Rutan Voyager: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м →Льотні характеристики: replaced: км/ч → км/год (2) |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 14:
}}
[[Файл:Voyager Aircraft.JPG|thumb|right|Voyager на виставці в [[Національний музей авіації і космонавтики|Національному аерокосмічному музеї]]]]
'''Вояджер, модель 76''' ({{lang-en|Voyager}} - мандрівник) — перший [[літак]], який здійснив безпосадковий [[Навколосвітня подорож|навколосвітній]] політ без дозаправки. Літак пілотувався Діком Рутаном ({{lang-en|Dick Rutan}}) і Джеаною Єґер ({{lang-en|Jeana Yeager}}). Вояджер злетів з 4600-метрової смуги [[Едвардс (авіабаза)|авіабази Едвардс]] в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]] [[14 грудня]] [[1986]] року й успішно приземлився на ній же за 9 днів, 3 хвилини і 44 секунди [[23 грудня]]. Під час польоту літак здолав 42432 км ([[Міжнародна авіаційна федерація|МАФ]] зарахувала дистанцію 40212 км)<ref>{{cite web|url=http://records.fai.org/general_aviation/aircraft.asp?id=2696|title=Official FAI database|accessdate=2007-09-05|
== Проект та розробка ==
Рядок 20:
Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата [[Берт Рутан|Берта Рутана]], під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]], Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» ({{lang-en|Voyager Aircraft}}).
Планер літака виготовлений значною мірою із [[скловолокно|скловолокна]], [[вуглеволокно|вуглеволокна]] та [[Кевлар]]у, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.<ref name="NASM">[http://www.nasm.si.edu/collections/artifact.cfm?id=A19880548000 Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum]</ref> Літак мав [[аеродинамічна якість|аеродинамічну якість]] близько 27.<ref>David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," ''Popular Mechanics'', Feb. 2005 ([http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 web version] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061211202755/http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 |date=11 грудень 2006 }})</ref>
Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням [[Continental O-200|Teledyne Continental IOL-200]], був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням [[Continental O-240|Teledyne Continental O-240]], призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.
| |||