Валки (місто): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
уточнення
Рядок 53:
 
== Спорт ==
У місті Валки базується футбольний клуб "«Маяк"», який представляє Валківщину в чемпіонаті області. У 2018 році "«Маяк"» виграв Кубок Харківської області з футболу.
 
== Історія ==
Стародавня історія Валківщини бере свій початок у далекому минулому. Завдяки археологічним дослідженням встановлено, що на цій землі жили ще первісні мисливці 15-30 тис. років тому, а в епоху пізньої [[кам'яна доба|кам'яної]] і [[бронзова доба|бронзової доби]] (V—VI тисячоліття до н. е.) тут жили племена так званої [[Дніпро-донецька культура|Дніпро-донецької культури]].
 
Також [[археолог]]и знайшли на території району осередки культури [[скіфи|скіфського]] періоду. Вони довели, що Валківщина в ті часи була центром культури [[меланхлени|меланхленів]]. Ці племена займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. У першій половині [[12 століття|XII століття]] під час [[Монголо-татарська навала|татаро-монгольського набігу]] територія, на якій вони мешкали, зазнала нещадного спустошення і невдовзі перетворилась на так зване ''«[[дикеДике поле]]''», укрите лісами та степовими травами.
 
Саме тут, між [[ліс]]ами й [[болото|болотами]], проходив сумно відомий [[Муравський шлях]] — шлях із [[Кримський півострів|Криму]] на [[Московія|Московію]], яким здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські і ногайські [[татари]]. Для захисту від них на початку [[17 століття|XVII століття]] серед «дикого поля» почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти — невеликі [[фортеця|фортеці]] та [[острог]]и — [[Цареборисів]] ([[1600]] рік), [[Чугуїв]] ([[1638]] рік), Валки ([[1646]] рік).
Рядок 73:
Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] в [[Петербург|Петербурзі]], у Валках та [[повіт]]і посилився визвольний рух, яким керували українські [[Українська Національно-Демократична Партія|націонал-демократи]].
 
Радянська влада сюди була принесена на багнетах тульських робітників, що ''визволяли'' край від петлюрівців у [[1919]] році. Саме вони й очолили у Валках повітову владу.
 
У квітні [[1921]] року у Валках розпочалося велике народне повстання (див. [[Валківське повстання 1921 року]]). Його очолили колишні військові старшини — Джуваго, Макаренко та Сорокін. Сили повстанців становили від 1500 до 3500 вояків, котрі мали гарячу підтримку населення. Повстанці обрали [[Український народний уряд]], налагодили зв'язок із повстанськими загонами сусідніх районів. Новітні гайдамаки (половина мала лише [[Коса (знаряддя)|коси]] та [[Ґаблі|вила]]) відбивали мобілізованих до Червоної армії, роззброювали окупантів, захоплювали зброю та військове спорядження.
 
30 квітня (чи 1 травня) 1921 року відбувся штурм міста Валки загонами повстанців. Захопивши південні околиці, знекровлені сили гайдамаків відступили, а червоні зібрали свіжі сили. Окупантами керував [[Ейдеман Роберт Петрович|Роберт Ейдеман]]. Біля села [[Ков'яги]] українські повстанці зазнали поразки, було полонено одного з провідників гайдамацтва — Сорокіна. Проте валківське козацтво продовжувало опір — залишки загонів очолив отаман [[Білецький Євген Миколайович (генерал)|Білецький]], котрий вступив у бій із червоним ворогом поблизу села [[Сніжків]]. Отаман боровся проти червоного ворога до [[1922]] року. Далі український опір було зламано.