Вікіпедія

Націоналізація ПриватБанку: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Коректура, оформлення цитат
AquatoR (обговорення | внесок)
5223 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 286:
Фактично націоналізація банку може пройти у двох формах: добровільна і примусова. У випадку добровільної націоналізації банку акціонери повинні провести збори, на яких приймається рішення про капіталізацію за рахунок держави. Сама ж капіталізація буде проведена шляхом придбання акцій банку в обмін на випущені державою [[Державна облігація|ОВДП]]. Уряд натомість отримує у власність 75 % + 1 акцію банку, але перед цим його капітал повинен бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Також в капітал повинні бути переведені депозити власників понад 10 % акцій банку, членів правління, наглядової ради і ревізійної комісії. У випадку з примусовим варіантом націоналізації в банк повинна бути введена [[Тимчасова адміністрація (банківська діяльність)|тимчасова адміністрація]] з подальшим входженням держави в капітал.
 
=== Результати банківської реформи 2014—1916  рр. ===
Доцент [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Каліфорнійського університету в Берклі]], співзасновник та член редколегії проекту VoxUkraine Юрій Городніченко в інтерв'ю Lb.ua<ref name="городніченко"> [https://ukr.lb.ua/economics/2017/06/07/368398_gorodnichenko_tsina_zvolikannya_z.html Городниченко: Ціна зволікання з націоналізацією «ПриватБанку»&nbsp;— мільярди гривень]Lb.ua, 07.06.2017</ref>:<blockquote>Наша банківська система працювала проти принципів банкінгу. Банк має диверсифікувати ризики, коли збирає депозити. Переважна більшість наших банків робили абсолютно протилежне: вони ризики концентрували. Тому коли настала криза, ці концентровані ризики «вибухнули».</blockquote>[[Файл:Очищення банківського сектору.png|thumb|300px|Очищення банківського сектору]]
 
Рядок 357:
 
