Історичні землі України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м Відкинуто редагування 176.108.234.46 (обговорення) до зробленого RarBot Мітка: Відкіт |
||
Рядок 8:
Стосовно давніх українських теренів термін "земля" з уточненням "скіфська" вперше був ужитий [[Геродот]]ом<ref name="Земля">''Верменич Я.В.'' [http://history.org.ua/?termin=Zemlya_termin Земля, як термін] // {{ЕІУ|3| }}</ref>.
== Часи Київської Русі ==
У періоди втрати Україною державної незалежності і поділу її території між сусідніми державами на українських етнічних землях створювались колоніальні органи управління та поступово поширювався адміністративно-територіальний устрій [[Метрополія|метрополії]]. В Україні першими спробами адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів [[Київська Русь|Київської Русі]].
У [[IX століття|IX]]—[[12 століття|XII]] [[століття]]х [[Територія України|територія сучасної України]] поділялася на [[Київська земля|Київську]], [[Чернігово-Сіверська земля|Чернігово-Сіверську]], [[Переяславська земля|Переяславську]], [[Волинська земля|Волинську]] і [[Галицька земля|Галицьку]] землі, які входили до складу [[Київська держава|Київської держави]]. Деякі менші землі, через низький економічний і політичний рівень розвитку, входили до складу [[Київське князівство|Київського князівства]], зокрема [[Поляни (східні)|Полянська (Руська)]], [[Турово-Пинське князівство|Турово-Пінська]] і [[Древляни|Древлянська]] землі. Землі-князівства поділялись на [[волость|волості]], центрами яких були [[місто|міста]] — «городи».
За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі [[монархія|монархії]]. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту [[законодавча влада|законодавчої]], [[виконавча влада|виконавчої]], [[судова влада|судової]] і [[військова влада|військової]] [[влада|влади]]. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі. На найвищі адміністративні посади призначались представники великокнязівського роду або намісники (посадники) і тисяцькі. Згодом провідне місце серед київських урядовців займав двірський, або дворецький, основна діяльність якого була пов’язана з управлінням князівським двором. Розгляд судових справ здійснював сам [[князь]]. За дорученням князя судові функції міг виконувати хтось із [[Бояри|бояр]], найчастіше дворецький. На місцях судочинством найчастіше займався спеціальний київський урядник — тивун ([[тіун]]). Найрізноманітніші функції при дворі виконували [[печатник]], [[стольник]], [[покладник]], [[сідлецький]], а також дрібніші [[чиновник]]и — биричі, отроки, дітські, городники, митники та інші.
== Часи Галицько-Волинської Русі ==
| |||