Відмінності між версіями «Графство Триполі»

уникнення перенаправлення, стиль
(уникнення перенаправлення, стиль)
 
== Історія виникнення ==
У [[IX]] столітті до н.&nbsp;е. на [[Близький Схід|Близькому Сході]] за 85&nbsp;км від сучасного [[Бейрут]]а фінікійці заснували перше поселення&nbsp;— своєрідний торговий порт. Після захопленязахоплення [[перси|персами]] містечко виросло до таких розмірів, що мігломогло вільно конкурувати з [[Тір]]ом та [[Сідон]]ом. [[Александр Македонський]], який воював з [[перси|персами]], використовував Триполі як військово-морську базу. Місто процвітало при [[Селевкіди|Селевкідах]], римлянах, візантійцях. Коли на [[Близький Схід|Близькому Сході]] утвердилася влада арабських халіфів із династії [[Омеяди|Омейядів]] і [[Фатиміди|Фатимідів]], Триполі стає комерційним, кораблебудівним і просвітницьким центром [[Середземномор'я]].<ref name="Вогруг света">[http://www.worlds.ru/asia/lebanon/history7.shtml Вокруг света]</ref>
 
ВУ [[XI]] столітті тут з'являються племена [[сельджуки|сельджуків]], які жорсткого пригнічували іновірців. У цей час розпочинаються [[Хрестові походи]]. 14 лютого [[1099]] [[Раймунд IV (граф Тулузький)|Раймунд де Сен-Жілль]], граф Тулузький, здобув невелику фортеціюфортецю Ірка на околицях Триполі. Проте ні укріплення, ні місто взяті не були: хрестоносці поспішали до [[Єрусалим]]у. Через десять років лицарі повернулись сюди знову. Завоювання супроводжувався жахливими руйнуваннями і пожежами. Згоріли тисячі томів величезної бібліотеки Дар-іль-Ільм. Влада християнської церкви встановилася в Триполі на 180 років. Під час [[Другий хрестовий похід|другого походу]] хрестоносці воювали в основному один з одним. В одній з таких битв у [[1105]] році загинув християнський володар Триполі [[Раймунд IV Тулузький|Раймунд де Сен-Жілль]]. Через фінансову підтримку генуезьких купців і флоту владу в місті вдалося захопити його синові [[Бертран I (граф Тулузький)|Бертрану]].<ref name="Вогруг света"/> Він приєднав до своїх володінь приморські і гірські місцевості на північ від [[Бібл]]а. Так було засновано графство Триполі. Його населення швидко зростало за рахунок паломників, які йшли поклонитися [[ГробГріб Господній|Гробу Господньому]], але залишалися жити на [[Близький Схід|Близькому Сході]].
 
В [[Єрусалим]]і відбувалась часта зміна правителів, яких підтримували графи з Триполі. Неодноразово із [[Єрусалим]]у навідувались війська, щоб уточнити, кого цього разу буде підтримувати глава графства. [[1137]] року під час однієї із змін влади у цитаделі міста Триполі перебував єрусалимський король, поки з'ясовувалися стосунки, [[Єрусалим]] оточили [[сельджуки]]. Королю вдалося капітулювати на вигідних умовах: йому дозволили відступити. Найважливіші споруди фортеці були перед здачею знищені, зовнішні стіни завбачливо зірвані&nbsp;— це незабаром допомогло Раймонду II відбити місто у мусульман. Однак перемогою він насолоджувався недовго, його зарізали біля воріт міста [[асасини]], члени мусульманської секти містиків, які зловживали гашишем і спеціалізувалися на вбивствах правовірних. Містом стала правити вдова графа, сувора і безчесна. Вона неодноразово за винагороду видавала сельджукам знатних [[араби|арабів]], які прийняли християнство. Одного разу вона обмазала медом патріарха й залишила його помирати під сонцем від укусів комах. Так часто чинили й інші графи, якщо їм обіцяли за це винагороду. За гроші ворога вони могли воювати проти своїх союзників, син зарізаного Раймонда, наприклад, винищував сотнями вірмен і маронітів.<ref name="Вогруг света"/>
 
== Завойовники графства ==
На початку [[ХІІ]] століття владу в [[Єгипт]]і захоплює мусульманський полководець [[Салах ад-Дін]]. Щоб султан дав місту спокій, черговому графу Раймонду довелося заплатити 60 000 червінців. Поскільки графство було багатим, проблем з виплатою не було. Місто тоді було мало не центром всесвітньої торгівлі і в часи перемир'я сюди спрямовувалися аравійські, сирійські та єгипетські каравани, які платили в казну значне мито. Це приводилопризводило до того, що [[хрестоносці]] ставали жадібніші, дбаючи більше про наживу ніж про ціль, яка спонукала до походів. Вони переходили на сторону [[Салах ад-Дін|Саладіна]], приймали [[іслам]] і добивалися значних постів. Граф Раймонд, володар Триполі, після чергового нападу [[Салах ад-Дін|Салах-ад-Діна]] покинув 25-тисячну армію, сховавшись за товстими стінами цитаделі, де незабаром помер. Організовувати оборону міста було нікому, ніхто не думав, що є ще достатньо сил для опору, що можлива допомога від Заходу і [[Константинополь|Константинополя]]. Жителі були готові здатися. Однак Триполі залишився нескореним, так як ніхто з одновірців не підтримав слабнучі сили [[Салах ад-Дін|Саладіна]].
 
Після смерті [[Салах ад-Дін|Саладіна]] у [[1187]] році Триполі об'єднався з [[Антіохія|Антіохією]] проти орд [[Осман I Газі|Османа]]. Під час 5-го Хрестового походу султан Алькамо уклав договір з [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріхом II]] про передачу християнам [[Єрусалим]]у на 10 років в обмін на те, що [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріх]] не надаватиме допомоги Триполі. Під час 6-го походу повз місто пройшли нові орди, цього разу хорезмійців. Вони допомогли єгипетському султану остаточно повернути [[Єрусалим]]. Слідом за хорезмійцями в Триполі з'явилися [[монголи]]. Вони зажадали розібрати цитадель, поступитися 3000 дівчат і доходами з торгівлі. Тодішній граф відповів відмовою, вступивши і бій. [[Монголи]] відійшли, шукаючи легшої здобичі.<ref name="Вогруг света"/>
 
 
== Джерела ==
* [http://www.worlds.ru/asia/lebanon/history7.shtml Вокруг света]
 
{{Держави хрестоносців}}