Афонсу Браганський: відмінності між версіями

'''Афо́нсу''' ({{lang-pt|Afonso}}; {{ДН|10|8|1377}} — {{ДС|15|12|1461}}) — [[португальський інфант]], [[герцог Браганський]] ([[1442]]—[[1461]]). Граф Барселушський і Нейвійськікий. Представник [[Авіська династія|Авіської династії]]. Родоначальник [[Браганський дім|Браганського дому]]. Народився у [[Ештремош]]і, [[Королівство Португалія|Португалія]]. [[Бастард|Позашлюбний син]] португальського короля [[Жуан I|Жуана I]] від коханки [[Інеш Піреш]], доньки [[португальські євреї|єврейського]] шевця. Легітимізований батьком. Виховувався мачухою, королевою [[Філіппа Ланкастерська|Філіппою Ланкастерською]]. Рідний брат арундельської графині [[Беатриса (графиня Арундельська)|Беатриси]]. Звідний брат інфантів [[Дуарте (король Португалії)|Дуарте]], [[Педру Коїмбрський|Педру]], [[Енріке Мореплавець|Енріке]], [[Жуан (конетабль Португалії)|Жуана]], [[Фернанду Блаженний|Фернанду]]. Брав участь у [[завоювання Сеути|завоюванні Сеути]] ([[1415]]). Після сходження на трон малолітнього короля [[Афонсу V]] програв політичну боротьбу за регентство братові Педру. На знак примирення отримав від останнього герцогський титул ([[1442]]). Тим не менш, не змирився з поразкою; успішно посилив свої позиції при королівському дворі завдяки інтригам і любовним зв'язкам. Налаштував повнолітнього короля проти Педру, змусивши брата повстати ([[1448]]). Знищив повсталих [[битва при Алфарробейрі|при Алфарробейрі]] ([[1449]]). Виконував роль головного радника короля, а також регента під час королівських походів до Африки. Чоловік [[Беатриса Перейра|Беатриси Перейри]], доньки конетабля [[Нуну Алвареш Перейра|Нуну Перейри]]. Помер у [[Шавеш]]і, Португалія. Також — '''Афо́нсу Брага́нський''' ({{lang-pt|Afonso de Bragança}}), '''Афо́нсу І Браганський''' (на противагу [[Афонсу VI|Афонсу ІІ Браганському]], що зійшов на трон під іменем Афонсу VI), '''Альфо́нс'''.