Вікіпедія

Асенкова Варвара Миколаївна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Ролі: оформлення
Рядок 127:
 
=== Хвороба і смерть ===
 
На сцені Александринського театру Варвара Асенкова виступала всього шість років. У неї було слабке здоров'я, і при цьому їй доводилося грати майже весь водевільний репертуар театру. Все це спровокувало її захворювання на [[Сухоти | сухоти]]. Останній раз вона вийшла на сцену 28 лютого (16 лютого за старим стилем) 1841 год року.
 
Перші ознаки сухот з'явились у 21-річному віці навесні 1838 року. Напружена діяльність артистки, старанністю якою зловживали і дирекція, і бенефіціанти, змушуючи грати мало не кожен день і розучувати щотижня по дві-три нові ролі, надломила її слабке здоров'я і прискорила розвиток сухот<ref name="биог">[http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?ID=6105 Біографія.ру]</ref>.
 
Померла актриса 1 травня (19 квітня за старим стилем) 1841 року. Після її смерті багато ролей перейшли актрисі [[Надія Самойлова | Надії Самойловій]], яка була її подругою з дитинства та стала найбільшою конкуренткою.
На сайті [http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?ID=6105 Біографія.ру] говориться: <blockquote> ''«Незважаючи на поради лікарів, Асенкова не покидала сцени і на масляній 1841&nbsp;р. грала 17 разів, виконуючи не менше двох ролей в день. В останній раз вона з'явилася на сцені в прощену неділю 16-го лютого, в п'єсах „П'ятнадцятирічний король“ і „Новачки в любові“. 14-го квітня ім'я Асенковой в останній раз прочитали на афіші, що сповіщала про її бенефісі; але обдарована артистка в ньому вже не могла брати участь: вона була при смерті. Поховання її відбувалося 22-го квітня на [[Смоленське православне кладовище|Смоленському кладовищі]], де на її могилі споруджено на кошти, зібрані шанувальниками її таланту, прекрасний пам'ятник з бронзовим бюстом Асенковой».''<ref name="биог" /></blockquote>На памятнике эпитафия<ref>Саитов В. И. «Петербургский некрополь», СПб, 1912—1913, т. I, с.102</ref>:▼
 
▲На сайті [http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?ID=6105 Біографія.ру] говориться: <blockquote> ''«Незважаючи на поради лікарів, Асенкова не покидала сцени і на масляній 1841&nbsp;р. грала 17 разів, виконуючи не менше двох ролей в день. В останній раз вона з'явилася на сцені в прощену неділю 16-го лютого, в п'єсах „П'ятнадцятирічний король“ і „Новачки в любові“. 14-го квітня ім'я АсенковойАсенкової в останній разостаннє прочитали на афіші, що сповіщала про її бенефісібенефіс; але обдарована артистка в ньому вже не могла брати участь: вона була при смерті. Поховання її відбувалося 22-го квітня на [[Смоленське православне кладовище|Смоленському кладовищі]], де на її могилі споруджено на кошти, зібрані шанувальниками її таланту, прекрасний пам'ятник з бронзовим бюстом АсенковойАсенкової».''<ref name="биог" /></blockquote>На памятникепам'ятнику эпитафияепітафія<ref>Саитов В. И. «Петербургский некрополь», СПб, 1912—1913, т. I, с.102</ref>:
{{Початок цитати}}
: Все было въ ней: душа, талантъ и красота.<br/>
Рядок 136 ⟶ 141:
<br/><blockquote class="ts-Начало_цитаты-quote">
 
<templatestyles src="Шаблон:Конец цитаты/styles.css" /></blockquote>Бюст на постаменті роботи скульптора І.&nbsp;П.&nbsp;ВиталліВіталлі, 1841 рік.▼
 
: Все было въ ней: душа, талантъ и красота.<br/><br/>
: И скрылось все отъ насъ, какъ свѣтлая мечта.
▲<templatestyles src="Шаблон:Конец цитаты/styles.css" /></blockquote>Бюст на постаменті роботи скульптора І.&nbsp;П.&nbsp;Виталлі, 1841 рік.
 
Прах і пам'ятник було перенесено зі Смоленського кладовища до Некрополя майстрів мистецтв у 1936 році. Сам пам'ятник було зруйновано під час бомбардувань у 1943 році. У 1955 році на старому постаменті встановили копію бюста.<ref>Кобак А. В., Пирютко Ю.&nbsp;М.&nbsp;Історичні кладовища Санкт-Петербурга.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2009.&nbsp;— 800 с.&nbsp;— 1600 екз.&nbsp;— ISBN 978-5-9524-4025-8</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Асенкова_Варвара_Миколаївна