Полковник: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 10:
|}
|-----
| bgcolor="#efefef" | <small>Позначення</small> || bgcolor="#dfefff" | [[Військове звання]] Збройних сил України
|-----
| bgcolor="#efefef" | <small>Категорія звання</small>|| bgcolor="#dfefff" | Старший офіцерський склад
Рядок 26:
[[Файл:UD pogony.svg|міні|праворуч|250пкс|Кокарда і погони армії Української Держави (1918). <br/>5. Погон полковника]]
 
'''Полко́вник'''&nbsp;— [[військове звання]] старшого офіцерського складу. Одне з найстаріших військових звань. [[Офіцер]]ське [[військове звання]] в колишніх збройних силах на території України&nbsp;— [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]], [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Армії]], [[Червона армія|Червоній армії]], [[Українська повстанська армія|Українській Повстанській Армії]], а також сучасних [[Збройні сили України|Збройних Силах України]].
 
За [[Звання та відзнаки НАТО|кодуванням НАТО]] звання полковник відноситься до рангу OF-5.
Рядок 39:
== Полковник&nbsp;— під час Гетьманщини ==
{{main|Полковник (Гетьманщина)}}
Під час [[Хмельниччина|національно-визвольної війни]] українського народу під проводом [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] 1648–16571648—1657 та після відновлення української національної держави&nbsp;— [[Гетьманщина|Гетьманщини]]&nbsp;— [[Полковник (Гетьманщина)|полковник очолював військову і адміністративно-територіальну одиницю]]&nbsp;— [[полк]].
 
У козацьких полках [[Слобідська Україна|Слобідської України]], які хоч і не входили до гетьманського підпорядкування, уряд був побудований відповідно до інших козацьких полків Війська Запорізького.
 
Після скасування козацьких полків Гетьманщини ([[1782]]) і Слобожанщини ([[1765]]) представникам козацької старшини було запропоновано вступити до новоутворених імперських полків. При переході на імперську службу представники козацької старшини отримували загальноімперські військові [[Чин (ранг)|чини]] згідно [[Табель про ранги|Табелі про ранги]]. Козацькі полковники мали право на отримання чину [[Підполковник|підполковника]], але якщо полковник не брав участі у походах, то отримував чин на ще одну штабель нижче, тобто чин [[Прем'єр-майор|прем’єрпрем'єр-майора]].
{{Військові підрозділи}}
 
== Російська імперія ==
У [[Московська держава|Московській державі]], термін «полковник» з’являєтьсяз'являється у XVI столітті для осіб які командували полками. Як військове звання (чин) введено у 30-х роках XVIІ століття для командирів полків «нового строю», також паралельно використовувалося позначення «реґіментар». З [[1682]] року в полковників було перейменовано полкових голів&nbsp;— керівників стрілецьких полків.
 
У [[1716]] році московський цар [[Петро І|Петро Олексійович]] створює Військовий статут, де серед іншого прописані штатні посади військових підрозділів, та військові ранги. Серед інших вказано полковників, як командирів полків. Також вказується, що генерал-ад’ютантад'ютант при особі государя повинен мати чин полковника.
 
У [[1722]] році у Російській імперії вводиться [[Табель про ранги]], яким встановлювався поділ посадовців імперії на ранги з І по XІV. Самі чини поділялися на військові, цивільні та придворні. Чин полковника відносився до VI рангу, це був найвищий військовий чин серед [[штаб-офіцер]]ів (старших офіцерів).
 
Серед військових чинів полковнику відповідали чини [[капітан І рангу]] на флоті, та обер-кригскомісара з постачання (до [[1884]]). У гвардії, де чини були вище за рангом від загальноармійських, полковнику відповідав чин [[секунд-майор]]а ([[1748]] - [[1798]]) та [[підполковник]]а (з [[1798]]). Слід зауважити, що з [[1706]] року Петро Олексійович став [[Почесний шеф|почесним полковником]] лейб-гвардії Преображенського полка. Після нього всі російські імператори та імператриці були почесними полковниками цього полку. Цивільним еквівалентом у цьому ранзі був чин [[Колезький радник|колезького радника]]. Чин полковника відповідав придворним чинам камер-фур’єрфур'єр (до [[1884]]) та камергер (до [[1737]]).
 