=== Заходи із оздоровлення банку ===
Артем Ситник, директор [[Національне антикорупційне бюро України|Національного Антикорупційного Бюро]] в інтерв'ю Zn.ua<ref name="спецсуд"> [https://zn.ua/internal/artem-sytnik-bez-specsuda-antikorrupcionnaya-reforma-zaydet-v-tupik-259504_.html Артем Сытник: «Без спецсуда антикоррупционная реформа зайдет в тупик»]zn.ua, 09.09.2017</ref>:<blockquote>Починаючи з 2014 р, проблеми почалися у всієї банківської системи, в тому числі і у [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]]. У 2016 році була констатована проблемність його кредитного портфеля, була проведена інспекційна перевірка, складено довідку за її результатами, де вказувалися існуючі проблеми не тільки з кредитним портфелем, а й в інших сферах діяльності. Саме з цього моменту почалися переговори з топ-менеджментом, власниками [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]], з тим, щоб ці проблеми усунути, замінити існуючі застави реальними, щоб вносити в статутний капітал банку майно, яке раніше передавалося в заставу. Можливо, підтверджень у відкритому доступі ви не знайдете, але ця робота велася, і деякі зобов'язання виконувалися. Є ще банківська таємниця і таємниця слідства.</blockquote>Заступник Голови Національного Банку Катерина Рожкова в інтерв'ю finbalance.com.ua<ref name="финбаланс1"> [http://finbalance.com.ua/news/Rozhkova-eks-aktsioneri-Privatu-kupuvali-aktivi-za-kordonom-za-rakhunok-depozitiv-ukrantsiv НБУ: ЕКС-АКЦІОНЕРИ «ПРИВАТУ» КУПУВАЛИ АКТИВИ ЗА КОРДОНОМ ЗА РАХУНОК ДЕПОЗИТІВ УКРАЇНЦІВ]finbalance.com.ua, 21.06.2017</ref>:<blockquote>Бурхливий розвиток [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] і зростання його кредитного портфелю почалися десь з 2007—2008 року. Спочатку кошти вкладалися в активив Україні. Всі ми ці бізнеси добре знаємо. Також купували нові бізнеси, в які [[Група «Приват»|група „Приват“«Приват»]] входила як учасник, і вони теж потребували кредитування. Крім того, не секрет, що колишні акціонери банку мають багато бізнесів у різних країнах світу, мають маєтки, яхти, літаки і&nbsp;т.&nbsp;д. Вони теж купувалися за депозити українців, які були виведені через кіпрську філію [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]]. Все це, можливо, і працювало б, але до банку було ставлення не як до банку, а як до інструменту. Звідси й проблеми.</blockquote>Ігор Коломойський в інтерв'ю Lb.ua<ref name="кононенко"> [https://lb.ua/news/2015/12/03/322600_igor_kolomoyskiy_ya_gotov_tomu.html Игорь Коломойский: «Я не готов к тому, чтобы мне сказали правила и я стал по ним жить, а Кононенко&nbsp;— нет»]Lb.ua, 03.12.2015</ref> на запитання журналіста «чи був [[«ПриватБанк»]] предметом шантажу влади з його сторони» відповів:<blockquote>Це навіть безглуздо обговорювати. У мене не було таких намірів ні при Кучмі, ні при Ющенку, ні за Януковича. [[«ПриватБанк»]]&nbsp;— це 40&nbsp;% ринку. Величезна кількість вкладників. Чи я псих, терорист, який бере в заручники всіх своїх вкладників? Люди в банку тримають гроші, які завтра можуть їм знадобитися на операцію, на придбання продуктів, на щось інше. А ви пропонуєте в заручники їх взяти? Це ж тероризм!</blockquote>У квітні 2014 року міжнародне рейтингове агентство [[Moody's]] Investors Service знизило рейтинги [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] та 11 інших українських банків<ref name="муди"> [https://www.moodys.com/research/Moodys-takes-rating-actions-on-12-Ukrainian-banks-and-one--PR_294399 Rating Action: Moody's takes rating actions on 12 Ukrainian banks and one leasing company]moodys.com, 09.04.2014</ref>. У серпні 2014 року рейтингове агентство [[Standard & Poor's]] підтвердило довгострокові та короткострокові кредитні рейтинги контрагента [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] за шкалою CCC / C<ref name="униан"> [https://economics.unian.ua/finance/725850-moodys-znizilo-reytingi-11-ukrajinskih-bankiv-prognoz-negativniy.html Moody's знизило рейтинги 11 українських банків. Прогноз&nbsp;— негативний]economics.unian.ua, 10.12.2012</ref>. Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's знизило рейтинги [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] з CC/C до SD через укладення угоди про реструктуризацію боргу (випущених єврооблігацій). 13 листопада [[«ПриватБанк»]] підписав угоду з кредиторами про реструктуризацію двох випусків цінних паперів&nbsp;— субординованих облігацій обсягом $150&nbsp;млн з початковим терміном погашення в лютому 2016 і пріоритетних незабезпечених облігацій на суму $200&nbsp;млн з початковим терміном погашення у вересні 2015. «Ми розглядаємо реструктуризацію цих випусків як пропозицію про обмін цінних паперів, зроблений в стресовій фінансовій ситуації, і вважаємо, що це рівнозначно вибірковому дефолту за зобов'язаннями банку»,&nbsp;— відзначає [[Standard & Poor's|S&P]]. Агентство планує вжити рейтингових дій відносно [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] в найближчі кілька днів, слідом за проведенням аналізу кредитоспроможності банку після завершення реструктуризації боргу<ref name="коломойского"> [https://www.epravda.com.ua/news/2015/12/7/571148/ S&P знизило рейтинги банку Коломойського]epravda.com.ua, 07.12.2015</ref> .
 
Відповідно до звітності [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]], на яку посилаються експерти агентства [[Fitch Ratings|Fitch]], непрацюючі кредити фінустанови (з прострочкою понад 90 днів) на кінець першого півріччя складали 8&nbsp;% валових кредитів, що істотно нижче середнього показника по банківській системі України. Як зазначається, це стало результатом у тому числі [[Анексія Криму Росією (2014)|регулярних списань і переведення ризиків по Криму]] (в 4 кв. 2014 року) в неконсолідовану структуру під контролем акціонерів банку. Водночас знецінені на індивідуальній основі, ще не прострочені, кредити залишалися на помітному рівні в 28&nbsp;% всіх кредитів в період з кінця 2014 р по кінець першої половини 2015 року. Покриття непрацюючих і знецінених на індивідуальній основі кредитів резервами знаходилося на низькому рівні в 32&nbsp;% в кінці першої половини 2015.
Рядок 400:
[[Файл:Аудиторський звіт – цитати3.png|thumb|300px|Аудиторський звіт&nbsp;— цитати]]
 
