаті світу з регбі]] (вперше взяла участь [[1987]] року). Найуспішнішим виступом національної збірної був виступ на чемпіонаті світу з регбі 2007 року, коли в перших двох матчах вона завдала поразки збірним [[збірна США з регбі|США]] з рахунком 25—15 та [[Збірна Самоа з регбі|Самоа]] з рахунком 19—15. Однак у двох наступних матчах збірна цілком прогнозовано поступилася [[Збірна Нової Зеландії з регбі|Новій Зеландії]] та [[Збірна Англії з регбі|Англії]], зайнявши в своїй групі 3-тє місце. Завдячуючи цьому успіху національна збірна Тонги автоматично пройшла кваліфікацію на участь у Чемпіонаті світу з регбі 2011 року, який відбудеться в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]].
[[Футбол]]ьна асоціація Тонги є членом [[ФІФА]] та [[Конфедерація футболу Океанії|Конфедерації футболу Океанії]] з [[1994]] року.<ref>{{cite web|url=http://www.fifa.com/associations/association=tga/index.html|title=Tonga|publisher=FIFA World Cup|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeoh9by|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.oceaniafootball.com/ofc/MemberAssociations/tabid/1016/OFC/MemberAssociations/tabid/187/MA/2988f5e8-679a-4f73-930b-e5de4d480b7e/MATitle/Tonga/Default.aspx|title=Tonga|publisher=Oceania Football Confederation|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZepmnzr|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Перший міжнародний матч за участю [[збірна Тонги з футболу|збірної Тонги]] з футболу відбувся [[29 серпня]] [[1979]] року, в якому Тонга програла збірній Таїті з рахунком 0:8.<ref name="Football">{{cite web|url=http://www.eloratings.net/Tonga.htm|title=World Football Elo Ratings: Tonga|publisher=Tonga Football|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZeqZC06|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Найбільшої поразки збірна Тонги зазнала від [[збірна Австралії з футболу|збірної Австралії]] [[9 квітня]] [[2001]] року, програвши з рахунком 0:22.<ref name="Football"/> Найбільшу перемогу збірна Тонги одержала над збірною Федеративних Штатів Мікронезії [[5 липня]] [[2003]] року на Південнотихоокеанських іграх в [[Фіджі]] з рахунком 7:0.<ref name="Football"/>
Національний олімпійський комітет країни було сформовано в [[1963]] році та офіційно визнано [[Міжнародний олімпійський комітет|МОК]] у [[1984]] році.<ref>{{cite web|url=http://www.olympic.org/uk/organisation/noc/noc_uk.asp?noc_initials=TGA|title=Tonga Sports Association and National Olympic Committee|publisher=Official site of the Olympic Movement|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZerCsWZ|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Вперше збірна Тонги взяла участь у [[літні Олімпійські ігри|літніх Олімпійських іграх]] в [[Літні Олімпійські ігри 1984|1984 року]] (проходили в місті [[Лос-Анджелес]]). Однак перша і поки єдина медаль (срібло) була завойована тільки [[1996]] року, в [[Літні Олімпійські ігри 1996|Атланті]], тонганським боксером [[Паеа Вольфграмм]]ом. У зв'язку з кліматичними умовами Тонга жодного разу не брала участі у [[Зимові Олімпійські ігри|зимових Олімпійських іграх]], хоча планувалось, що в 2010 році у [[Зимові Олімпійські ігри 2010|Олімпійських іграх]] у [[Ванкувер]]і ([[Канада]]) братиме участь тонганський [[санний спорт|саночник]], який проходив підготовку в [[Німеччина|Німеччині]].<ref>{{cite web|url=http://www.smh.com.au/news/sport/even-cooler-runnings-as-tonga-take-up-luge/2008/11/20/1226770644126.html|title=Even cooler runnings as Tonga take up luge|publisher=The Sydney Morning Herald|publication-date=November 21, 2008|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZes5BN1|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref> Однак йому не вдалось подолати кваліфікацію.<ref>{{cite web|url=http://www.radioaustralianews.net.au/stories/201002/2807009.htm?desktop|title=Tongan athlete narrowly misses out on Winter Olympics|publisher=Radio Australia News|publication-date=February 1, 2010|accessdate=2010-05-31|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZet9TmX|archivedate=2013-06-23}}{{ref-en}}</ref>
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19720822/legal/tonga Тонга] // {{Юридична енциклопедія|6}}
{{Commonscat|Tonga}}
* [http://www.palaceoffice.gov.to Офіційна сторінка монарха Тонга] {{ref-en}}
* [https://www.pmo.gov.to Офіційна сторінка уряду Тонга] {{ref-en}}
* [http://zbruc.eu/node/25061 Могутня морська імперія Тонга // Zbruch, 29.07.2014]
{{Океанія}}
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Країни Австралії і Океанії]]
[[Категорія:Тонга| ]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Королівства]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
| |||