Відмінності між версіями «Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671)»

нема опису редагування
(Створена сторінка: {{в роботі}} Категорія:Польські війни Категорія:Війни в історії України [[Категорія:В…)
 
[[Файл:Brandt Powrot zwyciezcow.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Юзеф Брандт]],'' Повернення переможців .'']]
{{в роботі}}
 
'''Польсько-козацько-татарська війна 1666-1671 років''' була війною між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та вассалами [[Османська імперія|Османської імперії]] [[Кримське ханство|Кримським ханством]]) і [[Правобережна Україна|Правобережною Україною]]. Війна був одним із наслідків [[Російсько-польська війна (1654-1667) |російсько-польської війни 1654-1667 років]] та прелюдією до [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецької війни 1672-1676 років]].
 
== Вступ ==
Після невдалого походу [[Ян Казимир|Яна Казимира]] на Лівобережжя в [[1663]]-[[1664]] роках, та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля vivent rege (за життя монарха) аристократія [[Кримське ханство|Кримського ханства]] вирішує, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою, і починає думати про можливість захоплення України Кримом. Однак хан [[Мехмед IV Ґерай]] не хотів порушувати союз з Річчю Посполитою, що на початку [[1666]] року призвело до заколоту серед татарської знаті, підтриманого зацікавленим в експансії на терени України великим візиром [[Османська імперія|Османської імперії]] [[Ахмед Кепрюлю|Ахмедом Кепрюлю]]. В березні 1666 року Мехмед IV був замінений на ханстві Адиль Ґераєм.
 
==Воєнні дії 1666-1667 років==
В кінці 1666 року гетьман Правобережної України [[Петро Дорошенко]] визнає протекцію Криму. У грудні 1666 року козаки Дорошенка разом з татарами розбили [[Битва під Браїловим (1666)| під Браїловим]] на Брацлавщині 6-тисячний відділ коронної армії під проводом Себастьяна Маховського. Командир польського війська опинився в татарскому полоні. Отже, ще до закінчення польсько-російської війни Україна стала театром нової війни.
 
У червні [[1667]] року польний гетьман коронний [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] попередив населення не тільки [[Поділля]], але й Люблинщини, що їм загрожує небезпека від татарської навали. Як і очікувалося, у вересні 1667 року 16-20-тисячна орда татар під проводом калги-султана Крим Ґерая, посилена 15 тисячма козаків Дорошенка, вдерлася на Галичину. Собеський зміг зібрати 15 тисяч коронного війська та приватних магнатських підрозділів, щоб захиститися від цієї навали. Крім того, йому допомогли озброєні православні селяни. У [[Битва під Підгайцями (1667)|битві під Підгайцями]] козацько-татарське військо зазнало поразки, і після 10 днів протистояння була підписана мирна угода, яка в дійсності виявилася лише перемир'ям.
 
== 1671 ==
У 1670, однак, гетьман Дорошенко спробував знову взяти на Україні, і в 1671 році [[Хан Крим]], [[Аділь Giray]], в підтримку Співдружності, був замінений на новий, Селіма я Giray шляхом в [[османського султана]]. Селіма вступив в альянс з Дорошенко у козаків, але знову, як у 1666-67 козачого-татарського війська були розглянуті переміг на Sobieski. Селіма потім знову його присягу на вірність османського султана і просили про допомогу, на яку Султан погодився. Таким чином, з порушенням кордону конфлікт переріс у черговий війні, в Османській імперії в даний час готова направити своїх регулярних підрозділів на полі бою з тим, щоб спробувати отримати контроль над цим регіоном для себе.
 
Коли [[1670]] року гетьман Дорошенко спробував знову звільнити Правобережну Україну від влади Речі Посполитої, варшавський уряд позбавив його булави та поставив козацьким гетьманом Михайла Ханенка. Хан Адиль Ґерай, що став прибічником союзу з Річчю Посполитою, не питаючи дозволу Туреччини, в травні [[1671]] року уклав угоду з новим гетьманом, і був негайно скинутий з престолу. [[Султан]] [[Мехмед IV]] поставив ханом Селім Ґерая. Селіма вступив в союз з Дорошенком, який мріяв з турецькою допомогою створити єдину і незалежну українську державу. Об'єднавши свої сили з ханом, Дорошенко відновив війну проти Речі Посполитої. У цій ситуації [[Ян III Собеський|Ян Собеський]], маючи тільки 4000 війська, [[20 серпня]] 1671 року знову пішов в похід в Україну. У кінці серпня він розбив козаків та білгородських татар [[Битва під Брацлавом (1671)|під Брацлавом]]. В кінці жовтня 1671 року Собеський отримав перемогу [[Битва під Кальником (1671)|під Кальником]].
 
Оскільки кримський хан займався в цей час боротьбою з бунтівними [[Черкеси|черкесами]], існувала можливість захоплення всієї Правобережної України, за умови, що на допомогу Собеському прийде король з посполитим рушенням та з литовською армією. Цього, однак, не сталося, оскільки [[16 жовтня]] в результаті інтриг особистого ворога Собеського, великого гетьмана литовського Михайла Паца литовську армію було розпущено. Король [[Михайло Корибут Вишневецький|Михайло]], знаючи, що Собеський був прибічником французької партії, не хотів давати йому під команду посполите рушення. У цій ситуації Річ Посполита змарнувала перемоги Собеського над татарами й Дорошенком.
 
У січні [[1672]] року до Варшави приїхав турецький посол, що привіз султанський указ про проголошення війни проти Речі Посполитої. Османська імперія вирішила напряму взяти під свій контроль Україну, почавши [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецьку війну 1672-1676 років]].
 
==Література==
* [http://history.franko.lviv.ua/yak_r5-2.htm Наталія Яковенко, ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.'' Розділ V. КОЗАЦЬКА ЕРА--§ 2. Руїна (1658-1686)--Андрусівське розполовинення]
* Смолій В.А., Степанков В.М. ''Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.)''. - (Сер. Україна крізь віки) Т.7. - К.: Альтернативи, 1999. - 352 с. ISBN 966-7217-26-4
* [http://varnak.psend.com/narys/ch4.html ДМИТРО ДОРОШЕНКО ''НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ'' 1966 Видавництво «ДНІПРОВА ХВИЛЯ» — Мюнхен/«ГЛОБУС» КИЇВ 1992 Том 2, розділ 4]
*[http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm ''Літопис Самовидця''. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с]
*[http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm ''Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки'' / Пер. із староукр. — К.: Т-во «Знання» України, 1992, — 192 с]
*[http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm Величко С. В. ''Літопис. Т. 1.'' / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.; ''Літопис. Т. 2.'' / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 642 с.]
*Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
*Paweł Jasienica "Rzeczpospolita Obojga Narodów – Calamitatis Regnum", ISBN 83-06-01093-0
*Leszek Podhorodecki, "Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw.", Warszawa 1987, ISBN 83-05-11618-2
*Leszek Podhorodecki, "Wazowie w Polsce", Warszawa 1985, ISBN 83-205-3639-1
 
[[Категорія:Польські війни]]
2383

редагування