Заступник Голови Національного Банку Катерина Рожкова в інтерв'ю finbalance.com.ua<ref name="финбаланс4"> [http://finbalance.com.ua/news/Rozhkova-Kolomoyskiy-oskarzhu-v-sudi-natsionalizatsiyu-Privatbanku РОЖКОВА: КОЛОМОЙСЬКИЙ ОСКАРЖУЄ В СУДІ НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ ПРИВАТБАНКУ]finbalance.com.ua, 22.06.2017</ref> зазначала:<blockquote>…У багатьох банків є забагато інсайдерських кредитів. Вони мають трирічні програми погашення цих позик та приведення портфелю у відповідність до нормативів. Якщо ці кредити адекватно забезпечені, обслуговуються за ринковими ставками, числяться на операційних компаніях, які ведуть активну роботу, тоді для позичальників не проблема перекредитуватися в іншому банку чи за певний час погасити боргові зобов'язання. Що маємо у [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]]? Реструктуризація кредитного портфелю&nbsp;— яка була проведена восени на розсуд екс-власників і про яку пан [[Ігор Коломойський|пан Коломойський]] писав, що це нібито за моїм (Рожкової) керівництвом&nbsp;— включала конвертацію в основному валютних кредитів у гривневі під неринкову ставку 10,5&nbsp;% з погашенняму 2024—2025 роках (причому погашення&nbsp;— переважно в кінці терміну). Адекватного забезпечення під кредити немає. Позики&nbsp;— здебільшого на фіктивних компаніях. Беззаставне кредитування позичальників, які не мають джерел погашення кредитів, зрештою стало причиною дефіциту капіталу в банку, визнання його неплатоспроможним та націоналізації. До речі, навіть структура кредитного портфелю [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] свідчить що він фінансував галузі, де мають бізнес-інтереси екс-власники: нафтоторгівля, феросплави, сільське господарство, курортний бізнес тощо.</blockquote>І журналісти<ref name="ютуб"> [https://www.youtube.com/watch?v=GcrVbhLDSkI „Схеми“«Схеми»: перед націоналізацією з [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] вивели десятки мільярдів гривень на фірми-бульбашки]Радіо Свобода онлайн, 11.05.2017</ref>, і нове керівництво [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]]<ref name="генпрокуратура" /> говорять про те, що новими позичальниками стали фіктивні компанії. А старі кредити, які видавалися на інші компанії, були погашені, і претензій за цими активами пред'являти виявилося вже нікому. При цьому близько 20&nbsp;% (41&nbsp;млрд грн) кредитів видано підприємствам, які торгують нафтопродуктами, 18&nbsp;% (35,8&nbsp;млрд грн) компаніям, що працюють з феросплавами, 12&nbsp;% (24,8&nbsp;млрд грн)&nbsp;— підприємствам промислової хімії, 6&nbsp;% (12,7&nbsp;млрд грн)&nbsp;— авіакомпаніям, 1&nbsp;% (2,7&nbsp;млрд грн)&nbsp;— кредити підприємствам сфери туризму і футбольним клубам.
 
[[Файл:Концентрація клієнтського портфеля 31 грудня 2016.png|thumb|Концентрація клієнтського портфеля 31 грудня 2016]]
Рядок 406:
 
{| class="standart" style="text-align:left"
|+Кредитний портфель „ПриватБанку“«ПриватБанку», млрд грн за даними балансу<ref name="шлапак"> [https://finclub.net/ua/analytics/shlapak-rozkryv-chornyi-iashchyk-pryvatbanku.html Шлапак розкрив „чорний«чорний ящик“ящик» ПриватБанку]finbalance.com.ua, 04.08.2017</ref>
|-
! Cтаття !! на 16.12.2016&nbsp;р. !! на 01.01.2017&nbsp;р. !! на 01.07.2017&nbsp;р.
Рядок 425:
| -30 || -184 || -191
|}
„«*“» з урахуванням нарахованих відсотків
„«**“» за методикою НБУ щодо розрахунку показника Н9
 
{| class="standart" style="text-align:left"
Рядок 448:
| 124 || 36,2 || 31,7 || 4,5
|}
„«*“» у тому числі 8,4&nbsp;млрд грн знецінених відсотків, що підлягають стягненню
 
У банку з такими аргументами категорично не погоджувалися<ref name="происходит" />: на думку колишнього голови правління [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]], [[Дубілет Олександр Валерійович|Олександра Дубілета]]<ref name="дубилет"> [https://lb.ua/economics/2016/12/19/353855_dubilet_nazval_preuvelichennoy.html Дубилет назвал преувеличенной оценку инсайдерских кредитов Приватбанка]Lb.ua, 19.12.2016</ref>, за попередні 2 роки корпоративний портфель в доларовому вирахунку скоротився в два рази. Було повернуто дуже багато кредитів. Також мали місце депозитні відтоки, які складали рівня 70&nbsp;млрд грн. Для того, аби втриматися в умовах відтоку депозитів, керівництво банку мало, на думку Олександра Дубілета, скорочувати кредитний портфель&nbsp;— від чого погашалися найкращі кредити. У певних випадках банк став власником [[Застава|заставного майна]]. І через цю процедуру [[«ПриватБанк»]] став пов'язаною особою з позичальником.
 
