Вікіпедія

Гончар Овсій Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27:
}}
{{Однофамільці|Гончар}}
'''Гончар Овсій ІвановичГончар''' (псевдо — '''Отаман Бурлака, Батрак'''; [[1888]], с. [[Мотовилівка (Фастівський район)|Казенна Мотовилівка]], [[Васильківський повіт]], [[Київська губернія]] — березень [[1921]], [[Харківська губернія]]) — відомий громадський і військовий діяч [[УНР]] на Київщині у 1917—1921 роках — періоду [[Українська революція|Української національно-визвольної революції]], сотник Мотовилівської сотні.
 
== Життєпис ==
Народився [[1888]] р. у селі [[Мотовилівка (Фастівський район)|Панська Мотовилівка]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (тепер [[Фастівський район|Фастівського району]] [[Київська область|Київської області]]). За свідченням Марка Шляхового, до 1917 р. Овсій Іванович був залізничником, згодом начальником залізничної станції в Сибіру.▼
 
▲Народився [[1888]] р. у селі [[Мотовилівка (Фастівський район)|Панська Мотовилівка]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (тепер [[Фастівський район|Фастівського району]] [[Київська область|Київської області]]). За свідченням Марка Шляхового, до 1917 р. Овсій Іванович був залізничником, згодом начальником залізничної станції в Сибіру.
Овсій Іванович активно підтримав революційні події 1917 року в Україні.▼
 
▲Овсій ІвановичГончар активно підтримав революційні події 1917 року в Україні.
 
У [[1917]] р. обраний головою Васильківської повітової земельної управи. Опікувався молоддю в [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівці]], на зібраннях сільського юнацтва викладав їм лекції та читав книжки. [[6 квітня]] [[1917]] року у Панській Мотовилівці заснував товариство «[[Просвіта|Просвіти]]» імені [[Борис Грінченко|Бориса Грінченка]], яку очолив місцевий священик о. Ігор Давиденко.
 
Був дуже освіченою людиною і тому того ж 1917 року Генеральним Секретаріатом [[Центральна Рада|Центральної Ради]] був призначений головою Васильківської повітової земельної управи. У 1918 році членами «Просвіти» були понад 90 місцевих мешканців, а очолював її 17-річний брат Овсія — Терентій Іванович Гончар.

З приходомпочатком більшовиківтретьої окупації УНР 1919 року, читальня була ними розграбована та спалена московитами, забрана худоба. Але особливо важкою втратою для Овсія була загибель меншого брата Терентія у [[Боярка|Боярці]], якого, як очільника «Просвіти», закатували [[Червоноармійці|червоноармійці]].
 
Одним із перших взявся творити відділи [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] на [[Київська губернія|Київщині]]. Саме вони пізніше стали основою війська [[УНР]] у Мотовилівському краї. У лютому-березні 1918 р. у ранзі сотника очолював Мотовилівську сотню у складі Васильківського коша Вільного козацтва під командуванням ВанаІвана Горемики-Крупчинського. Зокрема, брав участь у бою під Білою Церквою 4 березня 1918 р. Разом із сотником Федором Артеменком командував двома сотнями козаків із двома гарматними та кулеметними ватагами, що були вислані з наказу Горемики-Крупчинського на допомогу загонам Вільного козацтва на позиціях біля села Устинівка.▼
 
У лютому 1919 перейшов на нелегальне становище та став мотовилівським повстансько-партизанським отаманом під псевдо «Бурлака». Узгоджував дії з [[Отаман Зелений|отаманом Зеленим]] - [[Данило Терпило|Данилом Терпилом]] та отримував від нього підтримку. Організатор гучного масового повстання у повіті на теренах [[Фастівський район|Фастівщини]].
▲Одним із перших взявся творити відділи [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] на [[Київська губернія|Київщині]]. Саме вони пізніше стали основою війська УНР у Мотовилівському краї. У лютому-березні 1918 р. у ранзі сотника очолював Мотовилівську сотню у складі Васильківського коша Вільного козацтва під командуванням Вана Горемики-Крупчинського. Зокрема брав участь у бою під Білою Церквою 4 березня 1918 р. Разом із сотником Федором Артеменком командував двома сотнями козаків із двома гарматними та кулеметними ватагами, що були вислані з наказу Горемики-Крупчинського на допомогу загонам Вільного козацтва на позиціях біля села Устинівка.
 
Коли у лютому 1919 року у краї почала встановлюватися більшовицька влада, став мотовилівським повстансько-партизанським отаманом під псевдо «Бурлака». Узгоджував дії з [[Отаман Зелений|отаманом Зеленим]] - [[Данило Терпило|Данилом Терпилом]] та отримував від нього підтримку. Організатор гучного масового повстання у повіті на теренах [[Фастівський район|Фастівщини]]. У березні-квітні [[1919]] року організував Васильківське повстання, доу запіллі окупантів. До якогоакції приєдналися селяниповстанців [[Барахти|Барахтів]], [[Борова (Фастівський район)|Борової]], [[Глеваха|Глевахи]], [[Руликів|Руликова]], [[Велика Вільшанка|Великої Вільшанки]], Яцків, [[Митниця (Васильківський район)|Митниці]], [[Крушинка|Крушинки]] та інших сіл.
 
4 квітня 1919 р. у Харкові [[Рада Народних Комісарів]] оголосила отаманів Соколовського, Гончара (Батрака) і Орловського поза законом. У постанові зазначалось: {{цитата|В районі Радомишльського повіту — Соколовський і в районі Мотовиловки. Поміж Фастовим і Васильковим (у волостях: Мотовилівській, Оленівській, Марянівській, Оскерівській, Сквирській, Кортнівській, Димівській, Чорноградській і інших) — Гончар (Батрак), що називав себе українським лівим соціалістом–революціонером, а також само у районі Білої Церкви якийсь Орловський, бувший старшина, утворили банди грабіжників, гвалтують мирне населення, розстрілюють і грабують, ведуть людожерне цькування євреїв.
 
За повстання проти Робітничо–Селянської влади і порушення державної влади, що виявляється грабунками і гвалтами над мирним населенням, Соколовського, Гончаря (Батрака) і Орловського оголошено поза законом<ref>Збірник законів та розпоряджень Робітничо–Селянського Уряду України — 1919 р. No 35., ст. 501–502.</ref>}}
Рядок 67 ⟶ 73:
{{УНР2}}
[[Категорія:Уродженці Мотовилівки (Фастівський район)]]
[[Категорія:Уродженці Васильківського повіту]]
[[Категорія:Уродженці Київської губернії]]
[[Категорія:Діячі УЦР]]
[[Категорія:Українські військовики]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Українські вбиті політики]]
[[Категорія:Члени «Просвіти»Залізничники]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гончар_Овсій_Іванович