За знаки розрізнення імперські військовики у XVII-XIXXVII—XIX століттях використовували [[горжет]]и. З [[1699]] року військовики отримали металеві горжети, де комбінуванням кольорів обода, поля, та гербу вказувався ранг військовика. Полковники мали повністю золочені горжети. У XIX столітті вже усі [[штаб-офіцер]]и мали повністю визолочені горжети. У [[1859]] році використання горжетів було остаточно скасовано.
 
З [[1803]] року на одностроях офіцерів з’являютьсяз'являються [[еполети]] замість погонів. За шиттям еполета можливо бути до якого класу відноситься офіцер (обер-, штаб-офіцери чи генерали), але чин який мав військовик на еполетах впізнати було ще не можливо. У [[1827]] році вводяться персональні знаки розрізнення для офіцерів на еполети у вигляді металевих п’ятипроменевихп'ятипроменевих зірочок. Полковники як представники найвищого чину серед штаб-офіцерів, за російською традицією, мали «пусті» (без зірочок) еполети. З [[1854]] року офіцери знову починають носити погони. Погони вкриті золотим чи срібним галуном, мали відповідно від класу офіцера певну кількість повздовжніх [[Просвіт (елемент однострою)|просвітів]], чи як у генералів особливого візерунку. Полковницькі погони мали два штаб-офіцерських просвіта, оскільки, і раніше на еполетах, на погонах були відсутні зірочки.
 
[[16 грудня]] [[1917]] року після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]], декретом керівництва радянської Росії було відмінено усі старі імперські чини, звання та титули. Але вони ще деякий час використовувалися у Добровольчій армії, та у деяких інших військових формуваннях у [[1917]]-[[1921|21]] роках. В подальшому цей чин (звання) зберігався серед членів емігрантських антирадянських воєнізованих організацій.
 
Після розпаду Російської імперії на її теренах утворилися нові держави, зі своїми збройними силами. Серед таких держав була молода [[Україна|Українська республіка]] в якій утворилися власні Збройні сили. Але ще до подій [[1917]] року, в зв’язкузв'язку з початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у [[1914]] році повстає перша українська національна військова формація&nbsp;— [[Українські січові стрільці]].
 
== Офіцерське звання [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]] (1914-1918 1914—1918) ==
[[Файл: Oberst USS.jpg|міні|ліворуч|200пкс| [[Знак розрізнення|Знаки розрізнення]] полковника Українських січових стрільців (1914-19181914—1918)]]
 
Штаб-офіцерське (булавна [[Старшина (клас військовиків)|старшина]]) військове звання українських січових стрільців. Найвище військове звання в УСС. Австро-угорським еквівалентом було військове звання «[[оберст]]» ({{lang-de|Oberst}}). Вище за рангом від [[підполковник]]а.
 
Українські січові стрільці, українське добровольче національне формування (легіон) у складі австро-угорської армії мало такі ж знаки розрізнення як і інші підрозділи цісарського війська. Звання хоч і мали українську назву, але були порівняні до австро-угорських. Знаки розрізнення були на петлицях (для УСС синього кольору) у вигляді шестипроменевих зірочок та галунів (широкого для штаб-офіцерів, вузького для хорунжого та підхорунжого) . У 1915 році був виданий указ щодо використання добровольцями чотирьохпроменевих зірочок як знаків розрізнення, замість шестипроменевих, також змінювалося їх розташування на петлицях. Але це нововведення не набуло широкого розповсюдження. Наприкінці 1916 року у Австро-угорській імперії була введена нова форма, для якої не передбачалися кольорові петлиці. Знаки розрізнення кріпилися на комірі мундиру, за ними нашивалися вертикальні кольорові стрічки (для українського легіону жовта та блакитна стрічки).
 
