Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| Сайт = [http://imdb.com/name/nm0442519/?ref_=fn_al_nm_1 Сторінка на IMDb]
}}
 
'''Іва́н Петро́вич Кавалері́дзе''' ({{ДН2|13|4|1887|1}}<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/ikavaleridzemuseum/posts/1185801138222510|title=Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2018-04-14}}</ref>, [[хутір]] [[Новопетрівка (Роменський район)|Ладанський]], нині [[Роменський район]], [[Сумська область]]&nbsp;— [[3 грудня]] [[1978]], [[Київ]])&nbsp;— український [[скульптор]], [[кінорежисер]], [[драматург]], сценарист, художник кіно. [[Народний артист УРСР]] (1969).
 
== Життєпис ==
 
Народився в [[селяни|селянській]] сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе)&nbsp;— сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині [[19 століття]] привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення [[Велика Кавказька війна|Кавказької війни]].
 
 
== Доробок у галузі скульптури ==
 
[[Файл:Шевченко, Суми.jpg|thumb|Пам'ятник Шевченкові у Сумах (не існує). Архт. Кавалерідзе. [[Кубізм]]. 1926. На самому початку «хрущовської епохи», а саме в 1953&nbsp;р., пам'ятник знесли: Микита Хрущов побачив у творчості Кавалерідзе прояви «кавказького сепаратизму», плюс генсеку дуже не подобався кубізм.]]
 
 
Стрічка «Повія» ([[1961]]) за однойменним романом [[Панас Мирний|Панаса Мирного]], яку високо оцінила тогочасна критика, була останнім фільмом, створеним І.Кавалерідзе. На відміну від попередніх робіт у кіно й театрі, режисер вдається до глибшого психологізму, більшої точності характеристик, високої культури режисури, завдяки чому глядач глибоко переживає трагедію знедоленої жінки. Автори картини знайшли ключ, що дозволив створити не ілюстративний, а оригінальний, глибокий кінофільм. Режисер і сценарист Нонна Капельгородська відібрали з роману найважливіші моменти, чітко окреслили драматичну лінію, пов'язану з долею Христі. Режисер головну увагу приділяв не зовнішнім аксесуарам, одягу, пейзажу, фольклорним сценам, а відтворенню глибоких самобутніх характерів.
 
 
=== Фільмографія ===
Як драматург, він обирав переважно теми історичні, людинотворчі. Говорив: «''Український театр для мене був не лише відпочинком для душі, але і школою життя''.» Героїко-романтична драма «Перекоп» розкриває тему громадянської війни, «Вотанів меч»&nbsp;— Другої світової війни… П'єси вирізняються критичним осмисленням буття, сатиричною спрямованістю. У творчому доробку Івана Кавалерідзе образ Сковороди «наскрізний», різноплановий. Пам'ятники поету-філософу роботи Кавалерідзе зведені у Лохвиці, Києві; бюст&nbsp;— у селі Чорнухи, меморіальна дошка установлена на Червоній площі в Києві, знятий художній фільм «Григорій Сковорода» (1958).
 
&nbsp; &nbsp;  &nbsp;&nbsp;У п'єсі «Григорій Сковорода (Григорій і Параскева)» (1968&nbsp;р.) створено яскраву характеристику Сковороди.
 
 Вельможа настійливо переконує прийняти пропозицію цариці і переїхати на постійне проживання в столицю.
 
Вельможа. ''Григорію Савичу, кому служите тут? Носите свічку перед сліпими, а сліпі не бачать світла. Тут ви дзвонар для глухих, а глухому не до дзвону''
66 482

редагування