За словами директора департаменту фінансової стабільності [[Національний банк України|НБУ]] Віталія Ваврищука<ref name="ланцюг" /> , після тривалих переговорів тодішній топ-менеджмент банку визнав, що реальними позичальниками були інші компанії, а „порожні“«порожні» компанії були лише посередниками. Більшість із них належала номінальним власникам із грецькими іменами. Менеджери банку почали розкривати назви компаній, які за їх твердженням були реальними позичальниками. Серед них були і закордонні бізнеси. Проте жодних документальних підтверджень складу справжніх кінцевих позичальників [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] не було надано. Тим не менш менеджмент банку надалі розповідав, що реальні власники бізнесів, які позичали кошти, насправді не пов'язані із акціонерами. На прохання банку [[Національний банк України|НБУ]] погодився зустрітися із кількома із цих „реальних«реальних власників“власників». У процесі діалогу було з'ясовано, що заявлені „справжні«справжні власники“власники» мали досить слабке уявлення про „свої“«свої» бізнеси&nbsp;— вони не знали ані обсягів доходів, ані імена менеджерів, іноді навіть були не в курсі, чим саме займаються нібито їхні компанії. Банківські регуляції у всьому світі&nbsp;— Україна не виняток&nbsp;— вимагають від банків визнавати реальну платоспроможність позичальників. Якщо позичальники не в змозі розрахуватися за кредитами, потрібно сформувати відповідні резерви. Простіше кажучи, визнати очікувані збитки від такого кредитування та покрити їх коштами акціонерів&nbsp;— капіталом. Очевидно, що „порожні“«порожні» компанії, без доходів, співробітників, виробничих потужностей не мають змоги розплатитися за багатомільйонними боргами. Яким же чином [[«ПриватБанк»]] оцінював кредитні ризики за такими позичальниками? Щоб не визначати резерви за кредитами, вочевидь, неплатоспроможним компаніям, було запущено просту схему&nbsp;— на папері малювалася [[застава]], яка в реальному житті не мала ніякої цінності. Майже 90&nbsp;% компаній-позичальників надавали банку [[Застава|заставу]] у формі так званих майнових прав на товари. Компанії заключали договори із іншими, такими ж непрозорими, компаніями договори про поставку товарів у майбутньому. Тобто, якби позичальники [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] відмовилися повертати кредити, то банк отримав би право стягнення на ці товари у компаній-позичальників після їх надходження/поставки та їх подальшу реалізацію… „Порожні“«Порожні» компанії навіть не здійснювали жодних передоплат за ті „майбутні“«майбутні» товари, майнові права на які передавалися у [[Застава|заставу]] банку, і навіть теоретично не могли за них розрахуватися. Загальна заявлена банком вартість майнових прав на товари у заставі за кредитами становила понад 350&nbsp;млрд грн. Основні товари&nbsp;— нафтопродукти, марганець, феросплави…
 
[[Національний банк України|НБУ]] неодноразово ставив перед [[«ПриватБанк»|„ПриватБанком“«ПриватБанком»]] вимогу<ref name="ланцюг" />: в якомога короткі терміни перевести усі кредити із „порожніх“«порожніх» компаній на повноцінні бізнеси, які генерують операційні прибутки та грошові потоки у обсягах, достатніх для обслуговування кредитів. По суті [[Національний банк України|НБУ]] попросив акціонерів та менеджмент [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] сформувати повноцінний кредитний портфель. Того факту, що увесь портфель був пов'язаним із бізнесами акціонерів, на тому етапі уже ніхто не заперечував. Якби банк виконав ці вимоги [[Національний банк України|НБУ]], йому було би надано перехідний період для усунення проблеми пов'язаного кредитування. Від початку планувалося, що усі банки отримають 3 роки на вирішення цього питання. Розуміючи масштаб проблеми [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]], [[Національний банк України|НБУ]] узгодив з Міжнародним валютним фондом, що цей строк для усіх банків буде подовжено до п'яти років. Банк зрештою провів реструктуризацію кредитного портфелю, проте місце понад сотні старих компаній-позичальників зайняли кілька десятків (36) аналогічних „порожніх“«порожніх» компаній без активів, доходів та досвіду здійснення операційної діяльності. „Нові“«Нові» кредити так само було надано на неринкових умовах. Легкість та швидкість, із якою кредитний портфель на понад сто мільярдів гривень було трансформовано протягом кількох тижнів лише підтвердили, що ніяких незалежних позичальників у банку не було. Протягом усього періоду активного спілкування між [[Національний банк України|НБУ]] та [[«ПриватБанк»|„ПриватБанком“«ПриватБанком»]] усі позичальники діяли синхронно та узгоджено. Факт їхньої пов'язаності із кредитором є доведеним для [[Національний банк України|НБУ]] по суті, та юридично зафіксованим рішеннями Комісії з питань визначення пов'язаних з банками осіб.
 
