Єдиний міграційний простір: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tohaomg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 147:
В 1985 році п'ять країн-членів [[Європейська економічна спільнота|Європейської економічної спільноти]] підписали [[Шенгенська угода|Шенгенську угоду]] щодо поступового скасування прикордонних перевірок між цими країнами. Ця угода та мплементаційна конвенція 1990 року заклали фундамент [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]]. Після імплементації цієї угоди в 1995 році, до 1997 року всі [[Список країн Європейського Союзу|країни Європейського Союзу]], окрім Ірландії та Великої Британії, ратифікували угоду. [[Амстердамський договір]], чернетка якого була складена того ж року, зробив Шенгенську угоду частиною законодавства Європейського Союзу, при цьому вказуючи що Ірландія та Велика Британія є виключенням і вони можуть продовжувати систематичні паспортні та міграційні перевірки на своїх кордонах. Формулювання договору робить Ірландію виключенням тільки за умови збереження Єдиного міграційного простору.
Уряд Великої Британії завжди відмовлявся послаблювати прикордонний контроль, оскільки будучи [[Острівна держава|островною державою]], Велика Британія має кращі можливості для проведення міграційних перевірок, ніж континентальна частина Європи з "громіздкими та ненадійними" сухопутними кордонами. Хоч Ірландія так і не приєдналась до Шенгенської угоди щоб зберегти відкритий кордон із Північною Ірландією, вона завжди розглядала Шенгенську угоду набагато менш категорично. При цьому Ірландія в 1997 році внесла зміни до Закону про іноземців, щоб дозволити прикордонні та міграційні перевірки для осіб, які прибувають з території Великої Британії.
== Вимоги до [[посвідчення]] особи ==
| |||