Підзамче (станція): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MSha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 10:
| тип = проміжна
| зображення = Львів Підзамче.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| розташування = {{
| адреса = [[Львів]], вул. Огіркова, 1
| координати =
Рядок 29:
| відкрито = {{Дата з віком|1869}}
| закрито =
| перебудовано = [[1908]]
| електрифіковано = [[1966]]
| колишні_назви =
| архітектор =
| стиль = [[неоренесанс]]
| поверхів = 2
Рядок 53:
{{Львів — Красне}}
{{Львів — Ківерці}}
'''Підза́мче''' (також відома, як '''Львів-Підзамче''') — вузлова [[залізнична станція]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]] у [[Львів|Львові]], у місцевості [[Підзамче (Львів)|Підзамче]] ([[Шевченківський район (Львів)|Шевченківський район]] [[Львів|Львова]]), на лініях [[Львів (станція)|Львів]] — [[Сокаль]] і [[Львів]] — [[Красне (станція)|Красне]] ([[Львів]] — [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]/[[Львів]] — [[Броди (станція)|Броди]]).
Розташована на висоті 264,88 метрів над рівнем моря, на відстані 7 км від [[Головний залізничний вокзал (Львів)|головного залізничного вокзалу]] Львова.
Станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку [[Здолбунів|Здолбунова]], [[Червоноград]]а,
На станції
== Історія ==
Рядок 70 ⟶ 68:
Регулярний рух потягів у напрямку [[Броди|Бродів]], [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочева]] та кордону з [[Російська імперія|Російською імперією]] розпочався [[12 липня]] [[1869]] року<ref>{{книга |автор = Котлобулатова І.|частина = [[Енциклопедія Львова]]|заголовок = Залізничні вокзали|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2008|том = 2|сторінки = 381-382|сторінок = 608|серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = }}</ref>.
Від [[1870]] року розпочався рух у напрямку [[Тернопіль (станція)|Тернополя]], а у [[1871]] році розпочався рух потягів до [[Підволочиськ (станція)|Підволочиська]]. [[1897]] року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. [[1907]] року відбулося капітальне розширення станції за проектом тодішнього директора залізниці у Львові
З [[1909]] року потяги почали курсувати також у напрямку [[Підгайці]]в через [[Перемишляни]] та [[Бережани]], пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року гітлерівці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії [[Російська колія|1520 мм]]. Залізнична лінія, яка раніше йшла до [[Підгайці]]в, нині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється.
Рядок 78 ⟶ 75:
Під час [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни 1918—1919 років]] навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Його відбудова завершилася лише у [[1947]] році. Подальші перебудови у [[1950-ті|1950-х]] і [[2000-ні|2000-х]] роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старого будинку вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче<ref name="З минулого станції Підзамче"/>.
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Підзамче 2.jpg|Вокзал на листівці [[1912]] року
Файл:Львів. Станція Підзамче.jpg|
</gallery>
У [[1966]] році станцію [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]] [[Змінний струм|змінним струмом]] у складі ділянки [[Львів (станція)|Львів]] — [[Красне (станція)|Красне]].
Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців [[Бессарабія|Бессарабії]] та [[Буковина|Буковини]] — жертв [[
За радянських часів частина пасажирських потягів далекого і міжобласного сполучення мала зупинку на Підзамчому. Поступово від цієї практики у
У [[2009]] — [[2010]] роках станція була одним з кінцевих пунктів слідування [[Львівський міський рейковий автобус|міського рейкового автобуса]]. Запроваджено рух міського потягу у [[Грудень |грудні]] [[2009]] року за маршрутом [[Сихів (станція)|Сихів]] — [[Підзамче (Львів)|Підзамче]]<ref>[http://www.vox-populi.com.ua/storinka-avtora/spicer-vasil Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990–1994 рр. Запуск рейкового автобуса]</ref>. Міський рейковий автобус курсував до [[2010]] року, коли його було знято через нерентабельність.
Рядок 89:
До практики зупинки на Підзамчому швидких поїздів вирішили повернути 2016 року. За ініціативою Громадського активіста та діяча Ємельянова Олександр Васильовича з 2015 року почалася знову епоха відродження вокзалу Підзамче. Були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок потягів далекого сполучення на Підзамче, що продовжується і по цей час.
[[10 липня]] [[2016]] року
== Пасажирське сполучення ==
На даний час станція обслуговує пасажирські і приміські поїзди. Поблизу станції є зупинка громадського транспорту, зокрема [[Львівський трамвай|трамваю]] № 5, 6 та [[Львівський автобус|маршрутних автобусів]] № 5А, 20, тому призначення нової зупинки для пасажирських потягів дозволяє зробити подорожі комфортнішими.
З метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникають у зв'язку з проведенням реконструкції [[Двірцева площа (Львів)|Двірцевої площі]] перед вокзалом [[Львів (станція)|станції Львів]] та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських потягів здійснють зупинку на станції Підзамче<ref>[http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2019/march/1802/ У зв'язку з реконструкцією Двірцевої площі у Львові кілька пасажирських потягів робитимуть додаткову зупинку на станції Підзамче] // ''Львівська залізниця'', 2019-03-22</ref>. Зокрема, з [[31 березня]] [[2019]] року на станції Підзамче зупиняються такі пасажирські потяги далекого і [[Регіональний поїзд|регіонального]] сполучення:
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
▲! colspan=3 | Пасажирські потяги далекого сполучення
! |№
! |Періодичність курсування
|-
|12/11<br/>«[[Західний експрес (потяг Львів — Одеса)|Західний експрес]]»
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Одеса-Головна|Одеса]]
▲!Маршрут слідування
|Щоденно
|-▼
|42/41
|[[Трускавець (станція)|Трускавець]] — [[Дніпро-Головний|Дніпро]]
|Щоденно
|-
|70/69
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]
|Щоденно
|-
|92/91<br/>«[[Львів (потяг)|Львів]]»
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Київ-Пасажирський|Київ]]
|Щоденно
|-
|110/109
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Херсон (станція)|Херсон]]
|Щоденно
|-
Рядок 111 ⟶ 126:
|[[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Львів (станція)|Львів]]
|Через день
|-
|120/119
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]
|Щоденно
|-
|134/133
|[[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]] — [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]
|Щоденно
|-
|142/141
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Бахмут (станція)|Бахмут]]
|Щоденно
|-
Рядок 121 ⟶ 144:
|-
|743/744<br/>«[[Інтерсіті+]]»
|[[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]], [[Київ-Пасажирський|Київ]] — [[Львів (станція)|Львів]]
|Щоденно
▲|}
|-
{{color|white|'''Регіональні потяги'''}}
!Маршрут слідування▼
|-
|804/803
Рядок 139 ⟶ 156:
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Рівне (станція)|Рівне]]
|Щоденно, крім суботи
▲|-
|}
'''ПРИМІСЬКІ
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
▲'''ПРИМІСЬКІ ПОЇЗДИ''' курсують до Тернополя, Золочева, Здолбунова, Рівного, Красного, Ковеля (через Червоноград), Сапіжанки, Стоянова, Луцька, Ківерців, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою станцією.
|+
|+
▲! colspan=3 | Пасажирські потяги приміського сполучення
▲|-
! |Зупинки на станціях
▲!Кількість пар
|-
|[[Львів
|4 пари
|{{ст.|Підбірці}},
|-
|[[Львів (станція)|Львів]] — [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]
|2 пари
|{{ст.|Підбірці}},
|-
|[[Львів
|4 пари
|{{ст.|Красне}},
|-
|{{ст.|Львів}} —
|1 пара по
|{{ст.|Підбірці}},
|-
|{{ст.|Львів}} —
|2 пари
|{{ст.|Дубляни}},
|-
|[[Львів
|1 пара
|{{ст.|Сапіжанка}},
|-
|{{ст.|Львів}} —
|1 пара
|{{ст.|Дубляни}},
|-
|{{ст.|Львів}} —
|1 пара
|Зупинки
|}
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights=150px>
Файл:Підзамче
▲Файл:Львів. Станція Підзамче.jpg|Пам'ятна табличка жертвам комуністичного терору на фасаді вокзалу
▲Файл:Pidzamche railway st., L'viv.JPG|Сьогодення станції Підзамче
</gallery>
== Відомі люди ==
* [[Васькало Роман Вікторович]] — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на Підзамчому колійником.
== Примітки ==
Рядок 198 ⟶ 212:
== Посилання ==
* [https://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/6830-Podzamche.html Станція Підзамче на сайті tochka-na-karte]
* [http://railway.lviv.ua/schedule/ Розклад руху приміських поїздів. Офіційний сайт Львівської залізниці]
* [https://tokatema.ru/ст-подзамче/ Станція Підзамче]
* [
{{Портал|Львів}}
{{Транспорт Львова}}
Рядок 212 ⟶ 228:
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]]
[[Категорія:1859 у Львові]]
{{
|