Ужгородський кафедральний собор: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 37.229.77.50 (обговорення) до зробленого Олександр Гаврик
Мітка: Відкіт
Qcig (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 51:
У 1773 р. Папа [[Климент XIV]] скасував орден єзуїтів, а в 1775 році австрійська імператриця [[Марія-Терезія]] видала грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і храм при ньому передавалися [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівській греко-католицькій єпархії]], яку в той час очолював єпископ [[Андрій (Бачинський)|Бачинський]]. Єпископ перебудував храм відповідно до вимог східного обряду і збудував ще каплицю Успіння Богородиці. Роботи були завершені у 1779 році — у церкві спорудили іконостас, встановили лави для віруючих, місця для каноніків (зліва і справа перед вівтарем) та єпископа (справа). 15 жовтня 1780 року собор було освячено, про що свідчить напис латинською мовою на меморіальній дошці під порталом собору.
 
1858 року єпископ [[Попович Василь Юрійович|Василь Попович]] (1796-1864) здійснив ґрунтовне оновлення інтер'єру храму: було перебудувано іконостас у бароковому стилі, розмальовано склепіння і стіни, на стіни були нанесені мармурові [[Арабеска (орнамент)|арабески]]. Велику роль в оновленні церкви відіграв єпархіальний художник [[Фердинанд Видра]] (1815-1879), який зокрема намалював на стелі великий образ «Воздвиження Чесного Хреста Господня»<ref>[http://zakarpatia.com/interactive/html/sobor1.htm{{немає Кафедральний греко-католицький собор]</ref>АД|8|03|2019}}.
 
Наступне оновлення собору відбулося за часів єпископа [[Іоанн Пастелій|Івана Пастелія]] (1826-1891). Архітектор Лука Фабрі оформив храм у новокласичному стилі поєднаному з необарочними тенденціями та добудував перед входом чудовий портик з чотирма корінфськими колонами. Роботи були закінчені у 1877 році, а на наступний рік на одній з веж встановили годинник. У такому стилі пам'ятка збереглася і до сьогодні: дві восьмигранні триярусні вежі — у лівій дзвін «Іван» з вагою 1т, у правій з вагою 3т, чотириколонний портик на високому цоколі, до порталу прибудовані сходи з червоного мармуру.