Франко-індіанська війна: відмінності між версіями

Французьке населення налічувало понад 75 тис. осіб і значною мірою зосереджувалося вздовж [[Річка Святого Лаврентія|річки Святого Лаврентія]] та частково в [[Акаді]] (сучасний [[Нью-Брансвік]]), Іль Роялі (сучасний [[Кейп-Бретон (острів)|Кейп-Бретон]]) та [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]]. Королівство Франція претендувало на басейн річки Міссісіпі, але майже не доклало зусиль до спорудження поселень. Зате там діяли сотні торгівцівторговців хутром, що вели співпрацю з місцевими племенами та часто одружувалися з індіанськими жінками.<ref>John Powell, ''Encyclopedia of North American immigration'' (2005) p. 204</ref>

Британські колонії населяло півтора мільйона чоловік, поселення простягалися вздовж східного узбережжя континенту від провінції Джорджія на сході до [[Нова Шотландія|Нової Шотландії]] та колонії Ньюфаундленд на півночі.<ref>Francis D. Cogliano, ''Revolutionary America, 1763—1815: A Political History'' (2008) p 32</ref> Багато старих колоній мали територіальні претензії на території, що вільно простягалися далеко на захід, адже на момент надання їм провінційних статутів межа протяжності конитетнуконтиненту не була відома. Так як основні колонії розміщувалися вздовж узбережжя, їх населення стрімко зростало. Нова Шотландія, відібрана у Королівства Франція 1713 року до сих пір має значну частку франкомовного населення. Крім того, Королівство Великої Британії претендувала на [[Земля Руперта|Землю Руперта]], де підрозділи [[Компанія Гудзонової затоки|Компанії Гудзонової затоки]] скуповували хутро в місцевого населення.