Business intelligence: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Відмінено некомпетентні зміни Тараса Бенюка (Benuk, Piramidion), які вводять в оману читачів правка продовжується
Скасовані неодноразові некомпетентні правки Богдана Бенюка (Benuk, Piramidion) який разом з кластером його вікі-колег вводить в оману читачів Вікіпедії. Дано посилання на визначення Business Intelligence в екосистемі з більше ніж 130 термінів на одній сторінці, що дає системне уявлення про BI
Рядок 1:
'''Бізнес-інтелект'''<ref>{{стаття|автор=Наталія Кунанець |назва=Консолідація інформації — новий напрям інформаційної діяльності бібліотек|рік=2009|сторінки=475-494|видання=Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника|випуск=1|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/lnnbyivs_2009_1_29.pdf|тип=збірка наукових статей|формат=PDF|issn=1561-6223|місце=[[Львів]] }}</ref> ('''бізнес інтелідженс''', {{lang-en|'''Business intelligence''', [[Абревіатура|скор.]] (BI)}})<ref name=":1">{{Cite web|url=http://dss-bi.com.ua/index.htm|title=Business Intelligence + KMS|website=dss-bi.com.ua|accessdate=2018-08-12}}</ref>&nbsp;— це термін-метафора, який не має дослівного перекладу й тлумачення і позначає ієрархічно-синергетичний комплекс<ref>{{cite web |дата=лютий 2016 |url=http://dss-bi.com.ua/WP/2016/02/22/business-intelligence-bi-%d1%86%d0%b5-%d1%89%d0%be/ |назва=Business Intelligence (BI) – це що? |веб-сайт=dss-bi.com.ua |дата-доступу=18 грудня 2018|url-архіву=https://archive.fo/yNJtr |мертвий-url=no|дата-архіву=18 грудня 2018 |мовою=}}</ref> концепцій, технологій і програмних засобів аналізу первинних даних і візуалізації його результатів для підтримки рішень ([[Система підтримки рішень|Decision Support]])<ref name=":2">[http://dssresources.com/history/dsshistory.html A Brief History of Decision Support Systems by D. J. Power Editor, DSSResources.COMб version 4.1]</ref><ref>Герасимов Б.&nbsp;М.&nbsp;Системы поддержки принятия решений: проектирование, применение, оценка эффективности / Б.&nbsp;М.&nbsp;Герасимов, М.&nbsp;М.&nbsp;Дивизинюк, И.&nbsp;Ю.&nbsp;Субач.&nbsp;— Севастополь: Изд.центр СНИЯЭиП, 2004.&nbsp;— 320 с.</ref><ref>Ситник В.&nbsp;Ф.&nbsp;Системи підтримки прийняття рішень: навч. посіб. / С.&nbsp;В.&nbsp;Ситник.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2004.&nbsp;— 624 с.</ref>, який у 1989—1995 роках об'єднав: спеціальні статистичні засоби; засоби для нерегламентованих запитів (ad hoc query); засоби швидкого багатовимірного аналізу ([[OLAP]]); засоби «розкопки в даних» ([[Data Mining]] і {{не перекладено|треба=візуальна аналітика|мовою=en|є=Visual analytics}}); засоби деталізованої й узагальненої візуалізації результатів аналізу ([[Dashboard]]s, [[Збалансована система показників|Scorecard]]) на основі [[Ключові показники ефективності|ключових показників ефективності (Key Performance Indicator, KPI)]]; елементи [[Експертні системи|експертних систем]] на правилах «якщо… то… інакше …» (alerts&nbsp;— сповіщення, ін.); засоби для перетворення інформації для різних етапів її обробки [[ETL|ETL (Extraction, Transformation, Loading&nbsp;— Вилучення, Трансформація, Завантаження]]).
 
Засоби Business Intelligence не могли бути створені раніше, тому що відповідні алгоритми потребували значної швидкодії і комп'ютерної пам'яті, що стало доступним з кінця 1980-х років. Орієнтовно з 2007 року почали визначати друге покоління Business Intelligence (BI 2.0) яке може мати спеціальні засоби «розкопки текстів» ([[Text Mining]]), системи управління знаннями (Knowledge Management System, KMS)<ref name=":1" /><ref name=":6" />. Головною вимомогою до BI 2.0 є спрощення інтерфейсів користувачів, забезпечення їх використання на всіх ієрархічних рівнях ділових процесів в організаціях. Засоби Business Intelligence забезпечують швидке добування потенційно корисних нетривіальних знань з первинних даних і їх візуалізацію для прийняття більш корисних рішень, які недоступні без цього аналітичним робочим групам будь-якого розміру, інтелектуальної потужності і досвіду<ref name=":1" /><ref name=":6" /><ref name=":4" /><ref name=":3" />.
Рядок 31:
</gallery>
 
[[Файл:Піраміда засобів Business Intelligence 2.0.jpg|альт=Піраміда засобів Business Intelligence 2.0, де ES - Expert System, ETL - Extract,Transform, Load|міні|Спрощена піраміда Business Intelligence 2.0<ref name=":1" />|467x467пкс|посилання=Special:FilePath/Піраміда_засобів_Business_Intelligence_2.0.jpg]]
Визначено також: BI 1.0 (BI першого покоління); BI 2.0 (BI другого покоління) ; BI 3.0/Cloud Computing (BI третього покоління)<ref name=":1" />.
 