З ним погоджується Марія Репко<ref name="отчетность" /> : „Надзвичайно«Надзвичайно-стислі терміни реструктуризації кредитного портфелю“портфелю» і серйозне погіршення умов позик для банку дають підстави припустити, що початковий пул кредитів дійсно був виданий пов'язаним з банком особам або щонайменше тим, на кого власники банку могли істотно вплинути. В іншому випадку вийшло б, що [[Ігор Коломойський|Коломойський]] і [[Боголюбов Геннадій Борисович|Боголюбов]], ризикуючи власними активами та кримінальними переслідуваннями за доведення банку до стану [[Неплатоспроможність банку|неплатоспроможності]], діяли заради вигоди чужих компаній, що було б вкрай нераціональним поведінкою»".
 
Через півроку, в інтерв'ю Liga.net<ref name="угрожают"> [http://finance.liga.net/banks/2017/7/17/interview/53989.htm Екатерина Рожкова: Мне угрожают не только из-за ПриватБанка]finance.liga.net, 17.07.2017</ref> заступник керівника голови [[Національний банк України|НБУ]] Катерина Рожкова розкриє окремі деталі трансформації кредитного портфеля банку: «Заборонити трансформацію ми не могли: тоді у [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“]] були б підстави заявляти, начебто [[Національний банк України|НБУ]] занадто необ'єктивний і своєю забороною проводити трансформацію завадив банку виконати програму поліпшення якості кредитного портфеля. … Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня 2016 він би порушив [[Норматив адекватності регулятивного капіталу|норматив адекватності капіталу]], і ми змушені були б визнати його [[Неплатоспроможність банку|неплатоспроможним]]. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до стану [[Неплатоспроможність банку|неплатоспроможності]], не дозволивши реструктуризувати портфель…».
Рядок 996:
Згідно зі звітом [[Ernst & Young]] щодо результатів аудиту [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]], який опинився в розпорядженні агентства [[Bloomberg]]<ref name="блумберг"> [https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-06-20/ukraine-blames-pwc-as-privatbank-said-to-need-1-5-billion-more Ukraine Said to Mull PwC Measures as Privatbank Bill Grows]bloomber.com, 20.06.2017</ref>, станом на кінець 2016 року 99,4&nbsp;% корпоративних кредитів у портфелі банку були інсайдерськими. Відповідно до цих даних, аудитори вказали, що зі 168 перевірених позичальників банку 164&nbsp;— в дефолті. Окремо зауважується, що після націоналізації [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] обслуговування кредитів погіршилося. Компанія [[Ernst & Young]] від офіційних коментарів відмовилася.
 
Заступник Голови Національного Банку Катерина Рожкова в інтерв'ю finbalance.com.ua<ref name="финбаланс4" />:<blockquote>…у кінці грудня&nbsp;— в січні 2016 кредитний портфель [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] ще обслуговувався. Сплачувалися відсотки, без погашень, оскільки кредити були на дуже довгий термін реструктуризовані. З лютого 2017 в нас почав гірше обслуговуватися фінансовий лізинг. І на сьогодні маємо прострочку по сплаті відсотків десь близько 40&nbsp;%. А прострочка&nbsp;— це ознаки дефолту… По решті портфеля&nbsp;— там теж є прострочка. За останній період (травень 2017)&nbsp;— лише близько 10&nbsp;% необхідних платежів було здійснено.</blockquote>Виконуюча обов'язки Голови Правління [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] Галина Пахачук в інтерв'ю minfin.com.ua<ref name="пахачук"> [https://minfin.com.ua/2017/08/27/29604747/ Галина Пахачук: через 3-5 лет будем показывать банк покупателям]minfin.com.ua, 27.08.2017</ref>: «(компанії боржники за кредитним портфелем [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“]]) не сплачують відсотки, практично всі компанії. Забюджетована на рік сума по відсоткам складає від 8 до 10&nbsp;млрд грн., а в рік ми отримали лише 270&nbsp;млн грн. Сума в 180&nbsp;млрд грн. (на серпень 2017) не обслуговується з точки зору виплат та відсотків. Цей кредитний портфель обслуговується лише на 3-4&nbsp;%… За видачу цих кредитів відповідав топ-менеджмент банку, правління, наглядова рада»
 
