Вікіпедія

Кремація: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Рядок 9:
Кремація була поширена вже в стародавні часи. Первісні люди віддавали вогню тіло померлого, за однією теорією — щоб забезпечити йому захист богів в [[Потойбічний світ|потойбічному світі]].
 
Згідно зЗа легендою, після смерті [[Сіддгартха Ґаутама|будди Ґаутами]], його тіло було кремовано, а останки праху були поміщеніпоміщено в особливі меморіальні споруди – [[Ступа (архітектура)|ступи]] в різних частинах [[Індія|Індії]]<ref>[[Торчинов Євген Олексійович|Торчинов Е. А.]] - Буддизм: Карманный словарь «Будда» С. 27. СПб.: Амфора, 2002</ref><ref>[http://www.iservice.ru/buddhism/termins.php?letter=2 История буддизма: БУДДА]</ref>.
 
У Європі кремація широко використовувалася в [[Стародавня Греція|Античній Греції]]. Греки вважали, що спалювання допоможе покійному в потойбічному світі. Потім ця традиція була перенесена в [[Стародавній Рим]]. Там кремовані останки стали зберігати в особливих місцях&nbsp;— [[колумбарій|колумбаріях]].
 
ВУ [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] описана кремація першого Ізраїльськогоізраїльського царя [[Саул|Саула]] і його синів, які загинули в битві з [[Філістимляни|філістимлянами]]. Коли піддані царя забрали тіла убитих, їх з почестями кремували, а потім поховали<ref>[http://www.eleven.co.il/article/13249 Электронная еврейская энциклопедия: Погребение] «Кремация, вероятно, не рассматривалась как осквернение трупа, что явствует, например, из рассказа о том, как жители Явеш-Гил‘ада сожгли изувеченные тела Саула и его сыновей (а после погребли только кости), сделав это из «милости» (хесед) к своему владыке (I Сам. 31:9–13; II Сам. 2:5)»</ref>:{{Quotation|і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там. І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день. (''[[Перша книга Самуїла|1 Сам.]] [[s:Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)#31:12|31:12-13]]'')}}
 
У [[християнство|християнстві]] кремація вважалася ознакою [[язичництво|язичництва]]. Тому з поширенням християнства вона поступилася місцем похованням в землю. До [[400]]&nbsp;р.{{джерело}} н.&nbsp;е.року більшість народів Західної Європи прийняли християнство і відмовилися від кремації. 785 року, під загрозою смертної кари , [[Карл Великий]] заборонив кремацію, і вона була забута приблизно на тисячу років.
 
Відродження кремації відбулося в Європі у другій половині [[XVIII століття]]. У той час швидко зростали міста. [[Цвинтар]]і не справлялися з постійним потоком померлих. З'явилися братські могили та поховання поряд з будинками. Близькість кладовищ іноді викликала [[епідемія|епідемії]] серед місцевих жителів. Відкриття мікроорганізмів показало, що поховання є джерелом небезпеки для людей. Тому згадали про спалювання трупів. При цьому кремацію необхідно було організувати без образи покійного і його родичів. Звичайні багаття не годилися для цих цілей. Тому почали будувати крематорії.
 
В [[1869]] року Міжнародна медична конференція, що проходила під [[Флоренція|Флоренцією]], прийняла резолюцію, в якій закликала до широкого поширення кремації, яка сприяє « збереженню здоров'я і землі для живих людей». Цей заклик почули в багатьох країнах світу.
 
ВУ [[1873]]-у професор [[Бруно Брунетті]] розробив першу в світі кремаційну піч, яка була продемонстрована на Міжнародній виставці у [[Відень|Відні]]. Наступного року була заснована [[Англійська асоціація крематоріїв]]. Активним її учасником був [[сер]] [[Генрі Томпсон]], особистий лікар королеви [[королева Вікторія|Вікторії]]. 1878 року в англійському місті [[Уокінг]] і німецькому місті [[Гота]] були побудовані перші в Європі крематорії.
 
Кремація стала швидко поширюватися і в Америці. [[1792]] року відбулася перша документально підтверджена кремація. [[1876]] доктором Дж. Ле Мойн був побудований перший крематорій близько [[Вашингтон]]а. У період з 1881 по 1885 роки в [[США]] було створено кілька асоціацій крематоріїв. Поступово, зі зростанням попиту на цей вид послуг, зростала і кількість крематоріїв в країні.
Рядок 27:
[[1913]] року в [[Північна Америка|Північній Америці]] працювали 52 крематорію, які провели більш ніж 10 тис. кремацій. Того ж року доктор Х. Еріксен заснував Американську асоціацію крематоріїв, яка тепер відома як [[Асоціація крематоріїв Північної Америки]] (Cremation Association of North America (CANA).
 
У Росії перший крематорій з'явився до революції у [[Владивосток]]у для поховання японців. У Радянській Росії перший крематорій був відкритий у грудні [[1920]] в будівлі лазень Василівського острова [[Санкт-Петербург|Петрограда]]. Він працював недовго, всього три місяці, і був зупинений у лютому [[1921]]&nbsp;р.року « через відсутність дров».
 
ВУ [[1927]] -у в [[Донський монастир|Донському монастирі]] Москви почала працювати кремаційна піч. Першими спаленими були тіла померли партійних працівників.
 
== Теперішній час ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кремація