Ольбрахт Радзивілл (староста річицький): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{otherpersons|Радзивілл}} {{Особа | ім'я = Ольбрахт Радзивілл | оригінал імені = Albertas... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 38:
| рід = [[Радзивілли]]
| родичі =
| дружина =Анна Кунегунда Халецька
| чоловік =
| діти =1 син і 3 доньки
Рядок 57:
| підпис_герба =
}}
'''Ольбрахт Радзивілл''' ({{lang-lt|Albertas Radvila}}, {{lang-pl|Albrecht Radziwiłł}}, *[[25 березня]] [[1717]] — †[[1790]]) — державний і військовий діяч [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Відомий також як Ольбрахт III Радзивілл.
== Життєпис ==
Походив з литовського магнатського роду [[Радзивілли|Радзивіллів]], гілки Несвізько-Клецької. Другий син [[Миколай Фаустин Радзивілл|Миколая Фаустина Радзивілла]], воєводи новогрудського, і Барбари-Франци Завіша-Кезгайло. Народився 1717 року у резиденції [[Дятлово]]. Здобув гарну освіту в Несвізькому єзуїтському колегіумі.
У 1733 році після смерті [[Август II Фрідріх|Августа II]], короля Речі Посполитої, разом з батьком і братами доєднався до Варшавської конфедерації, що підтримувала обрання на трон сина померлого короля — [[Август III Фрідріх|Августа Фрідріха]], курфюрства Саксонії. Брав участь у боротьбі проти [[Дзіковська конфедерація|Дзіковської конфедерації]], що підтримувала короля [[Станіслав Лещинський|Станіслава I Лещинського]]. У 1734 році отримав у володіння Річицьке староство. В 1736 від Новогрудського повіту його було обрано послом на пацифікаційний сейм, на якому було затверджено припинення конфлікту між конфедераціями й визнано обрання на трон Августа Фрідріха Саксонського.
1742 року оженився на представниці роду Халецьких. 1746 році після смерті батька успадкував маєтності і міста Крожами, Глуськ і Хальчам. У 1750 році обирається маршалком Трибуналу Великого князівства Литовського. З 1754 року отримує військовий чин полковника гусарської корогви королевича Фрідріха Крістіана, старшого сина Августа III. 1757 року отримав орден Св. Олександра Невського.
У 1763 році в період безкоролів'я Ольбрахт Радзивілл стає супротивником магнатської партії Чарторийських. Виступав проти обрання на польський престол [[Станіслав-Август Понятовський|Станіслава Августа Понятовського]]. У 1768 році приєднався до [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]] і був одним з кандидатів на посаду маршалка конфедерації у Великому князівстві Литовському. У 1770 році стає маршалком Барської конфедерації в Річицькому повіті. Член Генеральної ради Барської конфедерації. У 1771 році розробив спеціальний план, за умовами якого Барська конфедерація повинна була поширитися на всю сучасну Білорусь. Після захоплення головних замків Великого князівства Литовського, литовські війська повинні були зібратися в Бобруйську і звідти виступити маршем на Польщу. Після поразки Барської конфедерації в 1772 році Радзивілл виїхав до Сілезії, а звідти до Італії.
У 1777 році повернувся на батьківщину і примирився з польським королем [[Станіслав-Август Понятовський|Станіславом II Августом]]. Помер 1790 року.
== Родина ==
Дружина — Анна Кунегунда, донька
Діти:
* Алоїза (1749), дружина [[Юзеф Юдицький|Юзефа Юдицького]], стражника великого литовського
* Марія Олександра (1753), дружина: 1) [[Леонард Потій|Леонарда Потія]], стражника великого литовського; 2)
* [[Домінік Радзивілл (книшинський староста)|Домінік]] (1754—1798), староста книшинський
* Барбара (1755), дружина Михайла Пузини
== Джерела ==
* Albertas Radvila III. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
* Радзівіл Альбрэхт // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 486.
[[Категорія:Маршалки Литовського Трибуналу]]
[[Категорія:Річицькі старости]]
[[Категорія:Барські конфедерати]]
[[Категорія:Радзивілли]]
| |||