Вільнюська операція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок) м Перенесення категорії Литва у Другій світовій війні --> Литва в Другій світовій війні |
м →Хід операції: clean up, typos fixed: 3-ої → 3-ї (3) за допомогою AWB |
||
Рядок 70:
[[генерал армії (СРСР)|Генерал армії]] [[Черняховський Іван Данилович|Черняховський І. Д.]] віддав наказ залишити для блокування оточених німецьких військ дві дивізії, решту сил перенацілив на удар по противнику, що зосереджувався поблизу столиці Литви. Однак, як показали подальші події, сил, виділених для знищення противника у Вільнюсі, виявилося недостатньо. Вночі 13 липня група німецьких військ загальною чисельністю до 3 тис. осіб прорвала [[оточення]] в районі обсерваторії і через західну частину міста відійшла в ліси на південний схід від Риконти. Тут вона з'єдналася з частинами бойової групи «Тольсдорф». Але всі подальші спроби противника прорватися з Вільнюса були припинені. До 17-ї години [[13 липня]] [[1944]] року звільнення Вільнюса було завершено.
Одночасно головні сили правого крила фронту продовжували наступ на захід. [[11 липня]] [[72-й стрілецький корпус (СРСР)|72-й]] і [[45-й стрілецький корпус (СРСР)|45-й стрілецькі корпуси]] у взаємодії з частинами 29-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії оволоділи населеними пунктами [[Майшагала]] і [[Лентварис|Ландворово]], оточивши групу «Тольсдорф» (підрозділи [[12-та танкова дивізія (Третій Рейх)|12-ї танкової дивізії]], 16-го поліцейського полку, 1088-го гренадерського полку, 16-го авіадесантного полку). [[13 липня]] для деблокування групи «Тольсдорф» і частини сил вільнюського гарнізону командування німецької 3-
З метою ліквідації прориву противника в районі його вклинення завдали удару [[72-й стрілецький корпус (СРСР)|72-й стрілецький корпус]] 5-ї армії і [[29-й танковий корпус (СРСР)|29-й танковий корпус]] [[5-та гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ї гвардійської танкової армії]]. Протягом 13-14 липня вони знову оволоділи Ів'є, відкинули німецьке угруповання з району Риконти, охопили його з трьох сторін і в ніч на 15 липня майже повністю знищили.
З [[7 липня|7]] по [[13 липня]] армії правого крила 3-го Білоруського фронту розгромили вільнюське угруповання ворога, відкинули його на 50 — 60 км на захід від міста і ліквідували прорив противника в районі Риконти. Наступ радянських військ на вільнюському напрямку змусив німецьке командування направити сюди переважну частину оперативних резервів, які прибували для посилення 3-
На алітуському напрямку 11-та гвардійська армія вела наступ. Протягом 5 — 6 липня її з'єднання форсували р. [[Березина (притока Німану)|Березину]] і підійшли до оборонного рубежу противника «Остваль». До 7 липня тут займали оборону частини [[170-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|170-ї піхотної]] і 5-ї танкової дивізій, залишки 337-ї піхотної дивізії, а також щойно прибулі з резерву [[7-ма танкова дивізія (Третій Рейх)|7-ма танкова]] і [[708-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|707-ма піхотна дивізії]].
Рядок 87:
О 16 годин 30 хвилин 8 липня дивізії 3-го гвардійського кавалерійського корпусу ударом з півночі і північного сходу увірвалися в м. Ліда і, розгромивши передові частини німецької [[50-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|50-ї піхотної дивізії]] до 9 липня повністю оволоділи цим важливим залізничним вузлом. За той же час стрілецькі з'єднання 11-ї гвардійської і 31-ї армій просунулися вперед на 25 — 30 км.
Німецьке командування розпочало концентрацію своїх сил на цьому, найбільш загрозливому для них напрямку наступу радянських військ. Протягом 9 — 10 липня з-під Ковеля була перевезена 131-ша піхотна дивізія. У наступні дні в розпорядження командувача 3-
З [[10 липня]] війська центру і лівого крила 3-го Білоруського фронту почали висунення до Німану. Але противник чинив затятий опір і до кінця 13 липня лише 16-му гвардійському стрілецькому корпусу вдалося прорватися до р. Німан у районі [[Алітус]]а. До того ж часу [[3-й гвардійський кавалерійський корпус]] досяг передмість Гродно, але був зупинений сильним артилерійським і кулеметним вогнем німецьких військ.
| |||