Відкрити головне меню

Зміни

м
[[2 березня]] [[1918]] року в Українській Народній Республіці було видано Закон «Про громадянство Української Народної Республіки», відповідно до якого громадянином УНР ставала кожна особа, яка народилася в Україні й була зв'язана з нею постійним місцем перебування і яка отримає про це грамоту від уряду УНР. Уряд міг надати громадянство також особам, ненародженим в Україні, після трирічного їх перебування в УНР. Подвійного громадянства в УНР недопускалося<ref name=":1">{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/30831705|title=Ent︠s︡yklopedii︠a︡ ukraïnoznavstva|last=1900-|first=Kubiĭovych, Volodymyr,|last2=1900-|first2=Кубійович, Володимир,|last3=Lʹvovi.|first3=Naukove tovarystvo imeni T. Shevchenka u|last4=Львові.|first4=Наукове товариство імені Т. Шевченка у|date=1993-<2003>|publisher=Naukove t-vo im. T. Shevchenka u Lʹvovi|location=Lʹviv|isbn=5770740485|oclc=30831705}}</ref>.
 
[[4 березня]] [[1918]] року було прийнято закон "Про реєстрацію громадянства Української Народної Республіки". Згідно до нього усі питання про надання громадянства УНР належали до компетенції Міністерства внутрішніх справ. Належність до громадянства УНР мала реєструватися волосними і міськими управами протягом одного місяця з дня проголошення. У актах і книгах мали фіксуватись як надання громадянства, такі його позбавлення. Для одержання свідоцтва про громадянство УНР потрібно було протягом трьох місяців (до травня 1918&nbsp;р.) урочисто присягнути на вірність Укра-їніУкраїні. Той з її мешканців, хто не хотів бути громадянином УНР, повинен був у такий же термін подати про це заяву за місцем перебування відповідному комісарові із зазначенням, до громадян якої держави він належатиме (бажаючі відмовитися від громадянства УНР також подавали про це заяву).
 
=== Українська держава ===
8263

редагування