Решетилівка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dolenga (обговорення | внесок) |
Dolenga (обговорення | внесок) |
||
Рядок 142:
У братській могилі Меморіального комплексу в центрі Решетилівки покоїться прах 6 бійців партизанського загону [[Огій Яків Родіонович|Я. Р. Огія]], які загинули в березні-листопаді [[1918]] р. в боротьбі з німецькими окупантами і в червні-грудні [[1919]] р. з денікінцями.
Через Полтавщину і зокрема Решетилівку, здійснював свої рейди [[Махно Нестор Іванович|Н. І. Махно]], який мав опорні бази в хуторах навколо Решетилівки, постачав зброю місцевим повстанцям. Після проголошення [[20 листопада]] [[1917]] р. [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] Решетилівка увійшла до її складу. Проте у січні [[1918]] р. під час [[Радянсько-українська війна|Україно-московської війни 1917—1918 рр.]] Решетилівку зайняли окупаційні московські війська групи [[Муравйов Михайло Артемович|Михаіла Муравйова]]. [[26 березня]] [[1918]] р. Решетилівку звільнила Окрема Запорозька бригада [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Цього ж дня у Решетилівці на короткий час розташувався штаб бригади з її командиром [[Олександр Натієв|Олександром Натієвим]]<ref
[[25 листопада]] [[1918]] р. під час [[Антигетьманське повстання 1918|Протигетьманського повстання]] до Решетилівки прибула кінна чота [[Чорні запорожці|Чорних Запорожців]] [[Дяченко Петро Гаврилович|Петра Дяченка]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] і зупинилася там на ночівлю. У Решетилівці до чоти приєдналися 50 повстанців на своїх конях і чота перетворилася на сотню.<ref
|