Гінсбург Мойсей Якимович: відмінності між версіями

[[Лютнева революція 1917 року]] змусила сім’ю Гінсбурга втікати в [[Японія|Японію]], звідти в 1920 році вона переїхала в [[Париж]], де Мойсей Якимович і провів решту своїх днів. І тут він, між іншим, не забував про Радивилів. Коли наприкінці 20-х років єврейська громада надумала взятися за спорудження нової синагоги замість старої, що була зруйнована під час війни, Гінсбург виділив 5000 доларів. А, коли їх забракло, дав ще 2500 доларів. Це відновлене приміщення в 50-і роки було перероблене під міський кінотеатр. У 1931 році друзі і знайомі, широка громадськість відзначили 80-річчя Гінсбурга. З цієї нагоди магістрат Радивилова присвоїв ювілярові звання почесного громадянина міста, про що й повідомив його дипломом за підписами віце-бурмістра й бурмістра. Ім’я Гінсбурга 18 квітня 1931 p. було присвоєне вулиці Кременецькій від злиття вулиць 3 Травня і Костельної до вулиці 11 Листопада (нині – це відтинок вул. Кременецької, на якій розташовані редакція газети, райвідділ статистики, два п’ятиповерхових житлових будинки тощо).

 

Помер Мойсей Якимович у [[Франція|Франції]] [[3 липня]] [[1936]] року.

 

* «Моисей Акимович Гинсбург. Его жизнь и деятельность. С предисловием Г. Б. Слиозберга. Издание кружка друзей М.А.Гинсбурга».

* В.Ящук. [[Радивилів]]. Рівне, 2004.

 

[[Категорія:Персоналії Гі]]