Вікіпедія

Тернопільська область: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування 46.133.66.206 (обговорення) до зробленого G.Tuono
Мітка: Відкіт
Рядок 191:
Станом на 1 січня 2015 до складу Тернопільської єпархії УПЦ КП входило 345 парафій у 16 благочиннях по адміністративних районах області, зареєстровано 3 монастирі. Загальна кількість священнослужителів&nbsp;— 259.<ref>[http://cerkva.te.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=95&Itemid=33 Історія Тернопільської єпархії] // Сайт Тернопільської єпархії УПЦ КП.</ref>
 
На території Тернопільської області діють 6 єпархій різних конфесій: [[Бучацька єпархія УГКЦ]], [[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ]], [[Тернопільська єпархія УАПЦ]], [[Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ КП]], [[Тернопільсько-Кременецька єпархія УПЦ КП|Тернопільсько-Крем'янецька єпархія УПЦ КП]], [[Тернопільська єпархія УПЦ]]<ref>''о. Говера Й.'' Єпархії на Тернопільщині // {{ТЕС|1|566}}.</ref>. Історично зумовлено поділ області за традиційною приналежністю до православних та католицьких християнських конфесій: [[Кременецький район|Крем'янецький]], [[Шумський район|Шумський]], [[Лановецький район|Лановецький]] та північна частина [[Збаразький район|Збаразького району]] є переважно православними, тоді як решта районів&nbsp;— [[Греко-католицизм|греко-католицькими]] та [[Римо-католицтво|римо-католицькими]]. Поділ збігається з [[Російська імперія|російсько]]-[[Австро-Угорщина|австрійським]] кордоном 1793—1914 років, позаяк греко-католицька церква в Російській імперії була офіційно заборонена з 1838 року, на Волині і Правобережжі всі унійні церкви було частково добровільно ,частково насильно переведено в православ'я<ref>''Парадуха В.&nbsp;А.&nbsp;'' Навернення уніатів на православ'я на Правобережній Україні наприкінці XVIII&nbsp;ст. / В.&nbsp;А.&nbsp;Парадуха // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету.&nbsp;— Луцьк, 2001.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С.&nbsp;55-59.<br/>''Білик В.&nbsp;А.'' Вклад василіан у розвиток культури Волині кінця XVIII—I третини XIX століття / В.&nbsp;А.&nbsp;Білик // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: Історичні науки.&nbsp;— Луцьк, 2008.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С.&nbsp;5-8.</ref>.
 
З Тернопільщиною пов'язане походження визначних релігійних діячів [[Йосип Сліпий|Йосипа Сліпого]], [[Любомир Гузар|Любомира Гузара]]<ref>[http://www.svoboda.te.ua/sotsium/lyubomir-guzar-moe-velike-bazhannya-buti-lyudinoyu.html Любомир ГУЗАР: «Моє велике бажання&nbsp;— бути людиною» // Газета «Свобода»]</ref> та папи [[Іван-Павло II|Івана Павла II]]<ref>''Витвицький І.'' Український родовід папи Івана Павла II // Тернопілля'96: Регіональний річник.&nbsp;— Тернопіль, 1996.&nbsp;— С.&nbsp;214.</ref>. З уродженців краю в УГКЦ [[Беатифікація|беатифіковані]]: єпископи [[Никита Будка]]<ref>''Гудеш Т.'' Святі посеред нас // Українське слово.&nbsp;— 2001.&nbsp;— 27 червня&nbsp;— 4 лип.&nbsp;— С.&nbsp;10.</ref> і [[Григорій Хомишин]], отці [[Микола Конрад]], [[Микола Цегельський]], [[Віталій Байрак]], [[Яким Сеньківський]] (обидва&nbsp;— [[ЧСВВ]]), [[Зиновій Ковалик]] ([[ЧНІ]]). У православній церкві одним із найшанованіших є преподобний [[Йов Почаївський]]<ref>[http://www.pravoslavia.volyn.ua/novyny/novyna/?newsid=30&dest=printer ''Гнатюк А., Гребеняк В.'' Волинь під покровом святих // Волинські єпархіальні відомості&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;10 (11)]</ref>. Серед [[Монастирі Тернопільської області|40 нині діючих монастирів]]&nbsp;— чоловічий студитський [[Колодіївський монастир|Теодора Студита в Колодіївці]] (1995&nbsp;р., перенесений з Риму, ігумен&nbsp;— [[Планчак Григорій|Григорій Планчак]]), відомий оздоровленнями й [[екзорцизм]]ом<ref>''Шевчук Н.'' Страх і блаженство колодіївської молитви. // [[Вільне життя плюс]].&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;51 (7 лип.).<br/>[http://monks.ugcc.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=36&Itemid=40 ''о. Тарас Гавришко.'' Монаша спільнота Свято-Теодорівського монастиря (с. Колодіївка) // Монастирі Української Греко-католицької церкви. Довідник]</ref>, а також як єдиний осередок [[Глаголиця|«глаголяшів»]] в Україні<ref>''Біленька-Свистович Л.&nbsp;, Рибак Н.'' Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів.&nbsp;— К.: Криниця, 2000.&nbsp;— С.&nbsp;36.</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тернопільська_область