Екс-голова правління [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] Олександр Шлапак на прес-конференції<ref name="шлапак3"> [http://interfax.com.ua/news/economic/433626.html «ПриватБанк» вытребовал у заемщиков и взял под охрану 74 нефтебазы]Interfax.com.ua, 04.07.2017</ref>:<blockquote>Ми змушені були 74 нафтобази зараз витребувати назад у власність банку, оскільки позичальники перестали розраховуватися за позиками … всього у фінансовому лізингу знаходиться 120 нафтобаз і 248 АЗС. Частина портфеля в розмірі 6,6&nbsp;млрд грн, пов'язана із заправками, зараз обслуговується. Істотно гірше ситуація з нафтобазами. Обслуговує свої кредити сьогодні тільки один позичальник з 22. Решта або знаходяться в повному дефолті та припинили обслуговування, або мають дуже серйозні прострочення і знаходяться за крок від дефолтного стану. Жодна [[застава]] за цими позиками не зареєстрована за правилами кіпрського законодавства. Тому ми звернулися до кіпрського суду і ведемо роботу щодо забезпечення [[Застава|застави]], почали переговори з власниками застав і на Кіпрі, і у Франції, в Румунії та Грузії.</blockquote>На думку Олександра Шлапака<ref name="шлапак" />, маніпулювання з «трансформацією кредитів» відбувалися за прямою вказівкою правління банку. «Під час видачі кредитів порушувалися як нормативні акти [[Національний банк України|НБУ]], так і внутрішні документи банку. Усі 36 кредитів були підписані головою правління з перевищенням повноважень, які надавалися йому відповідними документами банку. В [[Національний банк України|НБУ]] надавалися недостовірні дані щодо розміру необхідного резерву і величини непокритого кредитного ризику, і, відповідно, спотворювалася реальна величина [[Регулятивний капітал|регулятивного капіталу]] банку. У якості товарів, майновими правами на які були забезпечені ці кредити, виступали, наприклад, бензин, якого вистачило б на два роки роботи всієї України. Компанії, які брали кредити і збиралися завозити паливо, не мали ані складів, ані угод на їх зберігання, ані угод на їх закупівлю». Ці кредити були спрямовані не на операційну діяльність позичальників, а на погашення тіла та відсотків 193 компаній. Від цієї «реструктуризації» банк програв, оскільки з 193 компаній "більше половини мали реальні [[Застава|застави]] та індексовану процентну ставку: кредити видавалися в 2014—2015 роках, курс долара був нестабільним, тому процентна ставка була 12-12,5&nbsp;%, але вона прив'язувалася до курсу долара. Коли ж ці кредити були погашені, "ми втратили право на реальні застави за цими позиками, і в один день, 23 листопада, кредитний комітет банку пробачив індексовану процентну ставку для трьох чвертей позичальників. «Втрати банку&nbsp;— приблизно 20&nbsp;млрд грн»,&nbsp;— сказав Олександр Шлапак. Навіть цих 126,9&nbsp;млрд грн було недостатньо, щоб погасити позики 193 юросіб. «Бракувало 15&nbsp;млрд грн. І тоді банк приймає на баланс майно на цю суму. Цим майном виявилися 248 АЗС і 120 нафтобаз. Коли ми уважно вивчили ситуацію, то побачили, що вартість цих об'єктів істотно завищена. Ці нафтобази та АЗС передано у фінансовий лізинг. Ставку знижено, прив'язку до валюти скасовано. Розрахунковий клас за двома третинами лізингоотримувачів&nbsp;— не нижче 9-го класу, тобто дефолтного. Банк дозволив передачу майна у суборенду, чим компанії вже скористалися».
Рядок 1060:
[[Файл:Частка непрацюючих кредитів.png|thumb|600px|Частка непрацюючих кредитів у портфелях банків за групами, обсяг непрацюючих активів та рівень покриття резервів]]
 
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв'ю lb.ua<ref name="гройсман2"> [https://ukr.lb.ua/news/2017/04/21/364549_volodimir_groysman_riven_doviri.html Володимир Гройсман: «Рівень довіри до всієї влади дуже низький»]Lb.ua, 21.04.2017</ref> заявив:<blockquote>…Є тільки два варіанти ддя екс-власників [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]]. Варіант перший&nbsp;— виконання зобов'язань, які взяли на себе екс-власники в момент націоналізації.. це не угода (лист екс-власників), а закон України, який передбачає, що власники банків несуть повну відповідальність за їх функціонування. Другий&nbsp;— передбачений українським законодавством. Це дуже чутлива тема, її повинні коментувати виключно юристи, адже стосується вона десятків мільйонів людей.</blockquote>[[Файл:Зміна обсягів депозитів фізичних осіб.png|thumb|600px|Зміна обсягів депозитів фізичних осіб]]
 
