|
| Офіційна назва = Кримський міст
| Галузь застосування = автомобільно-залізничний
| Перетинає = [[Керченська протока|Керченську протоку]]
| КраїнаМісце = {{UKR}} / {{RusRUS}}
| Місце = {{ПрапорТекст|АРК}} / [[Файл:Temrjukskii rayon fl.gif|20px]] [[Таманський півострів|Тамань]]
| Тип конструкції = [[Ферма (конструкція)|фермовий]] з [[Арка|аркою]]
| Основний проліт = 227 м
== Передісторія проекту ==
{{mainОсновна стаття|Керченський залізничний міст|Конфлікт щодо острова Тузла}}
У 1870 році після успішного будівництва [[Індо-Європейський телеграф|Індо-європейського телеграфу]] британським урядом було розглянуто залізничний маршрут з [[Англія|Англії]] в [[Індія|Індію]], через [[Крим]] і через [[Керченська протока|Керченську протоку]], але тоді реалізацію проекту порахували занадто дорогою.
УВ [[Російська імперія|Російської імперії]] проекти будівництва моста через Керченську протоку, зокремав тому числі через [[Тузла (острів)|острів Тузла]], пророблялися на початку XX століття<ref> Російський державний історичний архів. Ф. 268. Оп. 3. Д. 975. Л. 200—201 </ref>. В [[1903 рік]] рокуу [[Микола II]] розглянув ідею, але відхилив її через війну, спочатку [[Російсько-японська війна|Російсько—Японськуросійсько-японської]], а потім [[Перша світова війна|ПершуПершої світовусвітової]].
У 1942—1943 рокахроку німецькі війська через акваторію [[Керченська протока|Керченської протоки]] звели [[Канатна дорога|канатну дорогу]] з пропускною спроможністю до тисячі тонн вантажів на добу. [[Альберт Шпеєр]] відзначав стратегічний характер переправи, яка забезпечувала постачанням 14 наступаючих дивізій зі складу 17-ї армії Вермахту. Гітлер хотів звести п'ятикілометровий постійний міст, здатний перекидати і техніку.<ref> {{Книга | автор = [[Альберт Шпеєр]] |назва Назва = Спогади | відповідальний = Пер. з нім. С. Фрідлянд; І. Розанова | видання = 2 | місце ={{ М.}} | видавництво = Захаров | рік = 2010 | сторінки = | сторінок = 688 | isbn =}} </ref>. Війська Третього рейху почали його будівництво, але воно не було завершено.
[[Файл:Kerch BridgePillar.jpg|міні|300пкс|Опори мосту. Світлина, 1944 року (часів Другої світової)]]
Після захоплення Криму військами СРСР навесні 1944 року було відновлено канатну переправу, почалося будівництво Керченського залізничного моста, яким у листопаді 1944-го пройшли перші вантажі. В конструкції моста використовувалися [[палі]] Довжиною до 30 м, довжина моста склала чотири з половиною кілометри, ширина — близько трьох метрів, він мав 111 однотипних прольотів по 27,3 м, два розвідних прольоту по 27 м і два розвідних прольотипрольоту по 55 м для забезпечення проходу великотоннажних суден. На початок 1945 року міст все ще не був повністю добудований. Зокрема, не була споруджена велика частина льодорізів. НаприкінціВ кінці лютого 1945 року льодом з [[Азовське море|Азовського моря]] було зруйновано 46 опор, знищено 53 прогонових будови, близько половини паль зазнали значних пошкоджень. Урядова комісія, оцінивши масштаби руйнувань, дала рекомендацію міст розібрати.
У [[1970-ті|1970-х]] роках питання про сухопутного зв'язку через протоку порушувалосяпіднімалось знову, але через брак коштів проект реалізований не був.