Знаками розрізнення полковника були три сріблясті металеві, розташовані «трикутником» шестипроменеві зірочки на петлиці (чи на комірі мундиру). По петлиці йшов широкий золотистий галун.
 
== Україна початок-середина ХХ століття ==
 
=== Військове звання [[Армія УНР|Армії УНР]] та [[Українська Держава|Української Держави (Гетьманату)]] ===
 
Відповідно до наказ Військoвoго секретаріату Ч. 105 від [[28 грудня]] [[1917]] року видане [[Порш Микола Володимирович|Миколою Поршем]] встановлювалася система військових посад, серед яких була посада «полковник». Полковники були вище за рангом від [[осавул]]ів і нижче за [[Отаман бригади|отаманів бригад]]. Після видачі Наказу Військового міністерства Ч. 137 від [[29 березня]] [[1918]] року міністром [[Жуківський Олександр Тимофійович|Олександром Жуковським]], ранг полковника був вище від [[осавул]]а і нижче за [[Отаман дивізії|отамана дивізії]].
 
У армії [[Українська Держава|Української Держави (1918)]] звання полковника відносилося до булавної старшини і було вище за рангом ніж [[військовий старшина]], але нижче за [[Генеральний хорунжий|генерального хорунжого]].
 
У [[Армія УНР|армії УНР]] звання полковника нижче за рангом ніж [[генерал-хорунжий]] (з 30 березня 1920 року), та вище за рангом ніж підполковник.
 
;Знаки розрізнення полковника УНР затверджені в різний час:
Рядок 92 ⟶ 93:
=== Офіцерське звання [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]] (1919—1920) ===
[[Файл: 12 УГА Полковник.svg |міні|праворуч|150пкс| [[Знак розрізнення|Знаки розрізнення]] полковника [[УГА]]]]
Старше офіцерське (полкова чи булавна старши́на) військове звання в Української Галицької Армії. Вище за рангом ніж [[підполковник]], але нижче ніж [[генерал-чотар]].
 
Українська Галицька армія (УГА) регулярна армія [[Західно-Українська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР)]]. Знаки розрізнення були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «[[Зубчатка (петлиця)|зубчатки]]» на комірах. У '''полковника''' знаки рангу виглядали як три широкі золотисті плетені стрічки, завширшки 14 &nbsp;мм, з розетками на кінцях. Стрічки були на підкладці кольору відповідного до роду військ (наприклад синя для піхоти). Зубчатка старшини (кольору роду військ), на золотому прямокутному підкладі (72х30 мм)<ref>''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]], [[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], [[Стефанів Зенон|Стефанів З.]] та інші''. Історія Українського війська…&nbsp;— Львів, 1992.&nbsp;— С. 532—535. (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992).</ref>
<ref>[[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], О. Думін. Українська Галицька армія // Історія Українського Війська.— Львів: Видання Івана Тиктора, 1936.&nbsp;— С. 533—535. (Репринтне видання: Київ, 1992)</ref>.
 
=== УРСР ===
[[Українська радянська армія]] -&nbsp;— військові частини які вважалися за українські позаяк підпорядковувалися керуванню [[УРСР]] як і російські частини [[РСЧА]] не мали персональних військових звань, а червоноармійці поділялися за посадами. Відповідне за значенням до полковника була посада [[отаман]]а полка, яку пізніше перейменовано на начальника чи командира полку (начполку, комполку). В одному з посилань Щорса до бійців, він підписаний як отаман полку.
 
== СРСР ==
[[22 вересня]] [[1935]] року у [[СРСР]] були введені персональні військові звання. Серед інших з’явилосяз'явилося військове звання «полковник». Система військових звань здебільшого збігалася з колишньою системою військових чинів Російської імперії. Званню полковник, відповідало звання капітана І рангу на флоті, та [[Полковий комісар|полкового комісару]] політичного складу (до [[1942]] року).
 