За словами Директора департаменту фінансової стабільності Національного Банку України Віталія Ваврищука в коментарі delo.ua<ref name="ваврищук"> [https://delo.ua/finance/cena-krizisa-i-nedoumenie-o-chem-nbu-pisal-v-svoem-otchete-o-fin-332093/ Цена кризиса и недоумение: о чем НБУ писал в своем отчете о финансовой стабильности]delo.ua, 22.06.2017</ref>, «За оцінками [[Національний банк України|НБУ]], загальний обсяг непрацюючих кредитів в системі становить 57&nbsp;%, в валютному портфелі&nbsp;— 95&nbsp;%. Це не тільки наслідок „переформатування“ звітності [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“]], але і результат нового підходу НБУ до оцінки банками кредитного ризику (351 постанова). Ми поміняли саме визначення непрацюючого кредиту. Тепер таким може вважатися борг, за яким, по-перше, йде прострочення на 90 днів і більше, і по-друге, в разі, якщо стан позичальника такий, що стягнути борг без вилучення [[Застава|застави]] з нього неможливо».
Рядок 1095:
Виконуюча обов'язки Голови Правління [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] Галина Пахачук в інтерв'ю minfin.com.ua<ref name="пахачук" /> зазначила: «Baker McKenzie» приступили до спільної з нами роботи 21 серпня. Через 8 тижнів вони повинні допомогти нам спільно дати відповіді на питання про сильні та слабкі сторони банку, показати роль і можливості [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] в Україні … через 3-5 років можна вже буде показувати банк потенційним інвесторам"
 
Олександр Данилюк, Міністр фінансів України в інтерв'ю zn.ua<ref name="соперники"> [https://zn.ua/internal/aleksandr-danilyuk-nuzhno-privykat-chto-my-soperniki-ne-iz-legkih-_.html Александр Данилюк: «Нужно привыкать, что мы соперники не из легких»]zn.ua, 03.03.2017</ref> повідомив:<blockquote>…наразі нам потрібно працювати над тим, щоб держбанки не конкурували між собою, особливо за державний рахунок. Наші основні завдання на сьогодні&nbsp;— поліпшити корпоративне управління, переглянути стратегію з урахуванням [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] і так, можливо, переглянути ті стратегії, які банки розробили раніше. А головне, готувати вихід держави з банків. Стратегія не повинна передбачати тільки поліпшення роботи&nbsp;— це шлях в нікуди, якщо ми не прагнемо до того, аби ці банки перейшли в приватну власність.</blockquote>Заступник Голови Національного Банку Катерина Рожкова в інтерв'ю 112.ua<ref name="рожкова" /> зазначила:<blockquote>…перше завдання, яке стоїть перед банком сьогодні,&nbsp;— це провести інвентаризацію активів, перевірити документи, які є в наявності (на відповідність їх вимогам законодавства), і зробити нову оцінку активів. І тільки після цього можна робити наступні кроки, зокрема і виставлення банку на продаж… В минулому році частина основних засобів, в тому числі цілісні майнові комплекси перейшли на баланс [[«ПриватБанк»|„ПриватБанку“«ПриватБанку»]] в якості заставного майна екс-власників. Ясно, що це не банківська діяльність управляти, наприклад, стадіоном. Тому з цими активами потрібно: або віддати в управління, або продавати. Тому що банку потрібні живі гроші.</blockquote>
 
== Розслідування та судові справи ==
Рядок 1110:
Згідно з Меморандумом з [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]], до кінця осені 2017 року має завершитися forensic аудит (економічне розслідування операцій) [[«ПриватБанк»]] для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика в період до його націоналізації.
 
Заступник Голови Національного Банку Катерина Рожкова в інтерв'ю Zn.ua<ref name="ошибочка"> [https://zn.ua/finances/oshibochka-vyshla-253023_.html «Ошибочка» вышла]zn.ua, 30.06.2017</ref>:<blockquote>…Підтвердження чи непідтвердження інсайдерського характеру кредитів, які „ПриватБанк“«ПриватБанк» видав пов'язаним особам,&nbsp;— це питання передусім forensic audit (по суті, судового аудиту), який уже відбувається (його проводить Kroll і AlixPartners.&nbsp;— Finbalance).</blockquote>Вона ж в інтерв'ю 112.ua<ref name="рожкова" />:<blockquote>…завдання компанії Kroll більш масштабне. Вони повинні промоніторити діяльність банку протягом досить довгого періоду часу і дати відповіді на основні питання: які суми грошей, в який період, куди були спрямовані. Хто це робив і в інтересах кого…</blockquote>
 