Рядок 37:
 
Узагальнені і часткові підсистеми Business Intelligence продовжують розвиватися в умовах конкурентної боротьби маркетингових термінів і функцій програмних платформ Business Intelligence різних вендорів (постачальників) <ref name=":1" /> <ref name=":6" /> <ref name=":4" /> , з урахуванням міжнародних стандартів <ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Psvz_2013_8_21 Хомів Б. А. Формалізація й уніфікація термінів та понять в області оцінювання опінії на основі стандарту якості програмних систем ISO 9126 / Б. А. Хомів, С. А. Лупенко, В.В. Яцишин, І. А. Круковський   // Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем : збірник наукових праць. Вип. 8 / Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. – Житомир : ЖВІ нау, 2013. – С. 173-185.]</ref>.
[[Файл:IDCs-Business-Analytics-Software-Market-Taxonomy-2013-переклад-на-українську-Круковського-І.А.-у-2013-році-1-768x621.jpg|альт=Business Intelligence & Business Analytics згідно таксономії IDC 2013. Переклад і додаткова нумерація Круковського І.А. |міні|477x477пкс|Business Intelligence & Business Analytics згідно таксономії IDC 2013 р. В аналітичні додатки доцільно включити Social Media CRM з мережевими людино-програмними роботами (ботами) для діалогу з клієнтами. Переклад і нумерація Круковського І.А. |посилання=Special:FilePath/IDCs-Business-Analytics-Software-Market-Taxonomy-2013-переклад-на-українську-Круковського-І.А.-у-2013-році-1-768x621.jpg]]
Business Intelligence фактично є важливою аналітичною основою {{нп|Network-centric_organization|Network-centric organization|en|Network-centric_organization}} (Мережево-центрична організація), Network-centric warfare ([[Мережево-центрична війна]]).
 
Рядок 51:
 
Замість Business Intelligence (BI) у веб-публікаціях часто вживають терміни DW BI або BI DW (DateWarehouse, Сховище Даних), адже Business Intelligence, як правило, надбудовується над сховищем даних.
[[Файл:BI, BIDSS, DSS ВІ 2.0 (Decision Support System, Business Intelligence 2.0.jpg|альт=Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень (Decision Support System) на основі Business Intelligence 2.0 - DSS BI 2.0|міні|Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень (Decision Support System) на основі Business Intelligence 2.0 (DSS BI 2.0) для корпоративної мережі, на основі ієрархічно-синергетичної інтеграції<ref name=":6" />|494x494пкс|посилання=Special:FilePath/BI,_BIDSS,_DSS_ВІ_2.0_(Decision_Support_System,_Business_Intelligence_2.0.jpg]]
Також часто вживають BI DSS або DSS BI (Decision Support System, Система підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence). Система підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence 2.0 або 3.0 (DSS BI 2.0<ref name=":6" />, DSS-BI 3.0/Cloud Computing <ref name=":1" /> ), на відміну від BI включає в себе сховище даних або кіоск даних (Data Mart) та може включати в себе елементи традиційної DSS ([[Система підтримки рішень|Система підтримки прийняття рішень]]).
 
Рядок 89:
2) "intelligence" - здатність розуміти зв'язки між представленими фактами таким чином, щоб направляти дії для досягнення бажаної мети;
3) "A Business Intelligence System" - автоматизована система (розробляється) для розповсюдження інформації до різних підрозділів будь-якої промислової, наукової або державної організації для реєстрації, реферування, кодування вхідних і внутрішніх документів, їх зберігання та вибіркового розповсюдження серед користувачів (окремих фахівців і груп) відповідно до їх профілів у системі (примітка - це термінологічно адаптований переклад).{{oq|en|The ability to apprehend the interrelationships of presented facts in such a way as to guide action towards a desired goal.}}{{Кінець цитати}}
[[Файл:Визначення Business & Intelligence у статті A Business Intelligence System H.P.Luhn.jpg|альт=Визначення Business, Intelligence у статті A Business Intelligence Systemб H.P.Luhn|міні|Дефініції Business, Intelligence - у статті "A Business Intelligence System", H.P.Luhn<ref name=":0" />.|409x409пкс|посилання=Special:FilePath/Визначення_Business_&_Intelligence_у_статті_A_Business_Intelligence_System_H.P.Luhn.jpg]]
У сучасному розумінні термін ''«Business Intelligence»'' (BI) вперше ввів Hovard Dresner (Говард Дрезнер) у 1989 році, як парасольковий термін для опису "концепцій та методів для покращення прийняття бізнес-рішень, використовуючи системи підтримки прийняття рішень, засновані на фактах"<ref name=":5" /> Після цього Говард Дрезнер більше 10 років працював у консалтинговій компанії Gartner науковим співробітником і віце-президентом з Business Intelligence, що ймовірно стало суттєвою причиною закріплення оригінального та привабливо-таємничого терміну "Business Intelligence" у консалтингу і практиці ділової аналітики (Business Analytics)<ref name=":1" /> <ref name=":6" /> .
[[Файл:Говард Дрезднер, Піраміда Business Intelligence 1.0.jpg|альт=Визначення Business Intelligence, яке дав Hovard Drezner у консалтинговій компанії Gartner та Піраміда Business Intelligence|міні|Визначення Business Intelligence, яке дав Hovard Drezner у Gartner, а також "Піраміда BI 1.0". Назву вживали без числа, тому іноді BI тлумачать на основі цього застарілого визначення <ref name=":1" />.<ref name=":2" /> |461x461пкс|посилання=Special:FilePath/Говард_Дрезднер,_Піраміда_Business_Intelligence_1.0.jpg]]