Можливість побудови моста обговорювалася в 2008 році на рівні прем'єр-міністрів<ref>{{Cite news | title = Росія і Україна домовилися будувати міст через Керченську протоку | url = http: //lenta.ru/news/2008/04/28/ bridge2 / | accessdate = 2018-05-21}} </ref> та в тому ж році проектування і будівництво моста потрапляє в «Транспортну стратегію України до 2030 року»<ref>{{Cite news | title = Україна вирішила побудувати міст в Росію через Керченську протоку | first =[[ Комсомольська правда]] {{!}} Сайт «КомсомольськоїКомсомольській правди»| last = правди» | url = http: //www.kaliningrad.kp.ru/daily/24458/621029/ | work = KP.RU — сайт «Комсомольської правди» | date = 2010-03-19 | accessdate = 2018-05-21 |language lan guage = ru}} </ref>, а в 2010-му питання обговорювалося на рівні президентів України і Росії<ref>{{Cite news | title = Медведєв і Янукович домовилися про будівництво моста через Керченську протоку | url = http://lenta.ru/news/2010/04/25/bridgebuilding/|accessdate=2018-05-21}} </ref>. Звучали оцінки вартості від 0,5 до 4 млрд доларів США. [[17 грудня]] [[2013]] року в [[Москва |Москві]] було підписано Угоду між [[Уряд Російської Федерації |Урядом РФ]] і [[Кабінет Міністрів України|Кабміном України]] про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку<ref>{{Cite web | url = http: //www.mid.ru/foreign_policy/international_contracts/2_contract/-/storage-viewer/bilateral/page-30/44291 | title = Двосторонні договори | publisher = www.mid.ru | lang = ru-RU | accessdate = 2017-02-09}} </ref>. Після російської окупації Криму переговори про будівництво моста припинилися.
== Створення сучасного мосту ==
У грудні 2016 року кілька ЗМІ повідомляли про зрив, вже вдруге, конкурсу з будівництва залізничних підходів.<ref name="Якутія">[http://www.pravda.com.ua/news/2016/12/26/7130925/ У РФ не знайшлося бажаючого будувати залізницю до Криму], УП, 26 грудня 2016</ref> Відсутність заявників пояснювалась майбутніми санкціями для підрядників, задіяних на будівництві у Криму, а також низькою ціною на такий проект — 16,9 млрд руб., час виконання — листопад 2019 року. Була лише одна заявка від АТ «Залізниці Якутії», яка не пройшла кваліфікаційний відбір.<ref name="Якутія" /> Загальна вартість всіх робіт з будівництва мосту та відповідної інфраструктури 228 млрд руб., генпідрядник — ТОВ «Стройгазмонтаж» російського олігарха [[Аркадій Ротенберг|Аркадія Ротенберга]], друга Путіна. У січні 2017 року було оголошено що будувати залізничний підхід до Керченського мосту з боку Криму призначать компанію «Стройгазмонтаж», яка зводить і сам міст.<ref>{{Cite news|url=https://tsn.ua/ukrayina/buduvati-zaliznu-dorogu-do-kerchenskogo-mosta-v-aneksovanomu-krimu-bude-kompaniya-druga-putina-863798.html|title=Будувати залізницю до Керченського моста в анексованому Криму буде компанія "друга Путіна"|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2017-05-22}}</ref> У квітні 2017 стало відомо, що контрaкт нa будівництво зaлізничних підходів до Керченського мосту зa 16,9 мільярдів рублів уклaли компанії «Росжелдор» і ТОВ «Стройгазмонтаж».<ref>{{Cite news|url=http://krym.depo.ua/ukr//na-rosiyi-oficiyno-dozvolili-drugu-putina-zarobiti-17-mlrd-rub-na-zaliznici-do-kerchenskogo-mostu-20170413555032|title=Нa Росії дозволили другу Путінa зaробити 17 млрд рублів нa зaлізниці до Керченського мосту|work=krym.depo.ua|accessdate=2017-05-22}}</ref>
[[15 травня ]] [[2018 ]] міст було відкрито.<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/15/7180351/|title= В анексованому Криму відкрили міст через Керченську протоку |date=15 травня 2018|publisher=Українська правда|accessdate=15 травня 2018}}</ref> Відкривати міст приїхав [[Путін Володимир Володимирович| В. В. Путін]], який проїхався між берегамимостом на «[[КАМАЗ 65115|КамАЗі]]». [[16 травня ]] проїзд дозволили легковим автомобілям (масою до 3,5 т), вантажні автомобілі — зможуть їздити лише із жовтня 2018 ., Залізничнийа залізничний міст планується відкритивідкриють у грудні [[2019 ]]. ▼== Запуск ==
▲[[15 травня]] [[2018]] міст було відкрито.<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/15/7180351/|title= В анексованому Криму відкрили міст через Керченську протоку |date=15 травня 2018|publisher=Українська правда|accessdate=15 травня 2018}}</ref> Відкривати міст приїхав [[Путін Володимир Володимирович|Путін]], який проїхався між берегами на «[[КАМАЗ 65115|КамАЗі]]». [[16 травня]] проїзд дозволили легковим автомобілям (масою до 3,5 т), вантажні автомобілі — із жовтня 2018. Залізничний міст планується відкрити у грудні [[2019]].
