Гренландське море: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, typos fixed: Гренландії → Ґренландії за допомогою AWB |
|||
Рядок 29:
'''Ґренландське море''' або '''Гренландське море''' — [[акваторія]], що розташована між [[Ґренландія|Ґренландією]], [[Ісландія|Ісландією]], [[Шпіцберген]]ом та островом [[Ян-Маєн]]. Визначають як частину [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]]<ref>[http://www.marbef.org/data/gazetteer.php?p=details&id=2356 Greenland Sea], MarBEF Data System — European Marine Gazetteer</ref>, так і в складі [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]<ref name="Reddy2001">{{cite book|last=Reddy|first=M. P. M.|title=Descriptive Physical Oceanography|url=http://books.google.com/books?id=2NC3JmKI7mYC&pg=PA8|accessdate=26 November 2010|year=2001|publisher=Taylor & Francis|isbn=978-90-5410-706-4|page=8}}</ref>
Загальна площа моря близько 1.205.000 км², середня глибина 1440 [[метр]], об'єм — 2.408.000
Море має арктичний клімат з регулярними північними вітрами і температурою що рідко піднімається над 0 °
== Межі моря ==
Рядок 73:
Взимку майже на всій акваторії поверхнева температура дорівнює -1-1,8 °C. Нульова ізотерма проходить від Данської протоки, на схід від Ян-Маєна і далі трохи північніше Шпіцбергену і прямує за язиком теплих вод (1-3 °C), що поширюються сюди зі східної частини моря.
Розподіл температури води з глибиною в цей сезон характеризується підвищенням до 0 °C на глибинах 100—300 м і подальшим зниженням до -0,9-1,1 °C у дна на заході. У східних і північно-східних акваторіях, де відчутно вплив атлантичних вод, температура від поверхні декілька знижується до глибин 50-100 м, потім знову підвищується на глибинах 300—500 м і далі знижується до від'ємних значень від глибин 1000 м і до дна. Влітку поверхня моря прогрівається. Величини поверхневої температури (близько-0,5 °C) зберігаються в порівняно вузькій смузі уздовж східного узбережжя Ґренландії. В інших акваторіях моря температура води змінюється в інтервалах 0-5 °C, підвищуючись із заходу на схід. У північних берегів Ісландії вона досягає середніх величин 7-8 °C, але в найтепліші місяці (липень і серпень) підвищується до 9-10 °C.
Влітку температура води порівняно мало змінюється з глибиною. На півночі вона трохи знижується від поверхні до дна. У південно-західних берегів Шпіцбергена температура підвищується від поверхні до глибин 50 м приблизно на 1 °C, а потім знижується до дна. У глибших районах східної акваторії моря деяке підвищення температури води спостерігається на глибинах 200—300 м, що пов'язано з впливом теплих атлантичних вод. На глибинах понад 1000 м температура води всюди трохи нижче 0 °C.
Рядок 81:
* ''арктична поверхнева вода'' прямує Східно-Ґренландською течією з Північного Льодовитого океану. Розташована у найзахіднішій частині моря, влітку до глибин 200 метрів і взимку — 600 м, має солоність 31,5 — 34 г/кг що є нижчою, ніж в Атлантичному океані і має температуру від -2 °C до +1 °C.
* ''ґренландська поверхова вода'' — утворюється в східній частині моря шляхом взаємодії між атлантичною і арктичною водою має солоність від 34,7 до 34,9 г/кг і при температурі від 0 °C до 2 °C.
* Уздовж узбережжя Ґренландії, є вузька смуга води, яка досягає глибин близько 150 метрів, утворена дренуванням
* На глибинах нижче 500 метрів ''середній шар води Ґренландського моря'' займає більшу частину об'єму, який утворюється через суміш арктичних і атлантичних вод Норвезького моря. Вона має температуру близько -0,44 °C, а солоність 34,9 г/кг.
* ''Придонна вода Ґренландського моря'', подібна до глибинних вод північних морів, має температуру між -0.9 і -1.1 °C градусів по, і солоність близько 34.92 г/кг
|