Кімерійська культура: відмінності між версіями

{{пишу}}'''Кімерійська культура, що відома''' - — культура першого достеменно відомого народу України - — [[Кімерійці|кімерійців]], що відома з археологічних досліджень й історичних джерел. Пам’яткиПам'ятки кіммерійської культури подані переважно впускними похованнями у курганні могили, залишками архітектури і скульптури, посуду, знарядь праці тощо, які поширені від Волги до Дунаю.

На певних етапах існування ''кімерійці'' відповідають [[Археологічна культура|археологічній]] [[Кизил-кобинська культура|Кизил-кобинській культурі]]. Щодо відповідності у степах Надчорномор'я то точаться дискусії щодо відповідності [[Катакомбна культура|Катакомбній]] або [[Зрубна культурно-історична спільність|Зрубній]] культурі.<ref>Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии -&nbsp;— А.&nbsp;А. &nbsp;Нейхардт -&nbsp;— Рипол Классик, 1982 - 2381982—238 стор.</ref>

Археологічні дослідження в степовій частині [[Південна Україна|південної України]] виявили тут численні пам'ятки генетично пов'язаних між собою [[Сабатинівська культура|сабатинівської культури]] (15–13 ст. до Р. Х.), [[Білозерська культура|білозерської культури]] (12&nbsp;— 10 ст. до Р. Х.) та поховань пізніх кімерійців (9–7 ст. до Р. Х.). На думку українських археологів, результати цих досліджень засвідчують, що територія [[Кімерія|Кімерії]] поступово розширювалась, а її ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Приазов'я, включаючи Крим<ref>''Черняков І. Т.'' [http://history.org.ua/?termin=?termin=Kimeriya Кімерія, Кімерійська земля (країна)] // {{ЕІУ|4|}}</ref>.

Чорногорівська доба названа за Чорногорівським бронзовим скарбом виявленим у могилі біля хутору Чорногорівського у межах сучасного смт [[Ямпіль (Лиманська міська громада)|Ямпіль]] на півночі Донецької області<ref>{{Cite web|title=Родословная|url=http://donjetsk.com/retro/1431-rodoslovnaya.html|website=Донецкий: авторский сайт Е. Ясенова|date=2012-08-29|accessdate=2019-03-14|language=ru-RU}}</ref> у Сіверськодонеччині. Ноовочеркаська доба названа від скарбу бронзових виробів виявленого у 1939 році у місті [[Новочеркаськ|Новочеркаську]]у Ростовської області у Наддонні.

Власне чорногорівське поселення тісніше пов’язанепов'язане зі степовими культурами пізньобронзової доби півдня Східної Європи. Померлих кімерійців ховали у простих прямокутних та овальних ямах. Чоловіків ховали зі зброєю, збруєю; жінок –&nbsp;— з золотими та бронзовими пронизками, намистинами, глиняним посудом.

За наступного, новочеркаського етапа змінився поховальний обряд&nbsp;— - з’явилисяз'явилися глибокі ями з дерев’янимдерев'яним дахом, поставленим на дерев’янідерев'яні стовпи. Поширилася залізна зброя, в тому числі й залізні наконечники стріл.

Кімерійське мистецтво переважно зосереджено у різноманітному орнаменті й дрібній пластиці, якими найчастіше прикрашали посуд, ювелірні вироби, жіночі прикраси, зброю, збрую тощо. Характер орнаментів й зооморфна пластика декоративно-прикладного мистецтва кімерійської культури й взагалі доскіфської доби, пов’язанапов'язана з землеробсько-скотарськими культами, що відбивали ідею родючості.

Часто зображений орнамент з кола й хреста на посуді й знаряддях праці, за припущенням є солярною символікою; геометричні візерунки –&nbsp;— трикутники, ромби, заштриховані косими лініями чи заповнені крапками, очевидно, символізують зоране та засіяне поле; спіральний візерунок –&nbsp;— умовне зображення води та сонця.

Дрібна пластика представлена в основному фігурками різноманітних свійських тварин –&nbsp;— коня, корови, кози, вівці, свині та інших.

Посуд кімерійців складався з товстостінних круглотілих горщиків з наліпними валиками, келихів з циліндричними шийками та черпаків, орнаментованих канелюрами. Були поширені лощені та дерев’янідерев'яні келихи оздоблені золотом.

* [https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fela.kpi.ua%2Fbitstream%2F123456789%2F21023%2F1%2FPidruchnyk%2528Final12%2529-3.pdf Історія української культури. Курс лекцій Київської політехніки]. Лекція 2. П. &nbsp;А. &nbsp;Дігтяр. Київ. 2010 рік