Ваза: відмінності між версіями

Після того, як посудина вже остаточно набувала належної форми, її сушили на сонці або злегка обпалювали в печі, так, щоб глина не втратила цілком своїй м'якості. Така висушена або слабо обпалена ваза надходила до рук живописця, якщо сам гончар не брався за її розпис. Майстер креслив на ще досить м'якій поверхні, гострим або притупленим інструментом, бажаний сюжет, позначаючи лише головні його контури. Прийом же самого розпису був різним, залежно від того, орнаментований він чи із чорними фігурами на червоному тлі або, навпаки, червоними фігурами на чорному тлі. У першому випадку, художник покривав суцільно чорним лаком простір усередині контурів, залишаючи решту поверхні судини незайманою, потім він видряпували на засохлому лаці різцем необхідні деталі, як мускулатура, риси обличчя, складки одягу таким чином, щоб природна фарба судини проглядала в цих штрихах. У другому випадку він починав з того, що проходив по накресленим контурам тонким пензлем з чорним лаком, після чого, товстим пензлем оточував їх зовні широкою смугою того ж лаку, ним же покривав суцільно весь фон і, на закінчення, позначав тонкими рисами їх деталі, користуючись при цьому знову тонким пензлем. Після закінчення цієї роботи ваза ставилася на довгий час у піч, де повільно і поступово глина тверднула. Чорний лак, яким здійснювався розпис, відрізняється великим блиском і дивовижною міцністю.

 

 

=== Сюжети вазопису ===