Ступені православного чернецтва: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 25:
'''Інок (черниця)''' (словотворча калька, аналогічна {{lang-grc|μοναχός}}, утворена від давньоруського «инъ» — один) — давньоруська назва ченця, інакше монаха.
 
Але ж, етиомологія церковного терміну  '''«Чернець»Інок''' (чол.) / '''ЧорницяІнокиня''' (жін.)»  веде до латинського терміну '''innocere''', де «'''in-'''» - префікс, а корінь '''«- nocere»''' = страждання, біль, зло. Узагальнено, '''«чернецьІнок»''' означає '''«невинний / безневинна»''', у всіх сенсах цього слова, що стосуються душі і тіла чернеця'''інока/ чорниціінокині''', у т.ч. «незайманий / незаймана». '''Монахами / Монашками''' їм ще треба було стати. Ні про яке «'''давньоруське'''» походження терміна «'''чернецьінок'''» мови не може йти хоча б тому, що в момент виникнення терміна «чернець'''інок / інокиня'''» ніякої "давньоруської" мови не існувало, у той час як Християнство на території Київської держави користувалося '''церковнословянщиноюцерковнослов'янщиною'''.
 
В сучасних православних чоловічих монастирях іноком називають не ченця у власному розумінні, але рясофорного (грец. «носить рясу») монаха — до постригу його в «малу схиму» (обумовлену остаточним прийняттям чернечих обітниць і нареченням нового імені). Інок — як би «початківець монах».