Адміністративний устрій Одеської області: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 386:
* 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено [[Братський район|Братський]], а з частини Любашівського — [[Велико-Врадіївський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/36-40/Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення в складі … Братського та Велико-Врадіївського районів|Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів]]»</ref>
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]]. 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.
на кін. 1933 рікр. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}}
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, Благодатнівський, [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], Єлизаветградський, Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref><br/> У 1935 р. було перейменовано [[Антоно-Кодинцівський район|Антоно-Кодинцівський]] на ''Комінте́рнівський район''.<ref>Постанова ВУЦВК № 24 від 31 серпня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref>
на кін. 1935 рікр. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}}
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref>
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]] р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кропивницький|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського.
Рядок 460:
 
== Література ==
* {{АТП УСРР|1933}}
* {{АТП УСРР|1935}}
* {{АТП УСРР|1936-1}}
* {{АТП УРСР-1946|366–391}}
* {{АТП УРСР-1962|141–149, 411, 416}}