Словацьке національне повстання: відмінності між версіями

Словацьке національне повстання не досягло своєї головної мети — усунення від влади пронацистського режиму Йозефа Тисо та відповідного виведення країни з числа військових союзників Третього Рейху. Хоча після повстання лояльна до правлячого режиму словацька армія [[де-факто]] припинила існувати і єдиною боєздатною одиницею збройних сил країни лишалася воєнізована поліція [[Глінкова гардагвардія]], формально Словацька республіка залишалася воюючою стороною, і подальший прихід на її територію Червоної армії розглядався як захоплення території противника. Крім того, Словацька республіка значною мірою втратила навіть формальні ознаки незалежності, її землі потрапили під прямий контроль [[Вермахт]]у та [[Ваффен-СС|військ СС]]. На території країни почали активно діяти німецькі каральні [[айнзатцгрупи]], що проводили масові вбивства мирного населення, яке підозрювалося у наданні допомоги повстанцям та партизанам.