Фейкові новини: відмінності між версіями

 

== Сутність ==

Феномен впливу ''фейк-ньюс'' на масову свідомість досяг свого апогею з глобальним поширенням соціальних мереж, власне сам ставши проблемою глобальною.

{{цитата|Ми знаємо, що за правдивими новинами, ''фейк-ньюс'' розповсюджуються соціальними мережами наче вірус. Проте розуміння кількості людей, що зіткнулися або поділилися ''фейк-ньюс'', це не розуміння того, скільки людей їх читало або перебувало під їхнім впливом. Аналіз середньо- та довготермінового впливу ''фейкових новин'' на електоральні вподобання (наприклад, чи голосувати та як голосувати), по суті, не описано. Вплив може бути невеликим&nbsp;— факти свідчать, що спроби політичних кампаній переконати людей мають обмежені наслідки. Проте за посередництва численних ''фейк-ньюс'' у соціальних мережах можуть проявитися наслідки такого впливу у вигляді прихованої підтримки, що походитиме від належності до певних спільнот. Окрім власне електоральних впливів, те, що ми знаємо про наслідки впливу медіа, загалом свідчить про багато інших потенційних шляхів, від збільшення [[цинізм]]у та [[Апатія (медицина)|апатії]] до заохочення до [[екстремізм]]у. У цьому відношенні вплив ''фейк-ньюс'' оцінюється недостатньо.<ref name="Science. March 2018"></ref><ref>{{lang-en|We do know that, as with legitimate news, fake news stories have gone viral on social media. However, knowing how many individuals encountered or shared a piece of fake news is not the same as knowing how many people read or were affected by it. Evaluating medium-to-long–run impact on political behavior of exposure to fake news (for example, whether and how to vote) is essentially nonexistent in the literature. The impact might be small—evidence suggests that efforts by political campaigns to persuade individuals may have limited effects (9). However, mediation of much fake news via social media might accentuate its effect because of the implicit endorsement that comes with sharing. Beyond electoral impacts, what we know about the effects of media more generally suggests many potential pathways of influence, from increasing cynicism and apathy to encouraging extremism. There exists little evaluation of the impacts of fake news in these regards.}}</ref>}}

 

{{text|У звіті [[Freedom House]] «Свобода в мережі 2018» (Freedom on the Net 2018) після моніторингу 65 країн світу виявлено, що у 32 країнах на державному рівні утримуються боти для маніпулювання суспільними настроями.<br/>«Пропаганда та дезінформація отруює цифрову сферу, а авторитарні режими та популісти використовують боротьбу проти фейкових новин для того, щоби ув'язнювати журналістів та критиків. Для цього часто використовують закони, які покликано протидіяти поширенню фальшивої інформації.»<br/>«Ефективна боротьба з дезінформацією та екстремізмом в мережі потребує розумних рішень, починаючи від освіти в галузі цифрової освіченості до партнерства між громадянським суспільством та технологічними компаніями. Проте багато держав, запроваджуючи нові закони про ЗМІ, більше стурбовані утвердженням політичного домінування в онлайн-сфері, ніж захистом населення від фейкових новин. Уряди [[Іран]]у, [[Росія|Росії]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Венесуела|Венесуели]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Китай|Китаю]] та [[Камбоджа|Камбоджі]] вжили всіх заходів для того, аби заглушити незалежні голоси, по суті стверджуючи, що тільки держава може об'єктивно визначати що є правдою, а що вигадками.»<ref>[https://ms.detector.media/mediaprosvita/research/32_kraini_oplachuyut_botiv_schob_manipulyuvati_koristuvachami_v_interneti_freedom_house/ 32 країни оплачують ботів, щоб маніпулювати користувачами в інтернеті — Freedom House. Media Sapiens.]</ref><ref>{{ref-en}} [https://freedomhouse.org/report/freedom-net/freedom-net-2018/rise-digital-authoritarianism Freedom House. Freedom on the Net 2018]</ref>}}

 

=== Загальні характеристики ===