У [[1924]] році у [[РСЧА]] майже остаточно склалася система знаків розрізнення посадових рангів. Молодший командний склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній командний та начальницький склад -&nbsp;— квадратів («кубарів»), старший командний та начальницький склад&nbsp;— прямокутників («шпал»), вищий командний та начальницький склад&nbsp;— ромбів. За знаки розрізнення полковники з [[1935]] року мали по три «шпали» на кожній з петлиць. З [[1939]] року, коли було введено звання [[підполковник]], ці знаки розрізнення перейшли до новоутвореного звання, а полковники почали носити на петлицях по чотири прямокутника. Також у [[1935]] році, як знаки розрізнення були введені кути на рукавах. У липні-серпні [[1943]] року в обіг повертається офіцерський ранг. Згідно указів [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради]] від [[6 січня]] [[1943]] року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу Червоної Армії» та від [[15 лютого]] [[1943]] року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу ВМФ» вводяться нові однострої, та нові знаки розрізнення. Замість петлиць вводяться погони на яких стали розміщуватися знаки розрізнення. Знаки розрізнення майже збігалися з імперськими. Полковницькі погони мали по два повздовжніх просвіти кольору притаманного роду військ чи служби, на яких розташовувалося по три металеві п'ятипроменеві зірочки «трикутником» (такі знаки розрізнення були у імперського [[підполковник]]а). На відміну від імперських знаків розрізнення, де зірочки були одного розміру для усіх рангів офіцерів, зірочки на погонах старших офіцерів [[РСЧА]], були більше за розміром від зірочок на погонах молодших офіцерів. В такому вигляді знаки розрізнення полковників проіснували до розпаду [[СРСР]] у [[1991]] році.
 
== Офіцерське звання Збройних Сил України ==
Рядок 120 ⟶ 121:
}}
 
Збройні сили України які утворилися під час розпаду [[СРСР]], перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення.
 
5.07.2016 року був затверджений Президентом України «Проект однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проекті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. За знаки розрізнення полковники отримали по три чотирипроменеві зірочки на погонах. Зірочки розташовуються вздовж поля погона над знаком категорії. Знак категорії старшого офіцерського складу розроблений на основі плетіння погонів старших офіцерів Української держави (1918) і стрічок [[УГА]].
Рядок 126 ⟶ 127:
== Полковник в інших країнах світу ==
Полковник&nbsp;— це також вище [[військове звання]] старшого офіцерського складу в багатьох країнах світу, наприклад в арміях [[Росія|Росії]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Словенія|Словенії]]. Попереднє звання&nbsp;— [[підполковник]], вище&nbsp;— [[генерал-майор]] (або [[бригадний генерал]], бригадир).
 
=== Полковник в [[Слов'янські мови|слов'яномовних]] країнах ===
В майже всіх [[Слов'янські мови|слов'яномовних]] країнах звання «полковник» схоже по звучанню з українським відповідником.
* ({{lang-ru|Полковник}})&nbsp;— військове звання у Російській федерації;
* ({{lang-be|Палкоўнік}})&nbsp;— військове звання у Білорусі;
* ({{lang-bg|Полковник}})&nbsp;— військове звання у Болгарії;
* ({{lang-sr|Пуковник}})&nbsp;— військове звання у Сербії;
* ({{lang-hr|Pukovnik}})&nbsp;— військове звання у Хорватії;
* ({{lang-bs|Pukovnik}})&nbsp;— військове звання у Боснії та Герцеговині;
* ({{lang-sl|Polkovnik}})&nbsp;— військове звання у Словенії;
* ({{lang-pl|Pułkownik}})&nbsp;— військове звання у Польщі;
* ({{lang-cs|Plukovník}})&nbsp;— військове звання у Чехії;
* ({{lang-sk|Plukovník}})&nbsp;— військове звання у Словаччині.
 
