Хрущов Микита Сергійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 61:
У [[1909]] його родина переїхала на Успенський рудник, недалеко від [[Юзівка|Юзівки]] — робітничого селища з населенням 40 тисяч людей, однією лікарнею та десятками винних та пивних лавок. Микита знову найнявся пасти корови, чистив казани на шахтах. З травня 1909 по 1912 рік був учнем [[слюсар]]я на заводі Боссе в Юзівці, допомагав ремонтувати шахтарське обладнання. З 1912 по 1913 рік — слюсар на Рутченківському руднику, з 1913 по 1914 рік — слюсар на Горшковському руднику, з 1914 по 1915 рік — слюсар на Пастуховському руднику біля Юзівки. У 1915—1916 роках — слюсар головних майстерень шахти № 11 Рутченківського рудника, у 1916—1917 роках — слюсар майстерень шахти № 11 і машиніст шахти № 31 Рутченківського рудника на Донбасі.
 
У 1917 році — член Рутченківської Ради, член Рутченківського революційного комітету, голова Рутченківської ради руднично-заводських комітетів Спілки металістів гірничорудної промисловості. У 1917—1918 роках — голова комітету бідноти села Калинівки Дмитрієвського повіту [[Курська губернія|Курської губернії]].
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]] з листопада [[1918]] року. З початку 1920-х став низовим партійним працівником, з 1926&nbsp;— секретарем Петрово-Мар'їнського районного комітету КП(б)У. Його кар'єра як визначного партійного керівника починається з [[1929]], коли він навчався в Московській Промисловій Академії в одній групі з дружиною Сталіна [[Аллілуєва Надія Сергіївна|Надією Алілуєвою]] і, завдяки персональній характеристиці, що вона дала<ref>[http://lib.ololo.cc/b/117536/read Рой Медведев. Н.&nbsp;С.&nbsp;Хрущёв: Политическая биография]</ref>, здобув довіру [[Сталін]]а, якою користувався до смерті останнього.
 
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]] з листопада [[1918]] року.
 
У 1919—1920 роках — червоноармієць, голова осередку, політрук, комісар батальйону 9-ї стрілецької дивізії 13-ї армії РСЧА, інструктор політичного відділу 9-ї Кубанської армії РСЧА. У 1920—1922 роках — політпрацівник Донецької трудової армії РСЧА, політичний керівник Рутченківського кущового управління. У 1922 році — помічник керуючого рудника Рутченківського рудоуправління на Донбасі.
 
У 1922—1925 роках — студент робітничого факультету, політичний керівник, секретар осередку КП(б)У робітфаку при Донецькому гірничому технікумі імені Артема.
 
У 1925—1926 роках — секретар Петрово-Мар'їнського районного комітету КП(б)У Сталінського округу Донбасу. У 1926—1928 роках — завідувач організаційного відділу, заступник секретаря Сталінського окружного комітету КП(б)У. У 1928 році — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу ЦК КП(б)У в Харкові. У 1928—1929 роках — завідувач організаційного відділу, заступник секретаря Київського окружного комітету КП(б)У.
 
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]] з листопада [[1918]] року. З початку 1920-х став низовим партійним працівником, з 1926&nbsp;— секретарем Петрово-Мар'їнського районного комітету КП(б)У. Його кар'єра як визначного партійного керівника починається з [[1929]], коли він навчався в Московській Промисловій Академії (закінчив два курси у 1931 році) в одній групі з дружиною Сталіна [[Аллілуєва Надія Сергіївна|Надією Алілуєвою]] і, завдяки персональній характеристиці, що вона дала<ref>[http://lib.ololo.cc/b/117536/read Рой Медведев. Н.&nbsp;С.&nbsp;Хрущёв: Политическая биография]</ref>, здобув довіру [[Сталін]]а, якою користувався до смерті останнього.
 
== У верхівці КПРС ==