<gallery heights="140px" widths="240px" perrow="4">
Строительство Крымского моста (Росавтодор) 14.jpg|Будівництво опор і монтаж перших прольотів залізничного мосту з боку Керчі. Одночасно відбувається засипка технологічного майданчика і початок складання арок моста.
Строительство Крымского моста (Росавтодор) 7.jpg|Асфальтування готової ділянки автомобільного з боку Тамані. На зустрічній стороні ведуться будівельні роботи по з'єднанню технологічного з'їзду з мостом.
Строительство Крымского моста (Росавтодор) 13.jpg|Завершення складання арок на стапелі і підготовка їх до транспортування і монтажу на фарватерні опори
Строительство Крымского моста (Росавтодор) 1.jpg|Встановлені арки моста і процес насування прольотів автомобільного моста до арки. Вид з боку Тамані.
</gallery>
== Критика ==
Будівництво у вибраному місці ускладнювалось [[Розломи|тектонічним розломом]]{{джерело}}, що йде дном Керченської протоки, великою товщиною відкладень [[мул]]у, великою кількістю [[Грязьовий вулкан|грязьових вулканів]]. Крім того, на обраному шляху стоїть [[Керченська фортеця]], тому міст не піде прямо в мис [[Ак-Бурун]], а буде обходити з півночі, що збільшує довжину на зайвих 3 кілометри.
На думку російського економіста [[Ілларіонов Андрій Миколайович|Андрія Ілларіонова]], конфігурацію та основні параметри моста було навмисне спроектовано таким чином, щоб створювати максимальні перешкоди свободі судноплавства в Керченській протоці та Азовському морі. Ширина і висота основного прольоту істотно нижче таких у мостів, побудованих у світі в останні десятиліття (включаючи інші мости, зведені на території Росії) — це дозволяє обмежити розмір судів, які могли б заходити в українські порти Азовського моря, а також значною мірою спрощує можливість для [[ФСБ]] повністю контролювати та в будь-який час перекривати прохід. Автомобільний міст штучно занижений, щоб невеликі судна не могли пройти під його опорами, і також повинні були йти через основний прохід. Таким чином, ФСБ отримує повний контроль над входом в Азовське море, може в будь-який зручний для себе момент закривати його (як у випадку з [[Інцидент у Керченській протоці|інцидентом 25 листопада 2018 року]]), може використовувати ці можливості для гальмування розвитку економіки східної України<ref>{{cite web|url=https://echo.msk.ru/blog/aillar/2331095-echo/|title=Керченская удавка|author=Андрей Илларионов|publisher=Эхо Москвы|date=2018-12-10}}</ref>.
== Транспортні підходи до мосту і спільний транспортний вузол з портом Тамань ==
== Див. також ==
* [[Керч-Єнікальський канал]]
* [[Чорноморсько-Азовський канал]]
* [[Проект водопостачання Північного Кіпру]]
* [[Куандинський міст]]
* [[Конфлікт щодо острова Тузла]]
== Примітки ==
{{commonscat|Kerch Strait Bridge|Міст через Керченську протоку}}
{{ac}}
{{DEFAULTSORT:Керченський міст}}
[[Категорія:Мости України]]
[[Категорія:Транспорт Керчі]]
[[Категорія:Азовське море]]
[[Категорія:Керченський півострів]]
[[Категорія:2018 в Автономній Республіці Крим]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 2019]]
[[Категорія:Територіальні суперечки України]]
| 