У цих країнах, назва декілька відрізняється в залежності від місцевої назви військової одиниці «полк», так у південних слов'ян, це «пук»
({{lang-sr|пук}}&nbsp;— Сербія, {{lang-hr|puk}}&nbsp;— Хорватія), у чехів та словаків це «плук» ({{lang-cs|Plukovník}}, {{lang-sk|Plukovník}}).
 
Крім того це звання використовується у країнах, які до 1991 року входили до складу СРСР, та залишили у себе радянську систему військових звань.
* ({{lang-az|Polkovnik}})&nbsp;— військове звання у Азербайджані;
* ({{lang-lt|Pulkininkas}})&nbsp;— військове звання у Литві;
* ({{lang-lv|Pulkvedis}})&nbsp;— військове звання у Латвії;
* ({{lang-uz|Polkovnik}})&nbsp;— військове звання у Узбекистані;
 
Слід зауважити, що у цих країнах не завжди збігається усталена назва військового підрозділу «полк», та назва відповідного звання. Так у Азербайджані назва полку «алай» ({{lang-az|alay}}) не відповідна званню ({{lang-tr|polkovnik}}). Але ця відповідність збереглася у турецькій мові ({{lang-az|alay}}&nbsp;— полк, {{lang-tr|albay}}– полковник), в зв'язку з тим, що Туреччина використовує свою систему звань побудованих на місцевій мові.
 
=== Інші країни світу ===
* В арміях [[США]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Канада|Канади]], [[Пакистан]]у, [[Індія|Індії]]&nbsp;— COLONEL.
* В арміях [[Іспанія|Іспанії]] та іспаномовних країнах&nbsp;— CORONEL.
Рядок 197 ⟶ 199:
* Гайдай Л. ''Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях''. Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm ''Довідник з історії України''. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993].
* ''Victor L. Konyago, Orest V. Ladyzhynsky'' The Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Badges, Medals, and Other Items—Toronto, Canada. Shevchenko Scientific Society, 2006 &nbsp;— 79c. —ISBN 0-9688187-5-7 {{ref-en}}
* {{книга
|автор =
Рядок 234 ⟶ 236:
|тираж = 1 000 000
}} {{ref-ru}}
* ''Мурашев Г. А.'' Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ «"Видавництво «Полігон», 2003. &nbsp;— 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7 {{ref-ru}}
* ''Ганічев П. П.'' Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. &nbsp;— 164с. —ISBN 5-7030-0073-4 {{ref-ru}}
* {{публікація|стаття | автор = Чмир, Микола | назва = Відзнаки військових звань Українських збройних формувань 1917-1921 рр.| посилання = http://nvimu.com.ua/wp-content/uploads/almanac_19.pdf | видання = Військово-історичний альманах | рік = 2001 | номер = 2(3) | місце = К. | сторінки = 92—109 | issn = | ref = Чмир}}
* {{книга|автор= Чмир Микола |частина= |посилання частина= |заголовок= Однострій та знаки розрізнення військовиків збройних сил ЗУНР (ЗОУНР) 1918—1919 рр. Збірник 9 |оригінал= |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/64675/11-Chmyr.pdf?sequence=1|відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво= Український визвольний рух |рік= 2007|том= |сторінки= 181-247 |сторінок=|серія= Пам’ятки історичної думки України|isbn= 5-7707-4256-9|тираж=|ref =}}
 
 
Рядок 245 ⟶ 247:
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1053%2F2001 Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців]
* [http://www.ukrmilitary.com/2016/07/new-uniform.html?m=1 Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України]
* [http://vijsko.milua.org/nakazMO150-maliunky.htm Додаток до Наказу Міністра оборони України №150№&nbsp;150 від 12 червня 1995 року, «Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України»]
 
{{Військові звання України}}