=== Кримінальні справи ===
Рядок 1132:
Головне слідче управління Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо осіб, у власності яких раніше перебував націоналізований [[«ПриватБанк»]]: колишні власники [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] проходять у справі про «створення злочинної організації» (ст. 255 УКУ; ухвала Печерського районного суду міста Києва за 13 липня, оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень<ref name="реєстр"> [http://reyestr.court.gov.ua/Review/67714094 Справа №&nbsp;757/39473/17-к]reyestr.court.gov.ua, 18.07.2017</ref>). Провадження №&nbsp;42017000000001823 від 06.06.2017 відкрито "за фактом створення злочинної організації, а також керівництва такою організацією та участі у ній з метою заволодіння упродовж 2008—2016 років грошовими коштами ПАТ «КБ [[«ПриватБанк»]] в особливо великих розмірах». У вчиненні цього злочину підозрюються колишні посадові особи ПАТ "КБ [[«ПриватБанк»]], які нібито «залучили власників та керівників низки суб'єктів господарювання, а також представників та кінцевих бенефіціарів низки іноземних компаній, що є пов'язаними з банком особами»<ref name="колишні"> [https://espreso.tv/news/2017/07/19/kolyshni_vlasnyky_pryvatbanku_prokhodyat_u_spravi_pro_quotstvorennya_zlochynnoyi_organizaciyiquot Колишні власники [[«ПриватБанк»|«ПриватБанку»]] проходять у справі про «створення злочинної організації»]espresso.tv, 19.07.2017</ref>.
 
Артем Ситник, директор [[Національне антикорупційне бюро України|Національного Антикорупційного Бюро]] в інтерв'ю zn.ua<ref name="спецсуд" /> розказав про справу, яку знаходиться у провадженні [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]]:<blockquote>…головне питання нашого розслідування&nbsp;— встановити, чи були виконані ці умови (зобов'язання екс-власників по реструктуризації кредитного портфеля до 1.07.2017 на реальні підприємства). Якщо ні,&nbsp;— то це і буде причиною того, що велика діра, що виникла в банку, була перекрита коштами державного бюджету. На сьогоднішній день є облігації державної позики на суму 116,8&nbsp;млрд грн, внесені в статутний фонд банку, з тим, щоб закрити цю діру… Другий момент розслідування&nbsp;— договори, підписані в результаті реструктуризації: термін виплати по ним ще не пройшов. Частково термін настає в жовтні, частково&nbsp;— в грудні. [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]] проводить розслідування, чи була реструктуризація проведена на фіктивні фірми, або ж ці фірми відповідають умовам Національного банку України. Відповідно, буде зроблено висновок, чи був умисел&nbsp;— аби закрити дірку в капіталі державними коштами. Крім цього, ми будемо давати оцінку роботи співробітників Національного банку і їх участі в цьому процесі… Одним з аспектів розслідування є також те, що директори і засновники 36 компаній, які отримали кредити в жовтні-листопаді 2016 р&nbsp;— це нинішні або колишні працівники [[група «Приват»|групи „Приват“«Приват»]], починаючи від менеджерів нижньої ланки і закінчуючи технічними працівниками підприємств, що входять в групу. Тому питання полягає в тому, наскільки справжнім є цей директор, цей засновник, який одержує в банку кредит на 4,5&nbsp;млрд грн (нічим не забезпечений, крім міфічного договору поставки якихось товарів, в обсязі, який споживається всією державою за 2-3 роки) зі 100-відсотковим кредитним ризиком. Те саме стосується і намірів цих компаній проводити реальну господарську діяльність, отримувати доходи і виплачувати свою заборгованість по кредиту.</blockquote>
 
=== Позови екс-власників ===
Рядок 1248:
2. '''Приховування екс-власниками джерел походження коштів.''' Маскування джерел та реального призначення кредитів, відсутність обґрунтованого зв'язку між особою, що погашає кредит, та початковим позичальником, а також широке використання офшорних компаній.
 
3. '''Банк у банку.''' &nbsp;Екс-власники банку створили тіньову банківську структуру всередині ПАТ «Приватбанк». Вона забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів в інтересах осіб, пов'язаних з колишніми акціонерами. До цієї секретної схеми були залучені сотні працівників ПАТ «Приватбанк».
 
4. '''Структура та управління кредитами'''. Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов'язаних осіб. Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов'язаних осіб (циклічне перекредитування). Вона забезпечувала здійснення транзакцій з метою приховати джерело та справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Націоналізація_ПриватБанку